ЗОРЯНІ ЯСЛА, ПЛАНЕТА-ІНФАНТА

Заява про можливе виявлення наймолодшої з усіх «запеленгованих» у Всесвіті планет викликала в науковому світі бурхливі дискусії. У серпні минулого року на навколосонячну орбіту було запущено новий телескоп Spitzer. Його оснащено низькотемпературним устаткуванням, яке дає можливість реєструвати найслабше інфрачервоне випромінювання від найбільш віддалених об’єктів. Із допомогою Spitzer астрономи вже зафіксували 300 молодих зірок, вік яких ледве сягає мільйона років. Ці «зоряні ясла» перебувають у сузір’ї Центавра, на відстані 13 700 світлових років від Землі.

Ще одну новонароджену зірочку, яку вже назвали романтичним ім’ям CoKu Tau 4, астрономи відшукали в сузір’ї Тельця, на відстані 420 світлових років від нас. Добре роздивитися її заважає рівномірне скупчення зоряного пилу, з якого зоряні «немовлята» саме й утворюються. Проте в одному місці зоряного пилу виявився чіткий просвіт. Якраз він і привернув максимальну увагу астрономів.

Ден Уотсон із Рочестерського університету стверджує, що цей чистий просвіт утворився під дією гравітаційного поля газоподібної планети, яка обертається навколо відкритої зірки. Правда, його опоненти вважають, що аналогічний просвіт міг утворитися завдяки якомусь викиду з поверхні зірки або ж, навпаки, — завдяки астероїдові, який пролітав повз неї. Проте всі учасники проекту впевнені — їм удалося зафіксувати дуже активний процес планетоутворення. Едвард Черчвелл із Вісконсинського університету, один із керівників проекту, переконаний: нові відкриття спростовують усталені уявлення про те, як відбувається зародження планет. Адже деякі астрономи стверджують, що щільні диски, які вгадуються поблизу новонароджених зірок, — майбутні планети, оточені товстим шаром замерзлої води, метанолу й вуглекислоти. І вік їх налічує сотні тисяч років.