Хвилі енергетичних прогнозів

— Використання рідких вуглеводнів триватиме ще принаймні століття, — запевнив Валерій Павлович. — Навіть якщо завтра народиться геніальний винахід, який дасть змогу чимось замінити нафту, вуглеводні так швидко з енергетичного ринку не підуть. Річ у тому, що весь технологічний ланцюжок виробництва автомобільного бензину, який починається з моменту геологічної розвідки нафти і закінчується використанням її похідних в автомобілях, важко розірвати — надто ґрунтовно ми на неї підсіли.

Навіть біопаливо є лише перехідним періодом до якогось прориву на цьому напрямі. Проте за всіма прогнозами, використання палива з біоматеріалів наростатиме. Певно, у найближчому майбутньому воно становитиме відсотків 15—20 загальної кількості вуглеводнів.

На такі думки навело мене спостереження за так званими паливними хвилями, тобто піками, коли споживання якогось виду палива сягало максимуму. Так, на початку минулого століття, коли нафту можна було легко добувати буквально з-під тонкого шару поверхні, її видобуток досяг максимуму вже приблизно років через 20—30, і тоді ж уперше почалися розмови про те, що вона закінчується. Але після цього почалися інтенсивні пошукові роботи, відкрилися нові запаси. І, природно, нові хвилі добування нафти згодом досягли свого піка. Вони породили нові страхи, які ініціювали нові методи розвідки, і почалася нова хвиля...

Торік я слухав доповідь експертів ООН, у якій черговий такий пік зсувається вже... до 2050 року. І це навіть з урахуванням гігантського зростання потреб у таких країнах, як Китай, Індонезія, Бразилія, Індія, які бурхливо розвиваються і де зростання чисельності населення є дуже великим, а споживання на душу населення — нижче тисячі кВт на рік.

До початку другої половини століття споживання нафти буде вдвічі більшим, ніж сьогодні. Скажу відверто, іще кілька років тому я вважав, що це неможливо. Але колеги показали мені дані про розвідані запаси, і стало очевидно, що такий потенціал справді є. Не обов’язково ці запаси розробляються, але вони прийняті. Похмура перспектива енергетичного голоду таки відкладається, і дуже надовго...