Нова «зброя» для української армії — юридична

ZN.UA
Поділитися
Нова «зброя» для української армії — юридична © depositphoto/Fotofabrika
Чому міжнародне гуманітарне право має впроваджуватися в ЗСУ

Майже півтора року в складі командування Сил територіальної оборони Збройних сил України діяла Робоча група щодо виконання норм міжнародного гуманітарного права (МГП) та надання правових послуг. За цей час на її базі вдалося реалізувати чимало проєктів, які потребують масштабування на рівень Збройних сил України.

Ідея створення Робочої групи зароджувалася з перших буремних днів повномасштабної російської агресії. А викристалізувалася в перші дні деокупації Київщини, коли став остаточно зрозумілим масштаб скоєних російською армією міжнародних злочинів і те, що докази не мають бути втрачені. І саме ЗСУ були першим контактом для постраждалих, тож, окрім безпекових викликів і відсічі агресору, забезпечували збереження доказів, що сприятимуть майбутньому правосуддю.

Саме тому на базі Сил територіальної оборони, які й відіграли одну з ключових ролей у звільненні територій, сформувалася профільна Робоча група, що фокусувалася на впровадженні виконання норм міжнародного гуманітарного права та суміжних завданнях. Фактично основною метою робочої групи була зміна ставлення та підходів до застосування норм МГП. Адже саме це має стати фундаментом подальшої трансформації українських Збройних сил у ефективний та дієвий механізм захисту країни, що відповідає стандартам цивілізованого світу. Бо ж міжнародне гуманітарне право недаремно називають правом війни. Це, по суті, про правила ведення війни. Правила, які є продуктом розвитку цивілізації й дають нам змогу бути частиною цивілізованого світу. Правила, які нагадують нам про гуманність навіть у такі страшні часи й не дозволяють поводитися, як російська армія. Правила, які, з одного боку, захищають цивільних, поранених і військовополонених (які є захищеними категоріями), а з іншого — і самих військових від скоєння злочинів, а отже, стають превентивним інструментом.

До роботи були долучені спеціалісти з національного та міжнародного права, юристи, адвокати, прокурори, які, мобілізувавшись до ЗСУ, застосували свій цивільний досвід для адаптації Сил ТрО до роботи з правом війни.

Для реалізації зазначеної мети було обрано низку інструментів:

  • власне, забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів) у Силах ТрО ЗС України;
  • запровадження механізму збору даних (збереження доказів) із поля бою щодо фактів порушення норм МГП та прав людини;
  • впровадження механізму участі Сил ТрО ЗС України в наданні безоплатної правничої допомоги на виконання Закону України «Про основи національного спротиву»;
  • розроблення та впровадження вітчизняної моделі залучення ЗСУ до заходів держави з охорони та захисту культурної спадщини та культурних цінностей під час збройного конфлікту.
  • Саме це стало ключовим фокусом робочої групи.

Детальніше хотілося б зупинитися на впровадженні норм МГП, адже це — найамбітніше завдання, тоді як інші слугують інструментами для його виконання.

Навіщо загалом це потрібно? Насамперед маємо розуміти, що самі норми та приписи МГП є продуктом ХІХ–ХХ століть і наслідком масштабних воєн, які мали традиційний конвенційний характер. Тобто в окремих випадках вони є архаїчними й не адаптованими під реалії сучасної війни ХХІ століття. А за більш як 150 років війни справді змінилися. Нині ми маємо справу з війнами повного спектру, гібридними, інформаційними, з новими типами озброєння, як-от безпілотники. І все це — не лише про опанування нових типів зброї, а й про юридичні аспекти. Відповідно, й про нарощування тих самих «нових» для армії функцій.

Окрім того, ефективне впровадження міжнародного гуманітарного права в армії важливе для запобігання скоєнню міжнародних злочинів. Простими словами, бачачи й фіксуючи злочини, скоєні противником, наші солдати розуміють, що цього робити не можна, адже це передбачає кримінальну відповідальність. Тобто по суті, навчаючи наших солдатів, ми ще й захищаємо їх. Адже історія знає чимало випадків, коли солдатів, які вважалися героями на батьківщині, судили за міжнародні злочини — наприклад у Хорватії. Ми не маємо права допустити такого.

Ще один важливий момент: дотримання норм права збройних конфліктів — частина міжнародних зобов’язань України й умова надання нам країнами-партнерами донорської й технічної допомоги, сучасних зразків озброєння та боєприпасів, підтримка та посилення міжнародного санкційного тиску на державу-агресорку.

