Унікальний цифровий глобус виготовлений у Києві

Інститут передових технологій — порівняно молода організація. Однак буквально з перших кроків їй вдалося гучно заявити про себе. Карти для школи, навчальні посібники з географії, історії відразу ж привернули до себе увагу й здобули головні призи на світових поліграфічних форумах. Досить важливо й те, що інститут відразу ж узяв орієнтир на найсучасніші комп’ютерні технології, на новітні наукові розробки, запатентовані в Україні.

Недавно в інституті створили унікальний цифровий глобус. Про нього кореспондентові тижневика «Дзеркало тижня» розповів директор інституту, кандидат технічних наук Олександр БАРЛАДІН.

— Щоб переконатися в достоїнствах цифрового досить порівняти його з глобусами, які виготовляють в інших країнах. Він вирізняється насамперед дуже високою якістю, багатою світлотіньовою пластикою. Учням легко працювати з ним, окрім того, із його допомогою можна дістати значно точнішу й повнішу інформацію.

Такий цифровий глобус виготовляється методом формування. Друк іде на площину (пластик), далі він видувається у дві півсфери, котрі склеюються. Щоб отримати на глобусі точні координати, використовується дуже серйозна нелінійна математика.

Коли виготовляється звичайна карта, доводиться сферу Землі перетворювати на площину. Тут же треба вирішити зворотне завдання. Усього дві фірми у світі здатні це робити. Не дивно, що відразу з’явилося чимало охочих замовити такі глобуси. Першими в Інститут передових технологій зателефонували білоруси, потім росіяни.

Але не думайте, — каже Олександр Володимирович, — що в нас усе проходить гладко і просто. Виготовляємо глобус разом із іншими організаціями. Підприємство «Пошук» служби геодезії та картографії опікується формуванням виробу. Дізнавшись, що до новинки почали виявляти великий інтерес замовники, вони запропонували такі ціни, що глобуси відразу стали неконкурентоспроможними.

— Це державне підприєм­ство?

— Так, сьогодні директори держпідприємств геть незалежні. Нерідко і від здорового глузду. Якби підприємство було приватним, то орієнтувалося б на економічні закони і з його засновниками можна було б розмовляти. А директора держпідприємства може зупинити лише Антимонопольний комітет. Втім, розраховувати на його допомогу теж непросто: потрібно, щоб експертиза довела: підприєм­ство — монополіст. Чому ми повинні доводити це Антимонопольному комітету? Є ціна на ринку, є прайси, відомі виробники. До речі, іншого українського виробника, окрім підприємства «Пошук», не існує. Що тут доводити?

Школам потрібен цей глобус. Вони готові його замовляти. Однак чи зможуть наші школярі використовувати у своєму навчанні посібник — велике запитання...

— Залишається звернутися до Китаю — там усе виготовлять швидко і за невисоку плату...

— У Китаї робоча сила значно дешевша. І все ж таки нерозумно віддавати виготовлення продукції в чужі руки, коли все це ми могли б зробити самі...