Незалежність українців від власної волі під час цьогорічних подій, які продовжують випробовувати наш народ на міцність переконань і силу активних дій, відійшла в минуле. Спільний біль і спільні перемоги проявилися у підвищенні градуса громадянської чутливості, відповідальності людей одне за одного, позначилися на небаченій розгалуженості соціальних зв'язків між ними, де одна на всіх доля ґрунтується на цінності життя в суверенній неподільній державі, а також на цінності самовияву та ініціативи кожного громадянина. В умовах війни все це набуває чіткіших обрисів.
А ще недавно Україна для багатьох її громадян була ніби "двоюрідною". Багато років соціологи ставили в анкетах запитання: "Чи пишаєтесь ви своєю країною?". І дуже в багатьох воно викликало саркастичну посмішку: мовляв, чим пишатися - світоглядною аморфністю, комунальною "хатою скраю"? Тепер "пишабельність" зросла в тисячі разів.
Самореалізація = консолідація = активні дії
У нашому буремному сьогоденні спостерігаємо зростання гідності народу, самореалізації кожної особистості, що й надає нам рівноваги і впевненості у собі, допомагає знайти опертя на традиційні й нові цінності і по-справжньому наснажитися від зв'язків з іншими людьми. Із позитивною самореалізацією, вважає доктор філософських наук, головний науковий співробітник Інституту соціології НАНУ Анатолій Ручка, пов'язане явище креативного індивідуалізму. Креативний індивідуалізм - це відповідальність громадянина за себе, свою сім'ю, власну життєтворчість, усвідомлення цінності своєї особистості.
Творчу самореалізацію українці демонструють гуртуючись в екстремальних умовах - волонтерство, обстоювання державних інтересів кожним на своєму місці, формування громадянського суспільства з низки громадянських ініціатив, що подекуди починаються з зусиль однієї людини. Відповідно зростає й рівень солідаризації суспільства. Ця здорова тканина ущільнюється - її неможливо взяти "на розрив", бо консолідація нині - справа честі й громадянського виживання.
Як ознаку часу Анатолій Ручка вирізняє ревіталізацію - відродження й піднесення певних традиційних, історичних, релігійних і народних цінностей, які дають опору і пов'язують спільними ідеями та почуттями.
Навіть соціальні мережі демонструють справжню сучасну народну творчість - пісні, вірші, кліпи. Молоді вояки одного з батальйонів викували з відламка російського снаряда ніж за давніми українськими малюнками...
А ось світлина літнього подружжя в національних строях на тлі розписаної орнаментом хати - і гасло: "Засмути до болю "вату"! Розмалюй квітками хату!!!". Стіни бази батальйону "Азов" також розписані національним орнаментом.
Як зворушливо, що вояки з добровольчого батальйону назвали свій латаний-перелатаний БТР Іруською: семирічне дівча надіслало їм малюнок, і вони його бережуть, а він - їх…
Піднесення самосвідомості демонструють маріупольці. На цоколі колишнього пам'ятника Леніну вони написали: "Ми повинні стати тими змінами, які хочемо побачити у цьому світі!".
- Якщо розглядати ціннісну ментальність українців як сплав інтелекту і почуттів, то це дуже близько до духу - а він "злітає", - розповідає Анатолій Ручка. - З 2012 року найбільший стрибок у зростанні важливості за п'ятибальною шкалою спостерігаємо в оцінках державної незалежності України. У ментальності населення підвищився індекс участі у політичному житті. Якщо розвиватиметься демократія, разом із "просвітленням" ментальності зросте участь людей у реальних діях.
Надзвичайні події спричинили підвищення креативного індивідуалізму. До того ж зникає світоглядний хаос, відбувається повернення до опори - це видно зі зростання ролі національно-культурного відродження й участі українців у релігійному житті.
Цінності - назавжди!
- Нинішній рік позначений надзвичайними подіями. Як вони вплинули на український соціум?
- Передусім загострили цілу низку проблем: політичних, економічних, фінансових, оборонних, соціальних (біженці, переселенці з зони воєнних дій). Ще 2012 року, за даними моніторингу Інституту соціології НАНУ, тільки 17% опитаних громадян вважали політичну ситуацію в країні критичною, вибухонебезпечною, а сьогодні - 55% опитаних. Водночас зазначені події спричинили мобілізацію людського потенціалу країни. Про це свідчать масова підтримка громадянами українського війська, відвага добровольців і волонтерів. Така мобілізація має і ментальні параметри - це ціннісні преференції людей, що формуються в молодому віці і впродовж життя впливають на пріоритети їхньої життєдіяльності, проявляючись і на ментальному рівні, і в реальних діях.
- А об'єднавча функція цінностей на соцієтальному рівні відома всім.
- Вони інтегрують соціум, підтримують його цілісність і стабільність. До того ж цінності мають іще низку функцій: орієнтувальна, мотивувальна, оцінювальна, регулятивна, ідентифікаційна, комунікативна, соціалізаційна, пізнавальна. Загалом цінності становлять смисловий фундамент культури будь-якого соціуму, вони здатні наділяти сенсом будь-які дії і взаємодії людей. Вони можуть виступати як стандарти або критерії вибору з наявних альтернатив, що притаманні будь-якій ситуації людської життєдіяльності. Водночас цінності можуть характеризувати не тільки згуртованість соціуму, а й його ієрархію, розшарування, неоднорідність, а також здатні бути джерелом латентних ціннісних конфліктів.
