Не страшні ні землетрус, ні блискавка…

Уже нікого не дивує, що міжнародна науково-технічна конференція «Гарантоздатні (надійні та безпечні) системи, сервіси та технології DESSERT втретє відбувається у Кіровограді на базі «Радію». Проте коли МАГАТЕ обрало це кіровоградське підприємство місцем проведення другої науково-технічної конференції з питань безпеки атомної енергетики, це здивувало багатьох. Адже перша така конференція відбулася у Франції, неподалік Парижа, її приймала всесвітньо відома фірма, що має представництва в усьому світі. І раптом — Україна, Кіровоград…

Інформаційно-управляюча платформа для систем підтримки безпеки ядерних об’єктів, розроблена спеціалістами «Радію», пройшла всі необхідні випробування і на сьогодні відповідає вимогам міжнародних стандартів, норм та рекомендацій. Більше того, як констатувалося на конференції, радіївські системи безпеки АЕС на основі програмуючих логічних інтегральних мікросхем — найбільш надійні, універсальні і безвідмовні з усіх систем управління ядерними енергоблоками, які існують у світі.

Близько 90 спеціалістів із 14 країн світу, котрі взяли участь у конференції, визнали, що наші системи безпеки зберігають працездатність навіть при дев’ятибальному землетрусі і витримують пряме влучення блискавки. Очевидно, напрацювання кіровоградців — це технології майбутнього, що застосовуватимуться в обслуговуванні реакторів майбутніх поколінь. Принаймні у Франції, яка має на своїй території 52 атомних енергоблоки (в Україні — 14), сьогодні думають над створенням водневого реактора. Кіровоградська ж система може працювати з будь-яким реактором.

У березні 2008 року після глибокої модернізації систем управління і захисту введено в дію дослідний реактор ВВР-М Національної академії наук України. Усі роботи з проектування, виготовлення та інсталяції системи автоматичного регулювання, контролю, управління і захисту виконав «Радій».

Отож на сьогодні, як вважає вчений секретар МАГАТЕ австрієць Освальд Глоккер, у сфері розробки та практичного застосування ПЛІС-технологій Україна, і зокрема кіровоградці, випередили весь світ. Такі значно розвиненіші технічно країни як Франція, Канада ще тільки обговорюють можливість застосування ПЛІС в атомній енергетиці.

Голова наглядової ради ЗАТ НВП «Радій» Євген Бахмач, звісно, розраховує, що проведення такої авторитетної конференції матиме і загальномаркетинговий ефект, тобто підприємство зможе розширити коло замовників, і не тільки у Східній Європі. Адже у Кіровограді побували представники контрольних та дозвільних організацій США, Німеччини, Франції, Росії, що формують усю нормативну базу галузі. Те, що вони побачили на власні очі високий технологічний рівень підприємства, переконалися в серйозності його намірів (а сьогодні ядерна енергетика переживає черговий ренесанс, — близько 200 країн світу зацікавлені в будівництві нових ядерних енергоблоків), — для «Радію» важить дуже багато.

Про можливість для кіровоградців отримати серйозні переваги на світовому ринку систем безпеки свідчить і більш ніж триразове(!) скорочення часу монтажу нового обладнання.

— Ми отримуємо від замовника, — розповідає заступник директора з маркетингу Олександр Ляшенко, — план-схему конкретного комплексу, тобто створюємо модель майбутнього монтажу, відповідно готуємо все обладнання і відправляємо. На місці, завдяки тому, що схему відпрацьовано і все перевірено, монтаж робиться швидше.

У лютому минулого року «Радій» став переможцем міжнародного тендера модернізації управляючих систем безпеки на АЕС «Козлодуй» (Болгарія). Торік на енергоблоці №6 замінено застарілу систему управління на сучасний управляючий комплекс української розробки. Демонтаж старої системи, а також монтаж, наладку, випробування і введення в експлуатацію нової виконано за 22 дні. Звісно, всі вимоги національного законодавства та нормативних документів щодо процедури втілення модернізації на АЕС дотримано. У квітні-травні 2009 р. систему управління на енергоблоці №5 замінено за 18 днів, тоді як відомі у світі фірми такий обсяг роботи виконують за 60 днів. Різниця істотна, якщо врахувати, що один день простою АЕС коштує для економіки приблизно один мільйон доларів.

Кіровоградські системи безпеки не тільки монтуються швидше, а й швидше працюють: незалежно від кількості активізованих алгоритмів, вони обробляються паралельно, а не послідовно. Це особливо важливо, коли змінюються більшість або всі параметри установки й одночасно реалізуються всі функції роботи системи. Наприклад, перехідний режим роботи реактора, зниження потужності, врешті — аварійний режим. При цьому просто і швидко можна внести зміни у діючі алгоритми.

Представник АЕС «Козлодуй» Георгі Іванов Боев повідомив, що протягом останніх десяти років у межах програми модернізації енергоблоків вони здійснили близько 300 проектів із різними західними та російськими фірмами. Але темпи і якість, запропоновані кіровоградцями, болгар просто вразили. До кінця року українці замінять ще дві системи безпеки на шостому енергоблоці АЕС «Козлодуй».