Новоукраїнський танок — фрейлакс-яблучко

Починаючи з 1991 року з України виїхало за кордон майже 6 тис. науковців, у тому числі 313 докторів наук. Найпривабливішими країнами для емігрантів залишаються Росія, США, Ізраіль.

Таких не чекають у Євросоюзі

Питомі витрати на наукові дослідження в розрахунку на одного науковця в Україні втричі менші порів­няно з Росією, у 18 разів — з Бразилією, в 34 — з Південною Ко­реєю і в 72 рази — зі США. Сьогод­ні цей параметр стає одним із важливих показників, який обов’яз­ково врахо­вуватиметься при вступі дер­жав до Європейського Союзу.

Як збільшити ВВП у два-чотири рази

З державних пріоритетів майже повністю вилучено науково-технологічну сферу. Наслідком такої консервативної державної політики стало різке зниження конкурентоспроможності вітчизняного виробництва як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Зокрема експорт української наукоємної продукції за десять років скоротився у дев’ять разів. На внутрішньому ринку імпортні товари витісняють вітчизняні навіть у таких галузях, як харчова й легка промисловість, в яких Україна повинна мати перевагу. Проте дуже низький рівень технологічної бази цих галузей, слабке наукове забезпечення об’єктивно не дають змоги реалізувати цю перевагу.

Україна спроможна за рахунок більш активного використання свого науково-технологічного потенціалу в короткий термін у два-чотири рази підвищити обсяги вироблення валового внутрішнього продукту. Оскільки чисельність наукових кадрів та рівень їхньої кваліфікації в цілому відповідають рівню розвинених країн, то необхідно створити відповідні технологічні й матеріальні умови для ефективної організації науково-дослідного процесу, широкого використання його результатів у практиці. Основою створення таких умов є фінансування сфери НДДКР. Зокрема, як показують розрахунки, для підвищення рівня науково-технологічного розвитку України до двох із половиною процентів потрібно збільшити обсяги фінансування НДДКР у чотири-п’ять разів.

(Із книги Б.Маліцького «Прикладне наукознавство»)