Загалом значення цінностей для людського життя полягає насамперед у продукуванні й підтримці соціальних зв'язків між людьми, у сприянні їхній ідентифікації, полегшенні орієнтування у складних життєвих ситуаціях, у створенні атмосфери впевненості у людських взаєминах. Соціологія цінностей стає сьогодні дуже актуальним науковим напрямом соціальної науки.
- За 1991–2014 роки Інститут соціології провів дев'ять репрезентативних загальнонаціональних опитувань щодо ціннісних пріоритетів населення України. Якою є спрямованість і особливості динаміки в часі? Чи відбулися ціннісні метаморфози?
- У таблиці наведено список цінностей та їхні індекси (середньозважені бали), що засвідчують ієрархічний порядок і динаміку ціннісних пріоритетів у ментальності громадян країни за період 2012–2014 рр. Респондентам пропонувалося оцінити важливість особисто для себе певного списку цінностей за п'ятибальною шкалою, де 1 бал означає "зовсім не важливо", 2 - "скоріше не важливо", 3 - "важко відповісти, важливо чи ні", 4 - "скоріше важливо", 5 балів - "дуже важливо".
Аналіз даних показує, що за цей період статистично значуще не зросла важливість тільки шістьох цінностей (із двадцяти, пропонованих за списком), пов'язаних зі здоров'ям, сім'єю, дітьми, добробутом, цікавою роботою, участю в релігійному житті. Якщо середній індекс цього ціннісного комплексу становив у 2012 році 4,32 бала, то в 2014-му він зріс тільки до 4,35. Дуже важливим для себе цей ціннісний комплекс вважали у 2012 році в середньому 58% опитаних, а в 2014-му таких трохи побільшало - в середньому 62%.
Водночас статистично значуще зросла важливість інших чотирнадцяти цінностей, пов'язаних з державною незалежністю України, демократичним контролем рішень влади, демократичним розвитком країни, свободою слова, підприємницькою ініціативою, індивідуальною самостійністю, культурною компетентністю, рівними можливостями для всіх, морально-психологічним станом суспільства, національно-культурним відродженням, участю у політичному житті, соціальною рівністю, інтелектуальним розвитком, суспільним визнанням (див.табл.).
Це означає, що під час надзвичайних подій ментальність наших громадян підлягає певній ціннісній метаморфозі, пов'язаній насамперед з помітним зростанням важливості патріотизму, демократизму, креативного індивідуалізму, культурної компетентності. До цієї групи цінностей можна додати також рівні можливості для всіх, морально-психологічний стан суспільства та національно-культурне відродження, індекси яких статистично значуще зросли в 2014 році. Зростання індексу національно-культурного відродження свідчить про ревіталізацію (оживлення) традиційних цінностей (історичних, релігійних, народних), які справді необхідні соціуму під час бурхливих змін і надзвичайних подій.
Синдроми ціннісного самовизначення
- А як можна згрупувати всі зазначені ціннісні пріоритети?
- За критерієм функціональної однорідності з-поміж них вирізняються чотири синдроми. Перший - "Безпека" - охоплює вітальні цінності (здоров'я, сім'я, діти, добробут). Його функціональне призначення - гарантувати екзистенціальну безпеку людей, людського життя, його відтворення. Другий синдром - "Соціальний комфорт" - охоплює різноманітні просоціальні (інтеракційні, егалітарні, традиційні, релігійні) цінності, які покликані забезпечувати комфорт (у широкому розумінні) у взаєминах з людьми з приводу набуття можливостей для реалізації своїх інтересів, прагнень, дотримання традицій, уникання конфліктів, пошуку життєвих сенсів. Тут ідеться про такі цінності, як морально-психологічний стан суспільства, рівні можливості для всіх, соціальна рівність, національно-культурне відродження, участь у релігійному житті.
Третій синдром - "Самореалізація" - охоплює самореалізаційні цінності (цікава робота, суспільне визнання, індивідуальна самостійність, інтелектуальний розвиток, культурна компетентність). Функціональне призначення - забезпечення саморозвитку людини, саморегуляція її здібностей і талантів у різноманітних сферах суспільного життя.
Четвертий - "Демократія" - включає політико-громадянські цінності (державна незалежність України, демократичний розвиток країни, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, підприємницька ініціатива, участь у політичному житті). Їхнє призначення - забезпечити участь громадян у політико-громадянському житті соціуму.
Ціннісний синдром "Безпека" продовжує очолювати ієрархічний порядок цінностей у ментальності наших громадян. У 2012 році дуже важливим для себе його вважали в середньому 74% опитаних, у 2014-му - 76%.
Натомість за цей період інші ціннісні синдроми статистично значуще підвищили індекси своєї важливості для людей. І найбільше - "Демократія". У ментальності людей зростає синдром політико-громадянських цінностей (державна незалежність України, її демократичний розвиток, свобода слова, демократичний контроль рішень влади, підприємницька ініціатива, участь у політичному житті).
Цікаво, якими будуть соціально-політичні і культурні "обжинки" за наслідками нинішньої ситуації в країні? Чи йтиметься про нові соціокультурні й громадські феномени, про зміни у політичному та громадському порядку? І чи скоро покаже це спресований до болю пульсуючий час?