Казахське диво — інновації без академії

Зусилля Казахстану з розвитку інноваційних проектів останнім часом привертають дедалі більшу увагу. Серед українських учених ходять буквально легенди про розмах діяльності технопарків у цій республіці. На форумі в Криму оглядач «ДТ» зустрівся з Насімою НУРМАДІЄВОЮ, яка представляла департамент розвитку підприємництва Міністерства індустрії і торгівлі республіки Казахстан, щоб з’ясувати: що реально відбувається в цій країні у сфері розвитку інноваційних проектів?

— Насімо Слямівно, українські вчені, котрі побували в Казахстані, привозять звідти розповіді про надзвичайно швидке промислове зростання у республіці Казахстан і при цьому величезну увагу до високих технологій. Розкажіть, будь ласка, про те, як розвиваються у вас технопарки?

— Насамперед я хотіла б висловити своє щире захоплення Україною та її можливостями. Як ми могли переконатися, це багатюща країна, у якої є все: машинобудування, металургія, енергетика, обробна промисловість, земля, високі технології і головне — чудові кадри інноваторів і інженерів. Я упевнена, що ви будете дуже швидко рости, оскільки для цього у вас є все необхідне.

А тепер стосовно Казахстану — він справді дуже швидко розвивається, у нашу країну йдуть величезні інвестиції. Ми навіть не все беремо, що нам пропонують. І акцент робиться у нас не лише на розвиток видобувних галузей, але й на високі технології. Саме тому технопаркам приділяється дуже велика увага. До речі, нині, у вересні, відкривається ще один парк високих технологій. У Караганді спеціально для цього було виділено кілька десятків гектарів землі і споруджено будинки для тих, хто займатиметься інноваційними технологіями.

— Нові будинки — це чудово. Але де ви візьмете стільки людей з інноваційними ідеями — кваліфікованих учених, інженерів? Адже саме в цьому, як правило, головна заковика...

— Саме в цьому в нас дефіциту не відчувається, оскільки ми усе старанно проаналізували на попередньому етапі. Так, ми насамперед визначилися, куди й як нам варто рухатися, що для цього треба. Чимало уваги приділили тому, щоб відібрати найперспективніші ідеї. Природно, ми створили необхідну законодавчу базу для забезпечення інноваційного процесу, ефективної роботи технопарків і бізнес-інкубаторів. Бізнес-інкубаторам ми приділили особливу увагу. Це все — той фундамент, на якому ми побудували нашу роботу.

— А які справи з фінансуванням інноваційних проектів? Ви створили для цього інноваційний банк?

— Цим у нас займається Банк розвитку Казахстану. Вже профінансовано 172 проекти. На них виділено чотири мільярди американських доларів. Однак і це не все — нині виділяється ще три мільярди на подальший розвиток інноваційної діяльності. Власне, рішення вже прийнято, гроші виділено, тож фінансування поставлене на міцну основу.

— Масштаби вкладень капіталу справді вражають. Проте давайте з’ясуємо, що ви маєте на увазі, коли кажете про інновації, — адже розбіжності в трактуванні цього поняття в різних країнах величезні. Іноді інновацією називають будь-яке нововведення. Приміром, у цьому районі немає хлібопекарського заводу. Людина, яка його організує, у деяких країнах вважається інноватором і може розраховувати на інноваційну винагороду у вигляді податкових пільг від держави на якийсь час. А як у вас?

— Ні-ні, у нашій країні інновацією вважається тільки такий хлібопекарський завод, на якому випікатимуть булочки не за півгодини, як колись, а, приміром, за п’ять хвилин і при цьому буде приріст якоїсь якості. Або інший приклад із сільського господарства, — коли господарство, яке вирощує помідори, вирощуватиме їх квадратними, аби полегшити упаковування. Тобто необхідно, щоб нововведення було ефективним.

— Який відсоток у вашому експорті становить інноваційна продукція?

— Боюся ввести читачів в оману, оскільки ця цифра дуже підступна і коректно підрахувати такий відсоток важко. Крім того, ми лише наближаємося до етапу виходу інновацій на ринок. Жнива і підрахунок відсотків ще попереду.

— Наступного року Казахстан вступає до СОТ. Як це позначиться на вашій інноваційній діяльності й яких ви вживаєте заходів, щоб запобігти негативному впливу на роботу малих підприємств?

— Хороше запитання. Тут усе потрібно старанно обміркувати і розрахувати, щоб не вийшло несподіваного удару по наших малих підприємствах. Це було б украй небажано, бо вони беруть на себе головний тягар з упровадження інноваційних проектів — адже нові ідеї найуспішніше впроваджуються через малі підприємства. Тому ми сьогодні старанно погоджуємо документи, щоб продукція розвинених країн не поставила хрест на наших інноваційних зусиллях. Саме тому ми приділяємо таку велику увагу розвитку бізнес-інкубаторів. Вони надають площу для розгортання виробництва на максимально пільгових умовах новим малим підприємствам, а банки здійснюють їхнє мікрокредитування.

Фонд розвитку малого підприємництва має свої представництва у всіх областях, щоб здійснювати їхнє фінансування. За новим законом будь-яка фізична або юридична особа у нас може одержати кредит. Особливо ми піклуємося про те, щоб кредити дійшли до села, — багато сільських регіонів перебувають у важкому становищі, тому ми докладаємо стільки зусиль для підтримки їх відродження і подальшого розвитку. Ми підтримуємо будь-яку перспективну ініціативу в цьому напрямі.

— Розкажіть, будь ласка, про внесок Казахської академії наук в інноваційний процес. Ваш президент першим у країнах СНД пішов на радикальну перебудову цієї наукової установи. За деякими даними, які долітали до нас, він нібито навіть узагалі ліквідував її. Чи це так?

— Не можу сказати нічого конкретного. Я про неї мало знаю, тому не хочу бути неточною...