Чим важливі збиті російські літаки А-50 та Іл-22

Повітряні сили Збройних сил України в рамках операції на Приазов’ї знищили два важливі російські повітряні судна - літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50 та повітряний пункт управління Іл-22. Обидва були стратегічними об’єктами Збройних сил Росії.

А-50

Фото wikipedia.org

Літаки дальнього радіолокаційного стеження (ДРЛС) А-50 та А-50У (модернізована версія А-50) призначені для супроводження повітряних цілей та координації ударної авіації при наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також може служити повітряним командним пунктом для винищувачів.  Вони дозволяють повітряним силам, які їх використовують, мати перевагу над іншими силами, що розгортають літаки в повітряному просторі.

Так, під час під час ракетної атаки борти радіолокаційного виявлення у повітрі фіксують запуски ППО, що дозволяє визначити розташування систем та під час наступної серії пусків обійти системи протиповітряної оборони, або уразити їх.

На озброєнні російських військово-космічних сил станом на 2010 рік перебувало 26 повітряних суден ДРЛС. Точна кількість боєздатних А-50 на даний момент невідома, однак вона нижча, аніж число наявних бортів. За даними моніторингової групи «Бєларускі Гаюн», на початок 2023 року російські ВКС мали на озброєнні  9 таких літаків.

Вартість одного такого судна близько 330 мільйонів доларів.

А-50 був створений на базі військово-транспортного літака Іл-76 на заміну старого літака ДРЛС Ту-126. До нового літака додали радіотехнічний комплекс «Джміль», який є основою радіолокаційного дозору та наведення А-50.

ДРЛО А-50 має кілька модифікацій:

• А-50М – з модернізованим комплексом Джміль-М.
• А-50І – російсько-ізраїльська модифікація А-50.
• А-50ЕІ – експортний варіант для ВПС Індії.
• А-50У – варіанти модернізації серійних літаків А-50 (випробування завершили у 2009 році).

Функціонал літаків ДРЛО А-50:

• Виявлення та супровід повітряних цілей та кораблів.
• Оповіщення командних пунктів та автоматизованих систем управління про повітряну та надводну обстановку;
• Управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі;
• Організація повітряного командного пункту.

Технічні характеристики:

• Довжина: 48,27 м;
• Розмах крила: 50,5 м;
• Висота: 14,8 м;
• Площа крила: 300 м²;
• Злітна вага: 190 000 кг;
• Об’єм палива: 109 480 л.
• Льотні характеристики:
• Крейсерська швидкість: 800 км/год;
• Практична дальність: 7500 км;
• Довжина розбігу: 1540 м;
• Довжина пробігу: 1050 м;
• Тривалість польоту: 9,3 год;
• Тягоозброєність : 0,34 кгс/кг.

Радіолокаційна станція А-50 здатна виявити повітряні цілі на дальності:

• бомбардувальники: до 650 км
• винищувачі: 300 км
• крилаті ракети: 215 км

Екіпаж ДРЛС А-50 складає п’ять осіб, а також десять осіб тактичного екіпажу.  При цьому Екіпаж літака А-50 - це дуже рідкісний вид фахівців, оскільки мало людей вміє працювати на такому устаткуванні.

Один із А-50 був уражений дронами у лютому 2023 року на аеродромі «Мачулищі» у Білорусі. Насамперед пошкоджень зазнала радіолокаційна антена.  Організаторами диверсії називають білоруських партизанів, які після інциденту втекли з країни за кордон. ЗСУ свою причетність до інциденту не підтверджувало. Згодом літак евакуювали до Росії, але він потребував складного ремонту.

Іл-22М

Фото Creative Commons Attribution-Share Alike

Літак Іл-22М є повітряним командним пунктом, з якого можна керувати військами під час бойових дій. Оскільки цей пункт перебуває в повітрі, його неможливо вразити оперативно-тактичними ракетами. Також його ще часто називали ПЗПУ — «повітряний захищений пункт управління», оскільки на ньому є стійкі до впливів засобів радіоелектронної боротьби канали зв’язку.

Також літак може забезпечувати надійну комунікацію із бойовими частинами на землі, особливо з фронтовою авіацією, яка літає на невеликій висоті, що ускладнює зв’язок.

Іл-22 був створений у 1970-х роках на базі цивільного авіалайнера Іл-18. Під час переобладнання з літаків видалили пасажирський салон та встановили спеціальну апаратуру з робочими місцями для командного складу. З 1970-х років випустили чи обладнали близько трьох десятків Іл-22, які час від часу модернізовували.

Після розпаду СРСР  частину літаків отримали Казахстан, Білорусь, Молдова і Україна. В Україні Іл-22М порізали на брухт. Більшість бортів залишилося у Росії.

За даними довідника Military Balance 2022, на початку широкомасштабного вторгнення у Росії було 12 літаків Іл-22М та 10 Іл-22 (старішої модифікації).

П’ять Іл-22М планували модернізувати упродовж 2019-2021 рр., але  наскільки були реалізовані ці плани – точних даних немає. Нова апаратура, встановлена на літаках, мала б забезпечити швидкісний захищений обмін інформацією в режимі реального часу. Конкретний склад цієї апаратури зі зрозумілих причин не оприлюднювався. Група бойового управління на борту такого ПКП могла б здійснювати керівництво міжвидовим угрупованням військ.

Щонайменше один літак постраждав під час бойових дій у квітні 2022 року від близьких вибухів двох ракет ЗРК «Бук». Літак зміг повернутися на базу, але про його подальшу долю нічого не відомо.

Ще один Іл-22 був збитий вагнерівцями під час їхнього «походу на Москву» у червні 2023 року. Тоді збитий Іл-22М виконував функції ретрансляції радіосигналу, працюючи як висотна антена, що зв'язувала наземний командний пункт і бойові частини.

Загалом збитий Іл-22М має такі характеристики:

• Розмах крила: 37,42 м
• Довжина літака: 35,90 м
• Висота літака: 10,17 м
• Площа крила: 140,0 кв. м
• Маса: порожнього літака – 35000 кг, максимальна злітна – 64000 кг.
• Внутрішнє паливо: 22 700 літрів + 7 300 літрів опціонально в баках на кінцях крил
• Тип двигуна: 4 ТВД Прогрес (Івченко) АІ-20М
• Потужність: 4 х 4252 к.с.
• Максимальна швидкість: 685 км/год
• Крейсерська швидкість: 625 км/год
• Практична дальність: 6500 км
• Дальність дії: 3700 км
• Практична стеля: 10000 м
• Корисне навантаження: 13500 кг вантажу

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Повітряних силах пояснили, чи пов'язані масовані ракетні атаки з побоюванням РФ надходження F-16 Україні

На разі російське Міністерство оборони ніяк не коментувало повідомлень щодо ураження ПС ЗСУ Іл-22 та А-50, а прессекретар президента РФ Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що в Кремлі нічого не знають про ураження.

Остаточна доля літаків також достеменно поки що не відомо. Відомо, що Іл-22М після ураження намагався сісти в Анапі, для чого запросив швидкі та пожежні. Що стосується  А-50 ЗСУ, то після удару він перестав виходити на зв'язок, а згодом пілот російського Су-30 Росії виявив пожежу і падіння невстановленого повітряного судна.