Українці змінили ставлення до війни. В абсолютну перемогу все ще вірять лише трохи більше половини, а приблизно третина українців — це люди, які «швидше, вірять у перемогу». При цьому ще рік тому про свою абсолютну віру у перемогу говорили понад 80% українців. Про це розповів в інтерв'ю ВВС керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
За його словами, приблизно для третини українців загубилося почуття екзистенційності війни. Саме стільки українців зізнаються, що їм важко, що просто не хочуть жити під час війни.
Також значно зросла підтримка прямих переговорів із Росією. Понад половина українців вважають переговори неминучими, що пов'язано з активним обговоренням цього питання в медіа та суспільстві. Однак більшість не готова миритися зі втратою територіальної цілісності без вагомих гарантій безпеки.
"Сьогодні більше половини українців підтримують прямі переговори з Росією, і їхня кількість справді збільшується. Люди вже внутрішньо готові до переговорів з Росією хоча б тому, що це питання зараз активно обговорюється у ЗМІ та на рівні кухонних розмов", - розповів Антипович.
Він пояснив, що українці погодилися б на заморожування на нинішній лінії зіткнення в обмін на міжнародну парасольку безпеки, якою в розумінні українців може стати членство в ЄС.
Прихильники війни до переможного кінця: Від 25% до 33%, включаючи військовослужбовців, їхні сім'ї та старше покоління, яке, незважаючи на оптимізм, не бере участі в активних бойових діях.
Прибічники переговорів: Приблизно 5–10% виступають за негайне завершення війни, навіть ціною територіальних поступок, але їхня мотивація пов'язана зі втомою, а не з проросійськими поглядами.
Скептики війни до кінця: Люди віком 30–50 років із сім'ями та майном. Вони найбільш критично налаштовані до продовження війни та мобілізації, оскільки бояться за своє майбутнє та майбутнє своїх дітей.
Антипович зазначає, що старше покоління є найоптимістичнішим і підтримує відновлення кордонів 1991 року, найчастіше вимагаючи збільшення темпів мобілізації. Молодь песимістичніша, не бачить перспектив у країні і прагне емігрувати.
"У нас є показові цифри щодо ставлення до мобілізації: близько 40% представників старшого покоління вважають її темпи недостатніми, а близько 40% представників молодшого покоління - надто високими. Тобто йдеться про справжній розрив у світогляді між поколіннями", - констатує експерт.
Покоління середнього віку зосереджено на прагматичних питаннях збереження життя та майна, що робить його найбільш уразливим до впливу довгострокової війни. Щоб згладити конфлікт між різними верствами населення, потрібно створити баланс: досягти міжнародних гарантій безпеки та компенсацій за тимчасові територіальні втрати.
Докладніше про те, з якими варіантами закінчення війни суспільство зможе погодитись? Читайте у статті Антона Олійника "Якою буде перемога над Росією? Головні варіанти, які влаштують українців".