Чим відрізняється зміна політики Японії та Німеччини у відповідь на вторгнення РФ в Україну: пояснює аналітик

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Чим відрізняється зміна політики Японії та Німеччини у відповідь на вторгнення РФ в Україну: пояснює аналітик © unsplash/nathanb
Повномасштабна війна стала потужним тригером змін як у безпековій політиці Японії, так і в її підходах до відносин із Росією та Україною.

Якщо порівнювати японський «поворотний момент» з німецьким з погляду безпекової політики у відповідь на повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну, то пацифістські настрої в японському політикумі та суспільстві залишаються сильнішими, пише директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук у статті «Поворотний момент: навіщо прем’єр Японії приїздив до України». 

«Японія роками вибудовувала, зокрема і на рівні певних політик і стратегічних документів, образ «країни, що любить мир». Цей образ став частиною повоєнної ментальності японців. Тому навіть у разі більших військових спроможностей Японії супротив самій ідеї військової допомоги Україні тут був би помітніший. Навіть при тому, що партія прем’єра Кішіди доволі відкрита до такої підтримки», - йдеться у статті. 

Офіційно японські високопосадовці, на відміну від канцлера Німеччини Олафа Шольца, не оголошували «поворотного моменту» (zeitenwende), який мав би означати відмову від багаторічної політики пацифізму та збільшення оборонних витрат. Однак елементи такого поворотного моменту почали простежуватися в діях японського уряду, зокрема, коли Японія вперше після Другої світової війни надала нелетальну військову допомогу подібного цільового призначення і в такому обсязі іншій країні (Україні). А також коли наприкінці минулого року затвердила нові стратегічні безпекові документи з наміром збільшити оборонні витрати до 2% - а в японському контексті це означає вдвічі - до 2027 року, що перемістить Японію з нинішньої дев’ятої позиції в світі за витратами на оборону відразу на третє місце, після США та Китаю.

«Яке значення ці зміни безпекових політик мають для України в контексті спроможностей Токіо надавати найбільш критичну для Києва допомогу - військову? У короткостроковій перспективі - дуже обмежене, оскільки для можливостей Токіо надавати військову допомогу потрібна чергова, після 2014 року, зміна трьох принципів, на яких базується політика експорту озброєнь і технологій. Зокрема, зміна основного принципу - що Японія не може експортувати озброєння країнам, які перебувають у військовому конфлікті», - пояснила експерт. 

Гетьманчук підкреслила, що наразі Японія могла б робити більше у контексті нелетальної військової допомоги, а в майбутньому Україна могла б скористатися з програми переозброєння Токіо.

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі