28-річний солдат Артем Матухно, позивний «Бізон», загинув 25 квітня 2022 року в бою з окупантами під Ізюмом на Харківщині. Під час ворожого мінометного обстрілу був поранений осколком у шию, але не помітив цього, бо допомагав рятувати пораненого побратима. Помер від втрати крові.
Артем народився у Дніпрі. Навчався в середній школі №119. Потім здобув фах маляра-штукатура у професійно-технічному училищі №6 міста Дніпро. В підлітковому віці займався ММА, виступав на змаганнях, посідав перші місця. Через травму коліна не зміг далі продовжувати займатися цим видом спорту професійно. Обожнював екстрим, автомобілі, зустрічі з друзями. Любив тварин, особливо собак. Мріяв побудувати дім, відкрити свою справу.
З початком повномасштабної війни Артем приєднався до складу 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Збройних сил України. Отримав позивний «Бізон», як у свого батька — ветерана АТО. Разом із побратимами боронив Харківщину від окупантів.
«Ми прожили з ним у цивільному шлюбі майже п’ять років. Мріяли купити будинок, народити дітей і мандрувати. Вважали, що ще молоді і все встигнемо. За цей час він став для мене найріднішою, найкоханішою людиною у світі, моїм другом, тим, хто завжди допоможе та підтримає, моїм ідеалом чоловіка. Був вірним другом і братом. Цілеспрямовано йшов до кожної мети. Ніколи не боявся труднощів, вони навіть стимулювали його діяти. Для мене він був найбільш мужнім, надійним, люблячим. Я з ним почувалася як за кам'яною стіною. На війну пішов добровольцем із перших днів. Безмежно кохаю, навіки у серці мій Герой», — розповіла кохана загиблого Марина.
«Ти завжди з нами. У наших серцях і пам’яті. Ти наш Герой. Слава Україні! Героям Слава!» — написав батько Віталій Матухно.
Солдат Матухно посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали воїна в рідному місті.
В Артема залишилися батьки, двоє братів, кохана дівчина, бабуся і багато родичів.
Розповідаємо про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія.
Щоб додати людину до Меморіалу — заповність анкету: