Соціологи розповіли про ставлення українців до ударів по території РФ

90% українців вважають, що необхідно завдавати ударів по території РФ. Про це свідчать результати опитування КМІС.

Водночас є певна відмінність у поглядах щодо того, які саме об’єкти потрібно вражати ударами. Зокрема, 38% опитаних вважають, що бити необхідно лише по військових об’єктах і майже стільки ж (39% респондентів) говорять про військові об’єкти та об’єкти енергетичної інфраструктури.

13% опитаних заявили що удари мають завдаватися по взагалі всіх об’єктах, в т.ч. по населенню, як це робить сама РФ. 7% респондентів сказали, що не підтримують удари по Росії.

Графік 1. Деякі українці вважають, що завдання ударів по території РФ може призвести до ескалації війни, інші вважають, що це робити необхідно. А яка ваша точка зору? (КМІС)

Також соціологи представили дані в регіональному вимірі. Згідно з результатами опитування, у всіх регіонах України абсолютна більшість (89-92% опитаних) підтримують удари по території РФ.

Графік 2. Ставлення до ударів по території РФ у регіональному вимірі (КМІС)

Крім того, соціологи опублікували результати опитування, як ставляться до ударів респонденти залежно від їх готовності до територіальних поступок в обмін на мир. Зазначається, що навіть серед респондентів, які готові до поступок, 79% вважають, що необхідно завдавати ударів по території РФ.

Графік 3. Ставлення до завдання ударів по території РФ залежно від готовності до територіальних поступок в обмін на мир (КМІС)

Соціологи зазначають, що як і з багатьох суспільно важливих питань, зараз українці демонструють консолідовану позицію щодо необхідності завдавати ударів по території РФ.

«Прикметно, що навіть на Півдні і Сході (де трохи більше року тому до вторгнення більше половини респондентів говорили про близьких родичів у Росії, а понад 80% добре ставились до «простих росіян») абсолютна більшість підтримує удари по території Росії, причому значна частина вважає, що не варто обмежуватись лише військовими об’єктами», - йдеться у коментарях до результатів опитування.

Водночас, дослідники звертають увагу, що переважно дискусія стосується того, чи окрім військових об’єктів варто бити по енергетичних об’єктах — це, вочевидь, відображає бажання відплати та демонстрації, як це бути тривалий час без електроенергії.

«Досить мало респондентів (враховуючи жахіття воєнних злочинів, скоєних тими ж «простими росіянами» в Україні, та враховуючи щиру підтримку переважною більшістю росіян війни проти України) хотіли б і ударів по населенню Росії», - заявили соціологи, наголосивши, що українці попри все зберігають не тільки єдність, але і людяність. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Соціологи розповіли, чи готові українці до територіальних поступок для якнайшвидшого завершення війни

Упродовж 14-22 лютого 2023 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус» методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитано 2002 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім Криму. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, у межах, які контролювалися владою до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися українською владою до 24 лютого 2022 року (Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей). Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%. Крім того, за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Водночас соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.