Не забуваймо і про стратегічну важливість, яка полягає в підтримці принципів світової архітектури безпеки та міжнародної системи правового порядку, сформованих після Другої світової війни, та сприянні досягненню у стислі строки достатньої взаємосумісності ЗС України та інших складників сектору безпеки та оборони з відповідними структурами держав-членів НАТО, європейській та євроатлантичній інтеграції України.

За час свого існування Робоча група дослідила стан виконання Інструкції з МГП, провела навчання з МГП для 770 військовослужбовців, розробила інформаційні, навчальні та методичні матеріали з МГП, налагодила взаємодію між різними структурними підрозділами в частині реалізації Інструкції з МГП, частково виконала вимоги цієї Інструкції щодо маркування захищених об’єктів тощо. В підсумку можемо дійти висновку, що впровадження МГП має бути частиною процесу ухвалення рішення. Який своєю чергою являє собою модель планування, що охоплює такі етапи: отримання завдання, оцінка обстановки, розроблення варіантів способів дій, аналіз варіантів способів дій, порівняння варіантів способів дій, затвердження обраного варіанту, підготовка наказів. На кожному з цих етапів має бути враховано такий показник, як відповідність нормам МГП.

Робоча група за час своєї діяльності виявила певні проблеми, що потребують вирішення:

  • завдання щодо побудови та підтримки процесів імплементації норм МГП у ЗСУ розподілені між різними структурними підрозділами, що ускладнює процес синхронізації та налагодження дієвої моделі виконання особовим складом;
  • для наявних викликів є потреба у спеціальних знаннях та експертизі, яка в попередні періоди не визначалась як пріоритетна в армії;
  • військовослужбовці різних структурних підрозділів не підготовлені, не володіють достатніми знаннями з МГП;
  • нагальним є питання впровадження двох окремих спеціальностей — юрисконсульта з поточної діяльності та планування ведення бойових дій (операційний юрист) із відповідною зміною нормативно-правової бази та підготовкою фахівців;
  • необхідно організувати системний моніторинг порушень норм МГП.

То хто ж відповідає за дотримання МГП під час планування? Згідно з Інструкцією з МГП, в умовах збройного конфлікту під час планування операцій помічник командира з юридичних питань виконує обов’язки юридичного радника командира щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права, надає командиру консультації, поради та роз’яснення щодо обмежень на застосування сил і засобів. А військовослужбовці підрозділу цивільно-військового співробітництва забезпечують ситуаційну обізнаність щодо цивільної інфраструктури та об’єктів під захистом МГП, розташованих на підконтрольній частині території України. Також можна говорити про певну роль розвідки. Основними завданнями розвідки з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права є добування достовірних розвідувальних даних щодо наявності, розташування й стану об’єктів, які перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права на території, підконтрольній РФ, ступеня їх використання противником. Під час планування має враховуватися вся вищенаведена інформація, здійснюватися відповідні розрахунки, зокрема щодо недопущення негативних наслідків ведення бойових дій для цивільного середовища.

Отже, протягом періоду функціонування Робоча група здійснила комплексне дослідження стану застосування й виконання вимог Інструкції з МГП та інших національних і міжнародних нормативних актів у сфері права збройних конфліктів. І на основі цього ми дійшли низки важливих висновків щодо подальшого впровадження норм МГП.

Для того, щоб система працювала, необхідне комплексне розуміння завдань і пріоритетів на кожному з рівнів і етапів планування, а також постійна взаємодія. Тоді можна буде говорити про реалізацію конкретних кроків, як-от: розроблення та впровадження методичних і навчальних матеріалів із питань застосування норм МГП; розроблення й імплементація навчальних програм із МГП для військовослужбовців різного рівня з акцентом саме на сфері їхньої відповідальності; здійснення польових виїздів для моніторингу стану дотримання МГП; розвиток інформаційних платформ (таких як «Дельта»); розроблення та впровадження алгоритму залучення й участі юрисконсульта з операційної діяльності військ (сил) на всіх етапах військового процесу ухвалення рішень під час планування бою у ЗС України за стандартами та критеріями НАТО тощо.

Саме виконання цих кроків здатне забезпечити функціонування сучасної української армії, яка поважає й виконує правові норми й цим суттєво відрізняється від армії РФ. Зроблено вже чимало, однак цей досвід необхідно масштабувати й постійно вдосконалювати, адже сучасні війни потребують адаптивності та гнучкості.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі