Україна проклала електронну дорогу до Європи

Українські вчені нарешті отримали швидкісний електронний доступ до європейської, а відтак і світової академічної мережі. Це стало можливим завдяки угоді про співпрацю між Національною академією наук України та Польською академією наук. Угода передбачає з’єднання на українсько-польському кордоні української оптоволоконної магістралі «УАРнет» та польської «Піонер». А далі — з міжнародним дослідницьким центром європейської спільноти неподалік Женеви, відомим під назвою CERN. Таким чином зроблено важливий крок до євроінтеграції української науки.

У час Інтернету простого електронного листа чи ICQ вже замало. Науковцям конче потрібні доступ до баз даних, можливість обмінюватись інформацією зі своїми колегами з будь-якої точки земної кулі, обробляти цю інформацію та експериментувати з нею. Без відповідного програмного забезпечення, потужних суперкомп’ютерів, інфраструктури, здатної управляти ними та зберігати отримані дані, вже не обійтись. Як, до речі, і без сучасних електронних бібліотек, баз даних, інформаційних та аналітичних порталів. Тепер українські вчені все це мають.

— Саме оптоволоконні мережі забезпечують швидкий і стійкий зв’язок між різними науковими центрами Європи, — розповідає академік Ігор Юхновський. — Тепер такі мережі є і в Україні. Першою не залежною від приватних каналів електронного зв’язку стала оптоволоконна лінія від Львова до Києва. Далі окрему академічну лінію проклали з Києва до Сум і Харкова, а згодом нею об’єднали всі наукові центри та університети.

Уряд також виділив чималі кошти для створення надпотужних комп’ютерних комплексів у Національному технічному університеті «КПІ», інституті кібернетики НАН України, Інституті фізики конденсованих систем, Інституті теоретичної фізики та інших інститутів Сум, Харкова і Донецька.

Мережа потужних комп’ютерів науково-дослідницьких організацій, часом віддалених одна від одної на сотні кілометрів, отримала назву грид (з англ. — сітка). Термін запропонували Ян Фостер і Карл Кессельман — автори першої книги про використання комп’ютерних мереж для задач, що потребують особливо великих обчислювальних ресурсів.

Грид формує ресурс збереження даних, обчислювальний ресурс та спеціальне програмне забезпечення. Тепер мережа має і високочастотні електронні канали. Ними вчені легко пересилають наукові дані один одному.

Три роки тому з допомогою системи грид у Європі реалізували проект із дослідження пташиного грипу. Якби завдання вирішувалося лише на одному, навіть найпотужнішому, комп’ютері, на цю роботу пішло б 150 років! Грид упорався із цим завданням за два тижні.

Перший кластер створили фізики Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» разом з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень (Росія) у рамках російського грида ще в 2002 році. Але українським науковцям потрібна була власна загальнонаціональна грид-система. Із цією ініціативою кілька років тому виступили науковці Інституту теоретичної фізики НАН України. Серед «лобістів» академічної мережі був і академік Ігор Юхновський.

Офіційно вітчизняний грид-сегмент запрацював у 2007 році. Технологічне забезпечення проекту надає українська академічна мережа «УАРнет» на чолі з її директором Ігорем Процикевичем.

До швидкісних каналів зв’язку приєдналися 90 відсотків наукових установ країни. Українська наука отримала доступ до глобальних високотехнологічних наукових проектів.

Як вважає академік Пилип Андон, академічна мережа призначена насамперед для вирішення фундаментальних проблем фізики, генетики, біології тощо. Але це середовище може використовуватись для вирішення практичних завдань і представниками інших галузей.

Академічна мережа дасть змогу надавати більш точний прогноз погоди. Вона ж допоможе Україні передбачати стихійні лиха і навіть проводити складні хірургічні операції.

Тепер, вважає Ігор Юхновський, утворився новий європейський супергрид. Європейський Союз зможе ділитися з українськими вченими частиною завдань, які вони реалізують у своїх інститутах.