Чим відрізняється зміна політики Японії та Німеччини у відповідь на вторгнення РФ в Україну: пояснює аналітик

Якщо порівнювати японський «поворотний момент» з німецьким з погляду безпекової політики у відповідь на повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну, то пацифістські настрої в японському політикумі та суспільстві залишаються сильнішими, пише директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук у статті «Поворотний момент: навіщо прем’єр Японії приїздив до України». 

«Японія роками вибудовувала, зокрема і на рівні певних політик і стратегічних документів, образ «країни, що любить мир». Цей образ став частиною повоєнної ментальності японців. Тому навіть у разі більших військових спроможностей Японії супротив самій ідеї військової допомоги Україні тут був би помітніший. Навіть при тому, що партія прем’єра Кішіди доволі відкрита до такої підтримки», - йдеться у статті. 

Офіційно японські високопосадовці, на відміну від канцлера Німеччини Олафа Шольца, не оголошували «поворотного моменту» (zeitenwende), який мав би означати відмову від багаторічної політики пацифізму та збільшення оборонних витрат. Однак елементи такого поворотного моменту почали простежуватися в діях японського уряду, зокрема, коли Японія вперше після Другої світової війни надала нелетальну військову допомогу подібного цільового призначення і в такому обсязі іншій країні (Україні). А також коли наприкінці минулого року затвердила нові стратегічні безпекові документи з наміром збільшити оборонні витрати до 2% - а в японському контексті це означає вдвічі - до 2027 року, що перемістить Японію з нинішньої дев’ятої позиції в світі за витратами на оборону відразу на третє місце, після США та Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Японії варто скасувати візовий режим з Україною – директор «Нової Європи»  

«Яке значення ці зміни безпекових політик мають для України в контексті спроможностей Токіо надавати найбільш критичну для Києва допомогу - військову? У короткостроковій перспективі - дуже обмежене, оскільки для можливостей Токіо надавати військову допомогу потрібна чергова, після 2014 року, зміна трьох принципів, на яких базується політика експорту озброєнь і технологій. Зокрема, зміна основного принципу - що Японія не може експортувати озброєння країнам, які перебувають у військовому конфлікті», - пояснила експерт. 

Гетьманчук підкреслила, що наразі Японія могла б робити більше у контексті нелетальної військової допомоги, а в майбутньому Україна могла б скористатися з програми переозброєння Токіо.