«Розумні» гени не бояться «доважку»

Те, що відносний розмір мозку в людини значно перевищує аналогічні показники у тварин, відомо давно. Не секрет для фахівців і те, що за розмір
мозку відповідають два гени:
один з оптимістичною назвою Microcephalin, інший — із більш конкретним позначенням ASPM.
У випадку наявності дефектів у структурі цих генів мозок людини залишається в межах чверті чи третини від норми й у повну силу функціонувати не спроможний. Вважається, що за ті кілька мільйонів років, що минули після виділення homo sapiens в окремий вид, ці гени зазнали значних змін.

Однак генетикам із Чиказького університету все-таки вдалося здивувати науковий світ. У їхній статті, опублікованій в журналі Science, стверджується, що новітня версія першого гена, що отримала нині найбільшого поширення, виникла лише 37 тис. років тому,
а аналогічний варіант другого гена — і зовсім 5,8 тис. років тому. Іншими словами, відбулося це в той час, коли наші предки закладали фундамент сучасної цивілізації. Підставою для подібних тверджень послужили дані про поширення різноманітних версій цих генів по всій земній кулі, що, як вважають учені, служить надійним показником давності їх виникнення.

До того ж стверджується, що ці «оновлені» версії генів тому й одержали таке широке поширення, оскільки давали своїм власникам перевагу в боротьбі за виживання. Причому не за рахунок грубої тваринної сили, а за рахунок новонабутої інтелектуальної потуги. І саме цей висновок і викликає найбільше заперечень. Адже якщо продовжити логічний ланцюжок, можна дійти висновку, що ті народи, в яких нові версії генів зустрічаються рідше, ніж в інших, поступаються в рівні свого інтелектуального розвитку. Тому більш прийнятною виявилася та версія, яка враховує багатофункціональність більшості генів. Цілком можливо, що «розумні» гени отримали таке широке поширення лише тому, що «як доважок» гарантують кращий захист, наприклад, від малярії.