Ніколи я не говорив «корупція»...

Наукова спільнота України зараз жваво обговорює статтю К.Шайермайера «Українські вчені чекають змін», опубліковану в журналі Nature (т.440 за 9 березня 2006 р.) і передруковану газетою «Дзеркало тижня» (№11, 25–31 березня 2006 р.).

На мою думку, стаття має явно тенденційний характер і не містить конструктивних пропозицій щодо шляхів виходу наукової сфери України з кризового стану. Автор неодноразово цитує мене, посилаючись на телефонне інтерв’ю, і, зокрема, стверджує: «Яцків каже, що він усвідомлює: корупція є повсюдною проблемою в академії». Ця фраза викликала шквал критики на мою адресу та численні звернення моїх колег за роз’ясненнями, чи справді я висловлював таку думку щодо корупції в Академії наук.

Мушу заявити, що це авторська інтерпретація моїх думок щодо шляхів реформування Академії наук, які я неодноразово висловлював на сторінках «Дзеркала тижня». Ніде і ніколи я не вживав термін «корупція» у його прямому розумінні (див. «Юридична енциклопедія», т.3, Київ, 2001, стор.369–370) стосовно наукової діяльності.

І навіть тоді, коли йшлося про такі негативні явища у науковому середовищі, як захист дисертацій в академічних інститутах людьми, далекими від науки; привласнення окремими посадовцями загальноакадемічного майна; недобросовісне рецензування та непрофесійна експертиза проектів; недоліки з розподілом фінансування тощо, – я акцентував увагу на етичних та моральних аспектах поведінки людей.

Жаль, що такий авторитетний журнал, як Nature дозволяє собі публікації сумнівного змісту.