Не варто виносити вердикт, що на розмінування Україні потрібно щонайменше 100 років – Драп'ятий

Третина української території забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок агресії з боку РФ. У світі існує класична формула: рік війни — 10 років розмінувань. Оскільки військові дії в нас почалися не 24 лютого 2022 року, а ще 2014-го, то терміни розмінування територій є глобальною світовою проблемою, пише заступник глави МВС Богдан Драп’ятий у статті «Розмінування. Наскільки масштабна проблема і як її вирішувати?».

«Втім, не варто завчасно виносити вердикт про щонайменше 100 років, необхідних для повного розмінування. Чітке планування й часові перспективи стануть відомі після повної деокупації всіх територій суверенної України у кордонах 1991 року», – зазначив Драп’ятий.

Він додав, що іншим важливим чинником є питання технічного забезпечення. Зокрема, сучасні технології дають можливість очищати території якісніше, швидше і безпечніше. З урахуванням динамічного науково-технічного прогресу цей напрям буде вдосконалюватися, а відповідно, як зазначив автор, формула 1 рік війни = 10 років розмінування також зазнаватиме корегування. Тому часові рамки наразі тільки орієнтовні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розмінування територій: Хто за це відповідає в Україні та які є оперативні задачі

Драп’ятий розповів, що станом на сьогодні ДСНС та поліції мають в наявності 17 машин механізованого розмінування. У відносно короткостроковій перспективі, за його словами, планується отримати від донорів ще близько 25 одиниць сучасної техніки. Це, як зазначив заступник глави МВС, сприятиме підвищенню динаміки розмінування.

«Влітку цього року було сертифіковано першу вітчизняну машину механізованого розмінування, яка виготовлена на одному із харківських заводів. З огляду на наявну кількість сил систем органів МВС, задіяних у розмінуванні територій, першочергова потреба в машинах механізованого розмінування становить 70 одиниць», – додав Драп’ятий.

Він додав, що за період дії воєнного стану сили органів системи МВС виявили та знешкоджено більш як 650 тис. вибухонебезпечних предметів. Загалом вже обстежили:

• площу понад 140 тис. га;
• понад 15 тис. об’єктів;
• близько 7 тис. км ліній електропередачі;
•  майже 500 км газопроводів;
• 4 тис. км автомобільних доріг;
• 600 км залізничних шляхів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Розмінування на таврійському напрямку проводили тільки піхотою і тільки вночі – Тарнавський

«До чинників, які впливають на динаміку проведення розмінування, належить і рельєф місцевості. До прикладу, машину механізованого розмінування не можна використовувати в лісовій, скелястій або болотистій місцевості. Погодні умови також впливають на динаміку розмінування. Розмінування неможливо проводити при низькій температурі (нижче +3–5°). Фактично в період з пізньої осені до середини весни розмінування не проводиться. Навіть у літній період тривала дощова погода несприятлива для очищення територій від вибухонебезпечних предметів», – додав Драп’ятий.

Ще однією проблемою він назвав те, що російські окупанти часто використовують системи дистанційного мінування. А тому, як зазначив Драп’ятий, не може бути 100-відсоткової впевненості у безпечності територій, які очищені вибухо- і піротехніками. Адже окупанти можуть повторно дистанційно замінувати територію, а це значна загроза для життя і здоров’я людей, а також для диких і свійських тварин. Особливо це загрозливо для прифронтових і прикордонних із Росією територій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Харківській області після розмінування заживили понад 11 тисяч споживачів електроенергії 

Основні перешкоди для здійснення ефективного і відносно швидкого розмінування територій, за словами Драп’ятого, теж відомі:

• недостатня кількість машин механізованого розмінування, які довели свою результативність при розмінуванні деокупованих територій (один день роботи такої машини еквівалентний 100 дням роботи одного піротехніка); 
• постійні обстріли з боку окупантів, ракетні та артилерійські удари, а також скидання ворогом вибухових предметів дронами; 
• повторне дистанційне мінування територій;
• використання пластикових корпусів для мін, аби ускладнити їхню ідентифікацію з допомогою металошукача;
• поширене використання мін-пелюсток, які візуально схожі на листок і важко виявляються з допомогою металодетектора;
• недостатність спорядження, засобів особистого захисту і автомобілів для транспортування особового складу, щоб можна було збільшити штат;
• мінування росіянами об’єктів цивільної інфраструктури і маскування вибухових пристроїв у найбільш непередбачуваних місцях (дитячих іграшках, ліжках, кавоварках, автомобілях тощо.).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Швейцарія виділить понад 100 млн доларів на розмінування України

Нагадаємо, з початку повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого минулого року, від мін загинула 251 людина, ще 529 – дістали поранення різної тяжкості. При цьому  потенційно вибухонебезпечними предметами забруднено близько 174 тис. кв. км., у тому числі 14 тис. кв. км акваторій річок, водойм і водосховищ України, прибережних акваторій Азовського та Чорного морів. Тобто вибуховими предметами забруднено 30% території України.