Назавжди в серці. Військовослужбовець Антон Коломієць, с.Добропілля (Херсонщина)

Херсонський журналіст і військовослужбовець Антон Коломієць загинув 20 грудня 2022 року, обороняючи від окупантів Бахмут на Донеччині. Поблизу селища Озарянівка боєць отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. 16 грудня захиснику виповнилося 34 роки.

Антон народився в селі Добропілля Херсонської області. У 2006 році закінчив Круглоозерську ЗОШ, де під час навчання його двічі обирали президентом школи. У 2011-му закінчив Херсонський державний університет, здобув фах актора малих театрів, психолога. З дитинства любив співати, все життя виступав на святах і урочистих подіях, отримував нагороди й дипломи. Ще дуже любив готувати. Мешкав із сім'єю в Херсоні. Працював на місцевих телеканалах журналістом, режисером, ведучим.

Коли почалася повномасштабна війна, Антон вивіз родину з окупованого російськими військовими міста. Згодом вирішив приєднатися до лав Збройних сил України. У листопаді 2022-го чоловік став бійцем 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.

«Антон був на телебаченні справжньої зіркою. Світла, позитивна, талановита Людина. За кадром — режисер, у кадрі — колоритний ведучий прогнозу погоди. Важко повірити в те, що більше не почуємо прекрасного Антонового голосу... Війна забирає найкращих», — написала колега Ілона Верховська-Правдюк.

«Це була надзвичайна людина з великої літери. Найкращий син і чоловік, турботливий батько, щирий друг і брат. Кохана людина, з якою завжди поруч почувалася захищеною. Із ним ніколи не було сумно: нескінченні ідеї, поради, вислови — він надавав таку енергію життя, що тобі хотілося з ним літати. Душа компанії, душа сім'ї, людина, яка дарувала свято всім навколо. Я втратила душу. Мій коханий, без тебе світ став сірим і тьмяним… Ти забрав усі барви життя разом із собою, залишивши мені два наших промінчики, два наших сонечка — наших синочків, яких ти називав козаками. Люблю тебе крізь простір і час», — каже дружина загиблого Юлія.

Тіло Антона піддали кремації. Рідні чекають визволення Херсонщини, щоб поховати там його прах.

У Героя залишилися батьки, рідний брат, дружина, двоє синів, багато рідних, друзів та близьких людей, які за ним дуже сумують.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Назавжди в серці. Захисник Тарас Савчук, м. Золочів (Львівщина)

Назавжди в серці. Розвідник Костянтин Золотухін, с.Гаївка (Кіровоградщина)

Назавжди в серці. Старший солдат Олексій Знайко, с. Соколова Балка (Полтавщина)

Розповідаємо про полеглих героїв та цивільних українців, яких вбила Росія.

Щоб додати людину до Меморіалу — заповність анкету:

• загиблі військові;
• загиблі цивільні.