На рік до пінгвінів

05 квiтня, 2019, 16:52 Роздрукувати
Bипуск № 13, 6 квiтня-12 квiтня 2019р.
Відправити
Відправити

Україна дедалі інтенсивніше досліджує Антарктиду.

На рік до пінгвінів
© НАНЦ

Вивчення Антарктиди - не забаганка української влади, а важливі у глобальному вимірі дослідження, що дають реальний доступ до невичерпного джерела прісної води, морських біоресурсів та корисних копалин.

Це посилює престиж України на міжнародній арені й відкриває перспективу брати участь у розподілі антарктичних багатств.

Станція "Академік Вернадський" уперше оновлюється відтоді, як Україна отримала її 23 роки тому. В її модернізацію вже вкладено майже 35 млн грн. А це означає, що вона стає більш привабливою і комфортною для спільних досліджень із науковцями різних країн світу.

Нова, вже 24-та, Українська антарктична експедиція (УАЕ) вирізняється професійним складом, який було сформовано на відкритому конкурсі без гендерних обмежень. У результаті після тривалої перерви до неї ввійшли дві жінки. Дванадцяти сміливцям доведеться провести серед льодовиків і пінгвінів цілий рік, щоб продовжувати неперервні дослідження атмосфери, океану й надр, а ще - ремонтувати станцію і встановлювати нове обладнання.

Герман Богапов

Завдяки відбору на відкритому конкурсі до експедиції потрапило четверо новачків, а середній вік учасників значно помолодшав: найстаршому члену УАЕ 47 років, наймолодшому - 27. Усіх їх відбирали відповідно до завдань, які потрібно буде вирішувати на станції "Академік Вернадський". Ідеться про дослідження за напрямами "Метеорологія", "Геофізика" і "Біологія".

Якщо розтануть льодовики…

Неперервні дослідження та вивчення погодних процесів ведуться з 1947 року, відколи їх започаткували ще британські дослідники, адже, як відомо, Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію "Фарадей" 1996 року, яку згодом перейменували на "Академік Вернадський". У нинішній експедиції вітчизняні науковці продовжать дослідження змін клімату, їхній вплив на льодовики і накопичення снігу в регіоні. Крім того, вони вивчатимуть стан та динаміку "озонової дірки", зміни рівня моря, його солоності та температури. Ці завдання вирішуватимуть Олександр Зулас (Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів), який вирушає в експедицію вже уп'яте, Сергій Разумний (Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського), технік-метеоролог метеостанції Чорнобиль, який їде вдруге, і Тарас Білий (Інститут геофізики ім. Субботіна НАН України), який полярні простори побачить уперше.

"Ми знімаємо різні показники, які потім стікаються до єдиного центру, беремо проби води та опадів. Як озонометрист я займаюся проблемами глобального потепління, спостерігаю за озоновим шаром. Як океанолог маю свій проект - вивчаю товщу води, течії: льодовики тануть, і ми намагаємося навчитися передбачати, якими будуть нові течії, що з'являються у зв'язку із цим, і як танення льодовиків вплине на інші течії. Усе це дуже важлива інформація і для метеорологічних досліджень, і для судноплавства", - розповідає Олександр Зулас.

Прогноз космічної погоди від полярників

Геофізики вивчатимуть так звану космічну погоду: сонячну активність, магнітні бурі, велетенські грози у верхній тропосфері, а також стан навколоземної плазми. Крім того, вони відбиратимуть зразки гірських порід для подальших досліджень, вивчатимуть стан льодовиків. Цим займатимуться Євген Бріллінг з Інституту геофізики ім. Субботіна НАН України (режимна геофізична станція "Нижнє Селище", що в Нижньому Селищі Хустського району, Закарпаття), який вирушає в Антарктиду вдруге, і Богдан Гаврилюк з Радіоастрономічного інституту НАН України (Харків), для якого на станції це вже буде восьмий (!) рік.

НАНЦ

"Моє завдання як геофізика - працювати з апаратурою, продовжувати вимірювання, що ведуться постійно. Потрібно дуже коректно й правильно отримувати дані, які потім оброблятимуть у нашому інституті; вчасно проводити ремонтні роботи антен та всієї інфраструктури, і робити це через суворі погодні умови доводиться часто, - розповідає Б.Гаврилюк. - Під час нинішньої експедиції я займатимусь модернізацією інфраструктури наших наукових комплексів. Раніше я вже починав це робити, а тепер маю завершити роботу. Надалі розвиватимем і інші напрями, тож завдання, яких у мене і так багато, із часом тільки додаватимуться".

"У фізиці космосу є багато міжнародних проектів, зокрема з досліджень іоносфери, озонового шару. За результатами досліджень усіх антарктичних станцій формується карта "озонової дірки" над планетою. За цією картою робимо висновки, збільшується чи зменшується озоновий шар і які це матиме наслідки. Аналогічно досліджуємо магнітне поле, що має велике значення для дослідження магнітосфери, для супутників, зв'язку та електроніки, - розповідає керівник 24-ї УАЕ Ігор Дикий. - Тобто, українські вчені долучаються до глобальних досліджень, що проводяться на всіх антарктичних станціях. А за їхніми результатами буде зроблено висновки, що мають значення для всього людства".

