У нашій країні є багато випадків самовільного залишення військової частини під час базової загальновійськової підготовки. Багато мобілізованих втікають із навчальних центрів, вказало джерело "УП".
"Десятки тисяч людей, які втекли, навіть не доїхали до фронту", — йдеться в повідомленні.
Військовий юрист та ветеран війни Назар Олексюк повідомив виданню, що багато випадків самовільного залишення частини та дезертирства не вказані в кримінальних справах, оскільки військові підрозділи часто не передають до Державного бюро розслідувань матеріали службових розслідувань.
Відповідно до даних офісу генпрокурора, з січня 2022 року по вересень 2025 було відкрито майже 290 тисяч справ щодо дезертирства та СЗЧ.
Водночас один із впливових кадрових офіцерів повідомив журналістам "УП", що серед майже 300 тисяч дезертирів та тих, хто пішов у СЗЧ, є багато людей, які мають бойовий досвід.
"Це готова армія, яка не воює, а гуляє, бо вони знають, що їх, найімовірніше, не посадять", — додав він.
Підполковник Третього армійського корпусу Максим Жорін раніше повідомляв, що в Україні кількість випадків СЗЧ лише зростатиме, якщо не вирішити внутрішні проблеми в Збройних Силах України.
Мобілізація — необхідність, але перетворювати її на інструмент покарання не можна. Історія ветерана Івана Білецького порушує питання: коли ТЦК діють як органи призову, а коли — як каральні структури? Про це в статті "Мобілізація чи репресії: де проходить межа?" пише Віктор Конев.
