Глобальні проблеми людства вирішать рослини

Знаменну для всієї української науки подію в суспільстві практично не помітили. Тим часом на II Міжнародному симпозіумі «Регулятори росту рослин: внутрішньоклітинна сигналізація та використання в аграрній промисловості», який відбувся у столиці, висадився справжній десант світової наукової еліти у галузі біології рослин — що, відверто кажучи, не характерно для всіх країн Східної Європи. На симпозіум, робочою мовою якого була англійська, з’їхалися, окрім українських вчених, близько 30 найавторитетніших представників даного напрямку з Англії, Австрії, Бельгії, Білорусі, Греції, Італії, Іспанії, Китаю, Казахстану, Німеччини, Голландії, США, Японії та Росії.

Пояснити таке ставлення до симпозіуму в Україні можна неймовірним інтересом до біології рослин у світі. Саме на рослини покладають сьогодні надії щодо порятунку людства від цілої низки глобальних проблем, зокрема й голоду. За прогнозами, до 2050 року населення планети практично подвоїться, що вимагатиме аналогічного збільшення виробництва продуктів харчування. Водночас генетичний потенціал продуктивності однієї з основних продовольчих культур — пшениці — протягом останніх 30 років збільшувався приблизно на 0,9% щорічно. Проте щоб задовольнити зростаючі потреби людства, він має збільшуватися на 1,6%. Отже, постачання продовольства в найближчі десятиліття стане важливою соціальною проблемою, ускладненою виснаженням запасів прісної води й обмеженими розмірами лісових масивів і сільськогосподарських угідь.

На думку одного з організаторів симпозіуму, завідувача відділу Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, професора Володимира Кравця, вирішення проблеми полягає у підвищенні ефективності сучасної аграрної промисловості. А це неможливо без гербіцидів, регуляторів і стимуляторів росту рослин. Їх використання дозволить не лише збільшити врожаї, а й вирішити проблеми захисту рослин від шкідників і адаптації до дії несприятливих факторів навколишнього середовища — посухи, засоленості грунтів, низьких температур тощо. Тому сучасні наукові дослідження зосереджені на вивченні регуляції обміну речовин рослин, зокрема гормональної регуляції, розкритті механізмів функціонування сигнальних систем, вивченні можливостей впливу на метаболізм рослин як природними, так і синтетичними сполуками. Доповіді саме на цю тематику й були представлені на симпозіумі.

«Такі події, — зазначив пан Кравець, — дають можливість розширити участь українських вчених у реалізації міжнародних проектів і програм, роботі міжнародних наукових центрів, а отже, і включення української науки до єдиної сім’ї світової наукової спільноти».

Докладніше про симпозіум і наукові знахідки в цій цікавій галузі досліджень ми розповімо в одному з найближчих номерів нашого тижневика.