ЗЕРНОВА ДРАМА ПО-МЕКСИКАНСЬКОМУ

За генетичною розмаїтістю зернові, що ростуть у Південній Мексиці, не мають собі рівних у жодній країні світу. І це попри тотальну заборону на вирощування генетично модифікованих (ГМ) рослин, накладену урядом країни 1998 року з метою збереження природного генофонду культурних рослин, дикі предки яких уперше були культивовані тут понад 10 тисяч років тому. Проте, як показала практика, цих заходів виявилося явно замало для того, аби надійно захистити мексиканські поля від проникнення результатів зарубіжних експериментів.

Мексиканська зернова драма розігралася минулої осені, коли два дослідники з Каліфорнійського університету опублікували доповідь про те, що в геномі рослин, вирощуваних фермерами Південної Мексики, виявлено численні штучні включення. Ця доповідь, опублікована журналом Nature спочатку у формі листа, а потім у вигляді повноцінної статті, викликала негайне спростування з боку мексиканського уряду. Більше того, на американських учених обрушилася злива звинувачень у ненауковості їхніх досліджень із боку тих дослідників, котрі виступають за широке впровадження трансгенних рослин. Утім, американців звинувачували не лише й не стільки в методичних помилках, скільки в наявності прихованого політичного та комерційного підгрунтя їхніх досліджень.

З метою захисту репутації місцевого генофонду зернових мексиканський уряд ініціював власне розслідування. І доручив його Тімоті Рівзу, виконавчому директору Міжнародного дослідницького центру з поліпшення рису та пшениці, що міститься у Мексиці. Ця міжнародна некомерційна організація збирає генетичний банк зернових, і на сьогодні в їхній колекції немає трансгенної ДНК. Проте д-р Рівз заявив: не можна виключати можливості того, що в Мексиці зараз вирощується певна кількість продуктів генної інженерії. Вони могли з’явитися внаслідок перехресного запилення між мексиканськими культурами та плантаціями ГМ-рослин, дуже поширених у США. Крім того, після підписання угоди про вільну торгівлю в Північно-Американському регіоні мільйони тонн зерна зі США й Канади потекли до Мексики. А, за оцінками фахівців, від 30 до 40 відсотків його — продукція генної інженерії. І хоча вирощування ГМ-рослин у Мексиці заборонено, багато мексиканських фермерів можуть сіяти саме таке зерно — чи то просто через незнання, чи то в гонитві за додатковим прибутком.

(за матеріалами зарубіжної преси)