Мамедов пояснив, чи може підрив Каховської ГЕС бути підставою для нового ордера від МКС

Підрив Каховської ГЕС має ознаки злочину проти людяності та екоциду, Україна має всі підстави звернутися до генерального секретаря ООН щодо порушення Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (ENMOD) з метою створення консультативної ради, а також до Міжнародного суду ООН щодо компенсації завданої шкоди з боку Росії. Про це заявив експерт національного та міжнародного кримінального права, заступник генпрокурора України у 2019-2021 роках Гюндуз Мамедов у колонці на сайті «УП».

Штучний та, попередньо, умисний характер катастрофи на Каховській ГЕС дає підстави говорити про злочин проти людяності згідно з положенням «k) Інші нелюдські дії подібного характеру, що навмисно спричиняють сильні страждання або серйозні тілесні, чи психічні, чи фізичні ушкодження» ст. 7 Римського статуту.

Мамедов пояснив, що цей пункт залишає простір для доповнення переліку дій, які потенційно можуть вважатися злочинами проти людяності, адже всі способи, які можуть вигадати люди для шкоди або вбивств передбачити неможливо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Еколог розповів, як вплине підрив Каховського водосховища на довкілля та природні ресурси

За словами Мамедова, обвинувачення за цією статтею в контексті підриву ГЕС може стати прецедентом для Міжнародного кримінального суду.

«Злочини проти людяності – це дії, які є частиною широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, з розумінням його наслідків», - зазначив Мамедов, додавши, що є підстави вважати, що особовий склад російських військ точно знав, до яких наслідків призведе підрив ГЕС.

«Тож вірогідно, як і з ордером на арешт для Путіна за депортацію українських дітей, після встановлення щаблів командування має послідувати й ордер за злочини проти людяності», - додав він.

Окупанти фактично захопили ГЕС у перші дні повномасштабної війни і неодноразово лунали погрози підірвати дамбу. Мамедов наголошує, що підрив Каховської ГЕС є ймовірним міжнародним злочином, оскільки умисний напад із розумінням наслідків випадкової загибелі або поранення цивільних є порушенням ст. 56 Додаткового протоколу І Женевських конвенцій.

Найбільш очевидною є шкода для мирних жителів, адже десятки населених пунктів підтопило — це, своєю чергою, зруйноване житло, втрачене майно, а також загроза для життя та здоров’я людей. Крім того, ризикує постраждати і система охолодження на найбільшій в Європі Запорізькій АЕС, а це потенційно загрожує ядерною катастрофою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Половина зруйнованої Каховської ГЕС під водою — "Укргідроенерго"

Підрив ГЕС має руйнівні наслідки і для екосистеми. На думку Мамедова, це має стати поштовхом для того, щоб екологічні злочини почали розглядатись серйозно.

Підрив ГЕС потенційно має ознаки екоциду — умисних дій, що ризикують призвести до екологічної катастрофи. На думку експерта, це може відродити дискурс щодо включення екоциду до Римського статуту як одного з міжнародних злочинів.

Мамедов наголосив, що важливо об’єктивно зафіксувати всі наслідки катастрофи: для населення, культурної спадщини, екології і провести розслідування на цій підставі.

Наразі у критичній зоні 16 тисяч людей та десятки населених пунктів. У цьому контексті можна говорити про сильні фізичні та психічні страждання людей.

«Хоча в одній зі справ, яку розглядав Суд, втрата майна не вважалася серйозним психічним стражданням, масштаб та наслідки катастрофи з підривом дамби можуть вплинути на зміну інтерпретацій», - пояснив він.

Мамедов нагадав, що у 1977 році СРСР ініціював укладення Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище (ENMOD), яка наразі чинна для 58 держав світу, серед яких Україна та Росія.

«В розумінні статті 2 Конвенції порушення екологічної рівноваги регіону в сотні квадратних кілометрів є її недотриманням», - заявив Мамедов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

В ПАР розмірковують над перенесенням зустрічі лідерів БРІКС до Китаю, щоб не заарештовувати Путіна

17 березня Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт російського президента Владіміра Путіна та омбудсмена РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової за співучасть у викраденні дітей з України.

Ордер МКС не на словах, а на практиці закріплює потужну дипломатичну ізоляцію Росії і позбавляє її лідера можливості вільно пересуватися світом. Адже 123 держави — члени МКС за Римським статутом у зв’язку з цим ордером мають заарештувати президента РФ і передати його міжнародному правосуддю. Але що буде, коли якісь держави порушать свої зобов’язання? Які наслідки їх очікують? У цьому розбирався Ерік Кучеренко у статті "Удар по Кремлю: що загрожує тим країнам, які відмовляться заарештувати Путіна".