Які вони - антарктичні флора і фауна?

І, нарешті, - біологічні дослідження, адже цьому сприяє й саме місце розташування станції. Це досить сприятлива зона на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Тут не такі жорсткі умови, як біля самого Південного полюса, де лише вічні льоди.

Якщо подивитися на карту Антарктиди, то з першого погляду здається, що це морський курорт. Насправді так воно і є, але всього два місяці на рік, коли розмерзається море і можна дістатися на станцію на кораблі. До речі, саме сюди заходять туристичні лайнери. Усі інші місяці тут фактично зима, але температура не опускається нижче мінус 30.

НАНЦ

"Станція "Академік Вернадський" не має наднизьких температур. Її не можна асоціювати з Південним полюсом. Якщо раніше мінімальна температура була й мінус 40, то тепер унаслідок глобального потепління - мінімум мінус 30. Але це не применшує екстриму, бо наша станція як корабель, який цілий рік в океані, - каже керівник експедиції. - Власне, вона екстремальна вітрами, штормами, вологістю, сильними снігопадами. І тому там не потрібні мегатеплі речі. Спорядження має бути таким, як на кораблях в умовах відкритої води. Роботу ж ми виконуємо в основному в океані і дістаємося континенту на човнах. Тож увесь одяг має бути водостійким і захищеним від сильного вітру, адже там його пориви - понад 20 метрів за секунду (до речі, вперше весь комплект члена експедиції виготовили вітчизняні виробники. - Г.Б.). Додатково беремо маски із захистом від ультрафіолету, бо через зменшення озонового шару маємо потужне ультрафіолетове випромінювання, яке вражає сітківку і може призводити до захворювань очей".

Українські біологи вивчатимуть склад антарктичних ґрунтів і досліджуватимуть антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби), флору (зокрема єдині квіти Антарктиди - колобантус і десшампсію, антарктичні мохи та лишайники). Звичайно ж, досліджуватимуть і популяції пінгвінів дженту й аделі, щоб аналізувати стан запасів криля у Південному океані. Це дуже важливий напрям, адже маємо знати, наскільки ще вистачить цих ракоподібних, яких людство широко використовує як їжу й для інших потреб. Вивчатимуть також гніздування домініканських мартинів і поморників, проводитимуть фотоідентифікацію китів та косаток.

НАНЦ

До речі, про важливість цього напряму говорить той факт, що керівником 24-ї УАЕ обрано Ігоря Дикого - доцента кафедри зоології Львівського національного університету ім. Івана Франка, який має великий досвід зимування в Антарктиді, - він вирушив утретє. А ще один біолог, Оксана Савенко, працює саме в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ) і вже перебуває на станції у складі сезонного загону, тобто пробуде в Антарктиді набагато довше, ніж рік.

"Ми зосередимося на ресурсній ролі, тобто дослідженні запасів криля, для чого вивчатимем колонії пінгвінів, тюленів, китів як споживачів криля. Отримані дані ми передаємо у міжнародну організацію, яка розраховує квоти на вилов криля. Крім того, будемо досліджувати ДНК тварин, які можуть траплятися в океані, але ще не описані", - додає Ігор Дикий.

Вахту передати - вахту прийняти

Перед відправленням 24-ї Української антарктичної експедиції з її учасниками зустрівся митрополит Київський і всієї України Епіфаній, який у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі звершив молебень за щасливу подорож та успішну працю 12-ти українських полярників в Антарктиді, подарував учасникам Книги Священного Писання Старого і Нового Заповітів в українському перекладі, ікону святителя Миколая Чудотворця, а також копію Томоса, яка зберігатиметься на станції "Академік Вернадський" в капличці святого рівноапостольного князя Володимира.

НАНЦ

Тож побажаймо всім учасникам експедиції успіхів у дослідженнях білого континенту та міцного антарктичного здоров'я!

"Я в цьому не сумніваюся, по-іншому просто не може бути!", - запевнила лікар УАЕ Наталія Бабій, торакальний хірург 17-ї київської лікарні, яка врятувала життя багатьом пораненим під час Революції Гідності.

Життя станції та членів експедиції впродовж тривалої зимівлі забезпечуватимуть також системний механік Антон Омельченко, дизеліст-електрик Андрій Голубенко, системний адміністратор зв'язку Олександр Квятковський і кухар Богдан Паламарчук.

А ще разом з експедицією вирушив і керівник НАНЦ Євген Дикий, який нарешті познайомиться з "Академіком Вернадським", на місці проконтролює перебіг досліджень, оснащення та ремонту станції і повернеться до Києва разом із сезонним загоном.

Усі вони вже досягли білого континенту. На станції їх гостинно зустріли 11 учасників попередньої, 23-ї, Української антарктичної експедиції, які готуються передати вахту, і 26 членів сезонного загону науковців, що проводять дослідження, поки триває коротке антарктичне літо.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК