ІНФОМАГІСТРАЛЬ

Прогодувати людство
можна і без ГМО

Те, що наша планета вже досягла межі експоненційного зростання обсягів виробництва продуктів харчування, деякі експерти стверджували ще понад тридцять років тому. А про потенційну можливість такого розвитку подій і його неминучі наслідки колись писав ще одіозний Мальтус. Правда, з тих пір його теорія встигла вийти з моди, поступившись місцем заповідям біотехнологічних компаній, котрі переконують світ, що прогодувати все людство без застосування генетично модифікованих організмів (ГМО) абсолютно неможливо.

Та все ж Френсіс Мур Леп, позаштатний співробітник Массачусетського технологічного університету, що тридцять років тому написав опус «Дієта малої планети», зобов’язався ще раз донести невдячному людству плоди кількох своїх нетривіальных міркувань. Тим паче, що ситуація відтоді змінилася хіба що на гірше. Адже на зорі виникнення сільського господарства жуйні тварини харчувалися винятково травою, що без особливих витрат виростала на луках, і через це були високопродуктивними фабриками на чотирьох ногах з переробки непридатної для харчування людини біомаси у винятково поживні протеїни. Отже, сільськогосподарські тварини активно допомагали вирішенню завдання прогодувати людства. Проте з початку минулого століття більшість цих тварин перейшло на так звані кормові культури, виробництво яких цілком могло компенсувати недостачу поживних речовин для швидко зростаючого населення Землі. Тридцять років тому третина всієї сільськогосподарської продукції згодовувалась сільськогосподарським тваринам, що тепер уже виступали в ролі конкурента людини. Вірніше, найбідніших представників людської раси, які були не в змозі створити платоспроможний попит на рослинну продукцію сільського господарства. Отож, у вигляді м’ясопродуктів на стіл заможних потрапляла лише невеличка частка з’їдених коровами та свиньми кукурудзи й бобів, тому що більшість поживних речовин використовується тваринами для власних енергетичних витрат, або просто екскрементується. Правда, висока вартість м’ясопродуктів цілком виправдує всі ці витрати. У багатих країнах, звичайно.

Зараз частка продуктів, що згодовується тваринам становить уже половину усіх вироблених на планеті. І навіть у рибних господарствах як корм для риб використовують не неїстівні для людини водорості й планктон, а дешевші породи риб. Спираючись на ці факти, автор опублікованого в International Herald Tribune коментарю доходить висновку, що голод на планеті пояснюється зовсім не нестачею вироблених продуктів харчування, а браком цивілізованості й демократичності під час їх розподілу. І найсучасніші біотехнології, навіть якщо вони дійсно виявляться безпечними і для здоров’я людей, і для екології, вирішити цю проблему не зможуть.

Великобританія
за біотехнології

У Бангкоці відбулася міжнародна конференція «Нові біотехнології: наука, безпека, суспільство», її спонсорами виступили Велика Британія та Організація економічного співробітництва та розвитку. Понад 200 офіційних представників розвинутих держав і провідних промисловців на чолі з віце-прем’єр-міністром Великої Британії Джоном Прескотом намагалися переконати світову громадськість, що генетично модифіковані продукти харчування, незважаючи на потенційний ризик, можуть принести людству велику користь. Оскільки дотепер європейські лідери здійснювали активний опір тискові з боку американських біотехнологічних компаній (і навіть оголосили мораторій на вирощування ГМ-рослин і використання їх похідних для харчування), ця демонстрація перших ознак доброзичливості може стати знаковою. Правда, конференція супроводжувалася досить активними акціями протесту, в організації котрих взяли участь близько 30 представників організації Greenpeace Southeast Asia і декілька місцевих фермерів. Протестуючі стверджували, що впровадження біотехнологій не призведе до вирішення продовольчої проблеми бідних країн, а лише послужить збагаченню транснаціональних корпорацій. Уникнути подібних побоювань, на думку пана Прескота, допоможе лише більша прозорість та доступність інформації з боку виробників ГМ-продукції, що дасть змогу споживачам самим зробити вибір.