Дозволяє звільняти працівників, які не повідомили про контакт із родичами на ТОТ. Правозахисники закликали Зеленського ветувати закон

Правозахисні організації закликали президента Володимира Зеленського ветувати закон №7731, який дозволяє звільнити працівника, якщо він не повідомив роботодавця про родичів чи інших близьких людей на тимчасово окупованих територіях. Про це йдеться у відповідному зверненні, передає Центр прав людини ZMINA.

Правозахисники нагадали, що авторкою цього законопроєкту стала скандальна «слуга народу» Галина Третьякова. Спочатку, додали в ZMINA, депутати пропонували включити до законодавства норму, яка б обмежувала роботу на державних стратегічних підприємствах тих, хто підтримує країну-окупанта. Однак, при підготовці документа до другого читання його дуже змінили. І в законопроєкт додали норму про неповідомлення про контакти з людьми в окупації.

Правозахисники наголосили, що це порушує регламент ВРУ. Адже згідно з останнім, пропозиції та поправки мають відповідати предмету правового регулювання законопроєкту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Правозахисники та громадські організації закликали владу припинити переслідування журналістів-розслідувачів та активістів

Натомість на думку підписантів звернення, вимога повідомляти роботодавця про контакти з людьми, які перебувають в окупації, суперечить держполітиці реінтеграції. Крім того, додали правозахисники, робить «загрозою» мільйони громадян, які з тих чи інших причин перебувають на окупованих Росією територіях.

«Безсумнівно, злочини проти основ національної безпеки, зокрема колабораційні дії, належить ретельно розслідувати. Проте ці випадки мають розглядатися через призму національного кримінального законодавства, а не зміни до КЗпП», – вважають підписанти. 

При цьому в ZMINA наголосили, що в законі немає визначення «зв’язків із фізичними особами». Тому неясно контакти із ким саме можуть призвести до проблем.

«Родинні зв’язки, контакти з колегами й друзями чи, може, підтримка зв’язків у соціальних мережах (як-от обговорення з невідомими людьми новин, поточної ситуації абощо). Невизначеність обсягу та змісту поняття «зв’язки», про які має бути сповіщено роботодавця, очевидно порушує принцип правової визначеності й передбачуваності застосування правових норм. Таке положення фактично дозволяє роботодавцеві звільнити працівника безпідставно», – йдеться у зверненні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Правозахисники розробили «дорожню карту» щодо політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації

Правозахисники переконані, що повідомлення про контакти з тими, хто перебуває на окупованій території чи зареєстрований там, це не що інакше, як «непропорційний захід державної політики для захисту національних інтересів України в умовах збройної агресії». 

«Якщо автори законопроєкту справді вважають, що будь-які «зв’язки» з мешканцями окупованих територій чи переселенцями становлять потенційну загрозу національній безпеці, то як бути із Силами оборони України – адже чимало українських воїнів не просто мають такі зв’язки, але й самі є переселенцями з окупованих територій, мають там рідних і близьких, воюють за повернення до свого рідного дому», – цікавляться правозахисники. 

Від президента вимагають ветувати закон та повернути його до Верховної Ради з такими пропозиціями:

• вилучити з тексту пункт 14 статті 40 КЗпП України;
• вилучити з тексту абзац перший частини другої статті 142 КЗпП України.

Правозахисники, які підписалися під зверненням, зазначили, що держава повинна всебічно сприяти підтримці жителям окупованих територій, а не ставити зв’язки з ними «поза законом».

Під зверненням підписались:

• Центр прав людини ZMINA
• ГО «Донбас СОС»
• ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»
• БФ «Право на захист»
• БО «БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»
• ГО «КРИМ СОС»
• Кримська правозахисна група
• БФ «СХІД-SOS»

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Правозахисники закликали парламентарів внести суттєві зміни до законопроєкту про лобіювання

Відповідний закон у другому читанні Верховна Рада ухвалила під час засідання 26 квітня. Тоді документ підтримали 234 народні депутати. Щоправда, в Головному юридичному управлінні ВРУ тоді зазначили, що закон може призвести до необмеженості трактування цієї норми у правозастосовній практиці та порушення прав працівників. Також у ГЮУ ВР додали, що КЗпП не містить визначення терміну «службова перевірка», який натомість є у законі. Разом з тим у тексті закону не зазначено конкретних питань, перевірка роботодавцем з яких може проводитися та мати наслідком відсторонення працівника від роботи.