МЕТР «ІЗ ГАКОМ»

2 липня 1902 року газета «Києвлянин» надрукувала оголошення: «Відповідно до розпорядження п. міністра фінансів 5 липня (за старим стилем)... відкривається місцева повірочна палатка мір і ваг із поширенням дій на Київську та Чернігівську губернії». Саме ця дата — 18 липня за новим стилем — і стала днем заснування метрологічної служби в Києві. Щоб уявити, який шлях за 100 років пройшла ця служба, достатньо двох цифр: якщо 1902 року потрібно було повіряти лише міри довжини, ємності, площі, ваги, об’єму й при цьому було повірено 4907 приладів, то 2001 року було повірено вже близько 800 тисяч ЗВТ (засобів вимірювальної техніки). З допомогою еталонів, які розроблялися і зберігалися в Українському державному науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ), сьогодні вдається вирішувати широке коло питань: від забезпечення вимірювань стартових зусиль під час запуску космічних кораблів до перевірки газоаналізаторів, які визначають кількість спирту у видихуваному водієм повітрі; від вимірювань тиску в магістральному газопроводі до лічильників холодної та гарячої води, яких найближчими роками в наших будинках буде встановлено сотні тисяч. Крім того, це контроль якості харчових продуктів, лікарських препаратів тощо; це забезпечення точності виробництва очної оптики; це біохімічні аналізатори крові й аналізатори забруднювальних речовин у воді та чимало іншого.

Звідки «є пішла» наука про вимірювання на нашій землі, думки вчених розходяться. Є вагомі підстави вважати, що слов’яни та інші народи Київської Русі запозичили єгипетсько-вавилонську систему і внесли до неї багато свого. Так, зерно в нас у давнину міряли «кадями» (бочками), «ополониками», «чвертями», «осьминами». При цьому кожна наступна міра була наполовину меншою. Рідини відміряли «бочками», «відрами» і «корчагами», а для меду існувала навіть своя власна міра — його відміряли «проварами».

До багато чого за тих часів ухитрилися додуматися наші кмітливі предки. Приміром, коли зараз братам Кличкам вручають золоті пояси чемпіонів світу, ми розуміємо — нам демонструють абсолютну міру їх значення у світі боксу. Цікаво, що вперше про «золотий пояс» як про міру заговорили ще за Великого київського князя Святослава Ярославовича майже тисячу років тому. Саме його «золотий пояс» став еталоном для вимірювання. Вже тоді зрозуміли, як важливо старанно зберегти й законно використовувати зразкову міру, і почали піклуватися, щоб вона зберігала свої еталонні властивості незмінними. Так було закладено основи дотримання непорушних стандартів.

Говорячи про унікальні вимірювання, проведені українцями, як не згадати Лоцманську Кам’янку, розміщену трохи вище Дніпрогесу. У цьому місці в XVI столітті запорізькі козаки встановили найдавніший у Європі водомірний пост і старанно вимірювали рівні Дніпра. Це дозволяло їм убезпечити проходження дніпровських порогів і надавати лоцманські послуги купцям, які пливли річкою.

Чимало віх в історії становлення єдиних мір і ваг довелося б нам перелічити, перш ніж добратися до нинішніх часів, але серед іншого не можна не відзначити внеску геніального вченого Дмитра Менделєєва. На його пропозицію, 1893 року було створено Головну палату мір і ваг. Саме вона виконала безпрецедентну наукову роботу при виготовленні еталонів прототипів мір довжини й ваги. Принципово важливо й те, що Дмитро Іванович довів до практичного впровадження метричну систему мір. 1899 року за проектом вченого прийнято закон і затверджено положення про міри і ваги. Було засновано перших десять особливих повірочних палаток у С.-Петербурзі, Москві, Варшаві, Харкові та інших містах. Незабаром прийняли рішення про відкриття ще десяти перевірочних палаток. Одну з них розмістили в Києві, на вулиці Пушкінській, 40.

На думку Михайла Мухаровського, директора Українського державного науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації (УкрЦСМ), «метрологія і прогрес людської цивілізації нерозривно пов’язані між собою. Від точності й достовірності вимірювань значною мірою залежить якість продукції, безпека умов праці людини, точність медичних діагнозів, безпека довкілля, боєздатність військової техніки, безаварійність роботи транспорту, нарешті — можливості польоту в космос.

УкрЦСМ поєднав у собі функції науково-дослідного інституту та наглядового територіального органу Держстандарту України. Навіть під час розвалу державної системи метрологічного забезпечення колишнього СРСР, коли майже вся еталонна база залишилася в метрологічних інститутах Росії, попри складні для економіки України роки, УкрЦСМ продовжував нарощувати свій науковий потенціал. Безумовним досягненням державної метрологічної системи України є той факт, що її фундамент будується на власній еталонній базі, незалежній від зарубіжних еталонів».

Біологи стверджують, що за однією молекулою феромону — спеціальної речовини, яку виділяє в повітря метелик, — самець знаходить самку за десятки кілометрів. Людським приладам ще далеко до такої феноменальної чутливості, та все-таки потреба в точному вимірюванні вмісту домішок у газовому середовищі постає перед сучасною промисловістю дедалі частіше. Не дивно, що одним із перших державних еталонів незалежної України став первинний еталон одиниці молярного вмісту компонентів у газових середовищах. Він розроблений, досліджений і введений у дію 1995 року. Наявність в УкрЦСМ цього еталона дозволила організувати випуск у нашій країні понад 5000 державних стандартних зразків вмісту газових сумішей 609 типів для перевірки понад 300 тисяч газоаналізаторів, які широко використовуються у промисловості, сільському господарстві та науковому комплексі. Прямий економічний ефект від створення системи забезпечення єдиних вимірювань вмісту компонентів у газових середовищах становить понад 25 мільйонів гривень на рік.

Електроенергетика — одна з базових галузей економіки України. Зрозуміло, чому стільки уваги приділено розробці еталонів для здійснення метрологічного забезпечення засобів вимірювання, а також систем обліку електричної енергії. Чимало незручностей буває від коливання характеристик електричного струму, з якими майже повсюдно зіштовхуються жителі наших міст і ще частіше — сіл. При цьому змінюється яскравість освітлювальних приладів, це позначається на роботі складної електронної техніки, яка дедалі більше заповнює квартири та офіси. Природно, це не подарунок і для промислових установок.

У зв’язку з цим можна оцінити важливість упровадження створеного 1999 року державного еталона одиниці електричної напруги змінного струму й коефіцієнта масштабного перетворення електричної напруги на частоті 50 гц та державного еталона одиниці електричної напруги постійного струму в діапазоні від 1 до 180 кВ. Це дозволило вирішити питання безпечної експлуатації побутових електроприладів, промислового устаткування та випробування електричної міцності ізоляції електротехнічних пристроїв, а також підвищення точності вимірювань високих напруг для поліпшення обліку та розподілу електричної енергії.

2001 року було введено в дію державний еталон одиниць електричної ємності та фактора втрат. Він дозволяє підвищити економічну ефективність метрологічної атестації. А створення через рік державного еталона одиниці електричної потужності та коефіцієнта потужності допоможе гарантувати метрологічне забезпечення способів вимірювань, а також систем обліку електричної енергії.

«Створені еталони, — стверджує Михайло Мухаровський, — за сукупністю характеристик перебувають на рівні кращих аналогічних зразків промислово розвинених країн. Вони забезпечують функціонування господарства країни, маючи запас точності на 10—15 років наперед.