Представники розвідки США і їхніх союзників відстежують збільшення кількості диверсійних операцій «низького рівня» в Європі, які, за їхніми словами, є частиною російської кампанії з підриву підтримки військових зусиль України. Ці таємні операції здебільшого являють собою підпали або спроби підпалів широкого спектру об'єктів, серед яких склад в Англії, лакофарбовий завод у Польщі, житлові будинки в Латвії і, що найдивніше, магазин IKEA в Литві. Також є арештовані, яких підозрюють в тому, що вони є російськими оперативниками, які планували напади на американські військові бази.
«Хоча ці дії можуть здатися випадковими, американські та європейські чиновники з питань безпеки кажуть, що вони є частиною узгоджених зусиль Росії, спрямованих на те, щоб уповільнити передачу зброї Києву і створити видимість зростаючої європейської опозиції до підтримки України. За словами посадовців, цією кампанією керує військова розвідка Росії – ГРУ», – повідомляє The New York Times.
Незважаючи на те, що атаки не перервали потік зброї в Україну і багато з цілей не мають прямого відношення до війни, представники силових структур кажуть, що Росія намагається посіяти страх і змусити європейські країни посилити безпеку по всьому ланцюжку поставок зброї, що збільшує витрати і сповільнює темпи поставок.
На тлі зростаючого занепокоєння щодо саботажу посли країн НАТО наступного місяця зустрінуться з директором національної розвідки США Евріл Гейнс. Американські та європейські посадовці з питань безпеки заявили, що Росія діє дещо обережно у своїх диверсіях. Вона хоче привернути увагу до загадкових пожеж, але не настільки, щоб її безпосередньо звинуватили.
«Стратегія Росії – це стратегія «розділяй і володарюй. Наразі це не дуже дорога стратегія для Росії, тому що ми всі реагуємо окремо. Саме тому важливо, щоб з часом ми колективізували відповідь», – сказала колишній співробітник американської розвідки Андреа Кендалл-Тейлор, яка зараз є старшим науковим співробітником Центру нової американської безпеки.
Одним із перших нещодавніх диверсійних актів, які приписують Росії, була березнева пожежа на складі в Лондоні. Влада стверджує, що склад був пов'язаний з поставками в Україну, але надала мало подробиць. Представники служб безпеки, які були поінформовані про інцидент, заявили, що оперативники ГРУ використовували російську дипломатичну будівлю в Сассексі, Англія, щоб завербувати місцевих жителів для здійснення підпалу. Чотирьом британцям були пред'явлені звинувачення у підпалі будівлі, а одному з них – у сприянні іноземній розвідці.
У відповідь Британія вислала з країни російського військового, який працював на спецслужби, і закрила кілька російських дипломатичних будівель, у тому числі оперативний центр ГРУ в Сассексі.
Використання місцевих, за словами представників служб безпеки, було характерною рисою нещодавньої диверсійної кампанії. Американські та європейські чиновники заявили, що це робиться частково для того, щоб ускладнити виявлення атак і створити враження, що вони є результатом внутрішньої опозиції до підтримки України.
Саботажні дії Росії в Європі не є чимось новим. У 2014 році російська військова розвідка підірвала склад боєприпасів у Чехії, хоча країна публічно звинуватила Росію лише через сім років.
За словами Макса Бергмана, директора Програми Європи, Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень, висилка російських шпигунів з Європи у 2018 році й після 2022 року різко обмежила можливості Росії здійснювати атаки.
«Відбулося багато підривів діяльності російської розвідки в Європі. Це спричинило паузу, і російська розвідка була поглинута війною в Україні. Зараз вони повернулися і, ймовірно, намагаються відновити свої позиції», – вважає Бергманн.
Нагадаємо, The Wall Street Journal зазначає, що європейські слідчі все частіше вбачають російські сліди у нещодавніх актах саботажу на стратегічній інфраструктурі й намагаються реагувати на них. Але це складно, оскільки докази ймовірних атак часто не є переконливими.
У ніч на 29 квітня у Німеччині невідомі спалили садовий будинок виконавчого директора оборонного концерну Rheinmetall Арміна Паппергера, який є одним з найбільших виробників зброї для України.