Підтримати
Республіканці та демократи висловлюють підтримку спробам президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана покращити відносини зі США, воліючи відвернути Анкару від військових зв’язків з президентом Росії Владіміром Путіним, пише The Hill.
Відносини з Туреччиною погіршилися під час адміністрації колишнього президента Трампа після придбання Анкарою російської системи протиповітряної оборони С-400, що спонукало Конгрес виключити Туреччину зі спільної програми винищувачів F-35.
Тодішні офіційні особи США заявили, що присутність С-400 у Туреччині становить загрозу безпеці, адже деталі щодо технічного обслуговування та виробництва F-35 могли стати відомими російській розвідці. В результаті Туреччина втратила можливість придбати близько 100 передових винищувачів і контракти на військове виробництво.
Втім, адміністрація Байдена шукає рішення, за яким Туреччина погодилася б передати С-400 під контроль США або дозволити американцям доступ до систем в обмін на повернення до програми F-35.
Повернення Туреччини до програми потребуватиме схвалення у комітетах із закордонних справ Палати представників і Сенату. Законодавці вже висловили відкритість і оптимізм щодо цієї ідеї.
Голова Комітету Палати представників із закордонних справ Майкл МакКол, посміхнувся, коли його запитали, чи веде адміністрація Байдена переговори з Туреччиною щодо потенційного рішення, яке надасть США та Україні доступ до С-400 для вивчення їх будови.
«Ви не далекі від істини», — сказав МакКол у відповідь на запитання видання.
МакКол сказав, що він знає про спроби адміністрації Байдена укласти угоду з Туреччиною, щоб повернути її до програми F-35, але сказав, що це «залежить від того, що Туреччина зробить в обмін на це». І він наразі не знає, про що йдеться.
Законодавець відзначив бажання Ердогана вести важкі переговори — погодитися на ратифікацію вступу Швеції до НАТО в обмін на постачання США винищувачів F-16 на додаток до інших поступок, яких президент Туреччини домігся від Стокгольма та Європи. Союз.
«Це просто залежить від того, наскільки добре вони співпрацюють з НАТО… залежить від того, що вони ще роблять, це хороший спосіб мотивації, і ми не хочемо, щоб вони купували їх в інших країнах, таких як Росія», — сказав МакКол про сучасні винищувачі.
Сенатор Джим Ріш, член комісії із закордонних справ Сенату, був менш оптимістичним.
«Це не нова розмова, ми говорили про це… буквально роками», — сказав він The Hill.
Але він додав, що схвалить передачу F-35, якщо Туреччина відмовиться від С-400.
«Я завжди казав, що Туреччина повинна відмовитися від С-400 і крапка. Чи роблять вони це – я не готовий сказати. Я пропонував це їм дуже, дуже давно, ще під час адміністрації Трампа. Тоді Туреччина не пристала на пропозицію. Не знаю, чи пристане зараз», – сказав він.
Туреччина є чи не найбільшим розчаруванням для США та НАТО. З одного боку, Ердоган є антидемократичним та корумпованим лідером, який насильницьким шляхом бореться з інакомисленням, підтримує ХАМАС та бере участь у провокаційних військових діях проти інших союзників по НАТО, таких як Греція.
Але з іншого боку, Ердоган продемонстрував здатність Анкари служити ключовим посередником між НАТО та його супротивниками, зробив значний внесок у гуманітарну допомогу для сирійських біженців, а географія країни робить її головним гравцем у сфері стратегічної безпеки.
«Це момент, коли ви можете відчути певний імпульс у стосунках», — сказав сенатор Кріс Мерфі, член комітету Сенату з міжнародних відносин, який зустрічався з Ердоганом в Анкарі в лютому разом із сенаторкою Жанною Шахін.
«Очевидно, що ми завжди матимемо точки тертя, як і будь-яка інша складна структура альянсу, але я сподіваюся, що ми зможемо знайти спосіб стати більш інтегрованими, коли справа доходить до оборони. Вони нам потрібні, щоб вирішити проблему С-400, і, сподіваюся, ми зможемо досягти певного прогресу», – додав він.
Шахін також назвала зустріч з Ердоганом у лютому «позитивною».
«Ми говорили про потенціал. Я не можу сказати про перезавантаження, але йдеться про те, що є надія на кращі відносини Сполучених Штатів та Туреччини в майбутньому, і, очевидно, це одне з питань, яке потрібно було б вирішити», — сказала вона про С-400.
Шахін також назвала Грецію важливим елементом покращення відносин США з Туреччиною. Сполучені Штати неодноразово перебували в центрі греко-турецької напруженості, яка то спадала, то виникала через давні образи та невирішені конфлікти. Одним із ключових факторів поставки F-16 до Туреччини в обмін на те, що вони прийняли Швецію в НАТО, було також схвалення участі Греції в програмі F-35, що давало Афінам перевагу в повітрі над Анкарою.
Але за останні кілька років Афіни та Анкара зробили кроки для покращення відносин. Ердоган і прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс у вівторок провели зустріч на полях Генеральної Асамблеї ООН, висловивши відкритість до переговорів з питань, які спричиняють напруження.
Джим Таунсенд, помічник старшого наукового співробітника Програми трансатлантичної безпеки Центру нової американської безпеки, вважає, що Афіни та Анкара регулярно переживають цикли напруженості та покращення відносин, але зустріч цього тижня є обнадійливим знаком.
«Якщо вони починають вести серйозні переговори, політично прийнятні переговори, які розв’язують їхні проблеми, це чудово. Я знаю, що це займе багато часу, це важко», – сказав він.
Аслі Айдинташбаш, запрошений співробітник Центру Сполучених Штатів і Європи Інституту Брукінгса, вважає, що війна Росії в Україні, глобальні амбіції Китаю та війни на Близькому Сході підсилили необхідність зближення як для Вашингтона, так і для Анкари.
«Немає великого бажання сприймати Ердогана особисто — через його імідж і демократичний відкат Туреччини. Але, схоже, є бажання відновити інституційні зв’язки та реанімувати ці відносини. Тож з боку Туреччини я бачу більшу готовність знайти рішення проблеми С-400, окрім повернення її назад до Росії — і більшу сприйнятливість у Вашингтоні для пошуку творчих і політично прийнятних формул», – наголосила вона.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав США скасувати санкції, які блокують деякі оборонні закупівлі його країни, а також інші “односторонні заходи”, що перешкоджають союзникам по НАТО досягати довгострокових цілей двосторонньої торгівлі.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google