НАВІЩО УКРАЇНІ ЕЛЕКТРОННИЙ ПРИСКОРЮВАЧ?

1983 року в Херсоні на напівпровідниковому заводі був зданий в експлуатацію лінійний прискорювач електронів ЕЛУ-4. Загалом в Україні подібних прискорювачів було два. Залишився один.

У промислово розвинених країнах науково-дослідні центри, промислові підприємства з ноу-хау технологіями обладнуються високоенергетичними прискорювачами заряджених часток для наукових, дослідницьких, експериментальних і практичних робіт. До розвалу СРСР наша наука в цій галузі займала передові позиції. На одному з підприємств електронної промисловості було розроблено лінійний прискорювач електронів ЕЛУ-4. Нині херсонський прискорювач належить ВАТ «Компанія Дніпро», яке у 2001 році визнане банкрутом. З 1995-го установка не експлуатується. Для підтримки прискорювача в робочому стані його включають двічі на тиждень на дві години. Як довго проіснує ця унікальна установка «на плаву» — сказати важко. Електронний мікроскоп на цьому підприємстві вже перетворився на металобрухт.

Начальник установки Віктор Плєшаков розповідає: «Спектр застосування лінійних прискорювачів електронів у науці й техніці дуже широкий: медицина, хімія, біологія, електроніка, авіація, рослинництво тощо. Конкретний випадок: стерилізація медичного інструментарію. Це дозволяє неодноразово використовувати так звані одноразові інструменти та пристрої. Одноразовими вони є лише тому, що звичайним традиційним (автоклав) способом їх стерилізувати неможливо. Ще приклад: хворі змушені кожні п’ять років змінювати вживлені стимулятори серцевого м’яза (вичерпується батарея живлення). Коштує такий прилад близько 500 євро. Проте його можна було б обробити в прискорювачі за гроші — і повертай назад».

Великі підприємства міста, по суті, «лежать» — їм не до новацій. Експлуатаційники прискорювача зверталися з пропозиціями про співпрацю до медичних установ Херсона, але розуміння не знайшли. Намагалися «порозумітися» з фахівцями сільгоспуніверситету. (Рослини, вирощені з обробленого на прискорювачі насіння, приносять великі плоди.) У відповідь почули, що аграрії нині цікавляться ліквідною продукцією: зернові культури, соняшник. Спроби зв’язатися з іногородніми підприємствами успіху не мали. І справді, навіщо Україні електронний прискорювач? Тим часом на московському підприємстві аналогічна установка працює практично в три зміни. Виконуючи, до речі, замовлення як вітчизняні, так і зарубіжних країн...