Харківcькі хроніки: підпільний подіум і вишневий компот

Місцева земля тішить око квітучим розмаїттям царства рослин, а підземні подіуми — стильними красунями-моделями. У Харкові грають джаз та збирають гроші для ЗСУ в алюмінієвий бідон. Війна триває і міське життя в її реаліях — теж. І на вже нарешті освітлених вулицях центру, і на занурених у сутінки околицях. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Терехов розповів, скільки зруйновано будинків у Харкові внаслідок обстрілів РФ

Для променаду мешканців сумнозвісного району під назвою Салтівка є, наприклад, парк Перемоги, поруч із яким височіє вежа Палацу дитячої та юнацької творчості. Ця частина будівлі, форма якої завжди була об'єктом для жартів, виглядає, можна сказати, як символ відповіді харків'ян на виклики сьогодення.

Фото надане автором

Мисливці на пішоходів

— Це для вашої ж безпеки, — на салтівській околиці поліціянт вручає спантеличеному громадянинові штрафну квитанцію за перехід проїжджої частини. Перехід не такий, як на обкладинці одного з альбомів «Бітлз».

— А шо, актуальніших проблем немає? — риторично запитує пішохід у державних мисливців у непримітному сіренькому автомобілі біля тролейбусного кола. Громадянин, чий бюджет поменшав тепер на 255 гривень, ходив тутешньою «оленячою стежкою» скільки пам'ятає себе. Він ностальгічно згадує, що років п'ятдесят чи більше тому, коли забудовувався мікрорайон, ночами тут де-не-де бродили самотні вовки.

Ця частина району міста, включно з ринком, церквою та лікарнею, постраждала від обстрілу російських окупантів. Минулої весни тут було зовсім порожньо і штрафувати було нікого. І нікому.

У Харкові частково повернуть вуличне освітлення

Що роблять люди в Харкові? Як завжди: працюють, відпочивають, народжують і виховують дітей. Згідно з даними Департаменту охорони здоров’я, 33 хлопчики й 25 дівчаток народилося тільки за минулий тиждень. Тих, хто вже достатньо підріс, щоб навчатися бальних танців або грати на фортепіано, водять на заняття до викладачів.

Фото надане автором

Піджаки на подіумі долі

ТРЦ у центрі міста минулої весни був обстріляний із системи залпового вогню «Смерч». А сьогодні тут на підземному паркуванні вперше відбувся вечірній показ мод під назвою «Подіум долі». Свої колекції продемонстрували більше десятка українських брендів. Метою фешн-шоу під патронатом міського голови був збір коштів на дрон для підрозділу аеророзвідки.

Бабуся з-поміж глядачів схвально дивиться на моделі, що крокують у просторих піджаках. Напевно, згадує, як колись вона виглядала сама на прогулянці після вечірнього кіносеансу в піджаку, накинутому на плечі галантним кавалером. Мода знову зробила виток, така вже її доля. 

Фото: Михайло Кучнев

Фото: Михайло Кучнев

Фото надане автором

Харків — «Залізний бідон»

«Харків Залізобетон» — цей фірмовий логотип незламного міста створив харківський художник Патрік Кассанеллі. Вечорами у Харкові в знаменитому пабі під мирною назвою «Кефір» збираються любителі офлайн-спілкування та шанувальники живої музики. Тутешню «хріновуху» навіть лікар рекомендував у приватній бесіді. З медициною не посперечаєшся.

Фото надане автором

Тут відбуваються благодійні концерти на підтримку ЗСУ. У вільній атмосфері місцеві та приїжджі музиканти, молоді й вічнозелені, грають і авторське, і світові хіти у власних версіях: від Джона Бон Джові до Володимира Михайловича Івасюка. Гроші, згідно з традицією, заведено збирати в залізний бідон. Можна й перераховувати на картку благодійної фундації. 

Клуб PINTAGON, який нещодавно відновив свою роботу, теж проводить музичні заходи на підтримку ЗСУ. Тільки збирають гроші не в бідон, а в коробку. Тут днями був джазовий концерт, вечір справжньої красивої музики.

Культурні заходи відбуваються на різних арт-майданчиках вечірнього Харкова. Концерти, художні виставки, літературні презентації. 

Офіційна, щоправда, культура, згідно з розпорядженням влади, не працює через воєнний стан. Театри закриті. Проте, наприклад, у Харківському театрі ляльок у середу повідомили глядачів, що гратимуть вистави. Тільки не на сцені, а у внутрішньому дворі театру. 

Цирк, знову ж, не приїжджає. Але воно й так весело. Сам лише Лесь Подерв'янський два дні поспіль давав у Харкові концерти з аншлагом.

Каріоптеріс і вишневий компот

Багато харківських пенсіонерів скаржаться, що їхні дачі постраждали. Загроза нерозірваних боєприпасів у багатьох дачних околицях утримує любителів городньо-садових робіт. Утім, далеко не всіх. Ті ж, хто таки побоюється, компенсують нестачу активності благоустроєм території біля своїх міських будинків.

Потяг харків'ян, особливо чиновників, до різного роду рослинності відомий давно. Вечорами городяни гуляють по набережній, або в парку Шевченка, або в Саржиному яру. Там зараз усе квітне й пахне. Навіть каріоптеріс, кущі якого, згідно з повідомленням міськради, озеленювачам подарувала мешканка міста Богодухів. Цвітуть і сакури, які садили під обстрілами. 

Фото надане автором

Інтелігентна компанія святкує день народження під кущем черемхи в Саржиному яру. Це естетично. Дірки від снарядів у асфальті вже замурували. Підходить військовий патруль: «Розпивати спиртні напої заборонено!» 

«Так це компот. Вишневий. Випийте за здоров’я, ось і склянка чиста!» — пропонує іменинниця.

«Мені не можна. Я на службі», — зітхає молодий патрульний.

Фото надане автором

Класичне дозвілля

Зоопарк та дельфінарій теж були закриті донедавна. Там працювала лише «бургерна». Дітям — морозиво. Дідусеві — пиво. Такого у вечірньому Харкові достатньо. Чебуречні, караоке. Клуби з невигадливими розвагами. Від ресторанів, у яких виступають українські зірки, до простих закладів на околицях із поетичними та прозовими назвами.

Вечірні кав'ярні з настільними іграми. Мангали біля гаражів та погребів. Ну й по хатах, звичайно. Хорове кричання: «Я устаал, хачуу любві» та інші гривуазні куплети, як водиться. У цьому плані, з часів раннього палеоліту нічого особливо не змінилося.

«Оце вихідні, б..! Оце відпочили, б..! — голосно заявляє чоловік, що хитається назустріч. — От скажи мені, що треба зробити, щоб ми колись потрапили додому?! Що зробити, скажи? Бігати за тобою, шукати по всій Салтівці?!..»

Фото надане автором

Відчайдушний монолог чоловіка звернений зовсім не до сутінок небес, як спочатку могло здатися. До приятеля, що заблукав у трьох кущах. Точніше, до тіла приятеля, що ледь тримається на ногах. «Оце вихідні, б..!» — все декламує чоловік. Тіло приятеля видає звуки, за якими можна судити, що воно не поділяє сарказму товариша з приводу вихідних. Схоже, що для нього вони вдалися.