Доктор Плагіат. Академічна експертиза докторської дисертації дружини віце-прем'єра показала: плагіат і безліч помилок

"Мне говорят - ты смелый человек.

Неправда. Никогда я не был смелым.

Считал я просто недостойным делом

унизиться до трусости коллег..."

Євген Євтушенко. "Разговор с американским писателем"

Редакція DT.UA отримала у своє розпорядження дуже цікавий і серйозний документ - "Експертний висновок щодо мовностилістичної коректності і оригінальності тексту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук К.М.Кириленко "Теоретичні і методичні основи формування інноваційної культури майбутніх культурологів у вищому навчальному закладі".

Експертизу щодо наявності плагіату та логіко-лінгвістичний аналіз у докторській дисертації Катерини Кириленко (дружини віце-прем'єра з гуманітарних питань В'ячеслава Кириленка) провели вчені й досвідчені фахівці Українського мовно-інформаційного фонду (УМІФ) Національної академії наук України на запит ВГО "Українська федерація вчених" (лист від наукової спільноти за підписом членкора НАНУ Валерія Мазура).

З повним текстом академічної експертизи можна ознайомитися на нашому сайті. Тут наводимо лише уривки з експертного висновку, додані до листа директора Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ, академіка НАН України Володимира Широкова.

"За результатами лінгвостилістичного аналізу встановлено, що текст дисертації Кириленко К.М. характеризується багатослівністю, неоднорідністю викладу. Зайвою образністю, надміром російських лексичних та синтаксичних кальок, некоректних, недолугих та слабких у змістовому відношенні тверджень, містить: 696 різних за типом помилок… В іменах і прізвищах авторів цитованих джерел зроблено 34 орфографічні помилки та 16 - фактичних.

За результатами експертизи мовне та стилістичне оформлення дисертації Кириленко К. М. було визнано невідповідним рівню робіт на здобуття наукового ступеня доктора наук.

Результати аналізу на запозичення: встановлено 142 фрагменти, скопійовані з праць інших авторів; загальний обсяг запозичень (з урахуванням синонімічних замін, вставних слів та інших авторських модифікацій) - 24323 слова (3087 рядків або близько 100 стандартних сторінок (шрифт Times New Roman 14, міжрядковий інтервал - 1,5)), що у відсотковому перерахунку становить 26% для тексту обсягом у 388 сторінок…

Встановлено 119 джерел з одним формальним посиланням (зазначається лише прізвище автора та номер джерела, або тільки номер), очевидно зробленим з метою збільшення кількості позицій у списку використаних джерел".

На підставі проведеного копіткого дослідження з використанням сучасного інструментарію та систем аналізу текстів учені дійшли висновку, що близько 30% тексту докторської дисертації К.Кириленко є плагіатом - скопійованим матеріалом інших авторів, без посилання на джерела.

Порівняння цього експертного висновку з висновком експертної комісії Харківського національного педагогічного університету (ХНПУ) ім. Г.Сковороди (саме в цей виш, за рішенням МОН, було подано дисертацію К.Кириленко на повторну експертизу) здатне ввести кожного у стан когнітивного дисонансу, - так разюче різняться результати експертиз. Утім, експерти ХНПУ не змогли повністю заплющити очі на факти плагіату і мусили-таки відзначити той факт, що частина дисертаційної роботи К. Кириленко, яка "тотожна фрагментам тексту статей, становить 1,4% від основного тексту дисертації".

Під небувалим скандалом із плагіатом і псевдонаукою в дисертації К. Кириленко підбила риску Атестаційна колегія МОН від 01.07.2016 р., тим самим продемонструвавши не тільки неспроможність нинішньої системи атестації наукових кадрів, а - що найстрашніше - відсутність академічної порядності і громадянської гідності в людей, котрі приймають доленосні для науки рішення. Рішення Атестаційної колегії МОН викликало шквал обурення в науковому середовищі. Проти нього виступили Українське фізичне товариство (УФТ), група "Дисергейт", просто чесні й порядні люди, які ще залишилися в нашій науці. У заяві УФТ, зокрема, акцентується увага на морально-етичному боці справи, пов'язаному з тим, що чоловік К.Кириленко, віце-прем'єр В'ячеслав Кириленко, курирує в уряді гуманітарний блок, куди входить і науково-освітня сфера, і ця обставина породжує гострий конфлікт інтересів у багатьох дійових осіб зазначеного плагіатного скандалу.

Наступні події навколо НАЗЯВО (Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти) - ініціювання МОНом змін до "Закону про вищу освіту" (див. "Незалежне агентство чи театр маріонеток", DT.UA, № 10, 2016 р.), вибори, а потім перевибори його голови - свідчать про бажання керівництва МОН та його кураторів бачити на чолі агентства "свою" людину, підконтрольну і залежну від їхньої волі. Чи не тому досі НАЗЯВО по-справжньому не працює, що комусь незалежне агентство просто не бажане?

"В експертному висновку Українського мовно-інформаційного фонду поставлено всі крапки над "і" про науковий рівень докторської дисертації К.Кириленко. Це - незаперечний документ. НАЗЯВО і МОН України залишилося тільки прийняти рішення про позбавлення її вченого ступеня доктора наук. Іншого рішення апріорі бути не може в демократичній державі, - вважає член-кореспондент НАН України Валерій Мазур. -Тим часом потребують відповіді такі принципові для суспільства питання. Чому МОН України з наполегливістю, вартою кращого застосування, докладає надзусиль в усіх напрямах, включно з адміністративним ресурсом, для збереження дипломів докторів наук особам, котрі заплямували себе плагіатом? Чому вчені, яких залучали для оцінки дисертацій із наявністю плагіату, йшли на угоду зі своєю совістю, даючи позитивні оцінки роботам, що не відповідають елементарним вимогам? Чому багато ректорів державних університетів не займають принципової позиції в частині недопущення в систему науки та освіти наперсточників від науки, серійних плагіаторів, які пробираються в освітню сферу шляхом "захисту" дисертацій, побудованих на компіляції запозичених результатів?

Відповіді на ці запитання лежать, вочевидь, у площині деградації моральних підвалин українського суспільства в цілому. Здавалося б, навіщо шанованим професорам давати позитивні відгуки на дисертації, які вочевидь не відповідають вимогам? Навіщо авторитетним ректорам університетів брати участь у підтанцовці в ігрищах, які МОН України кулуарно проводить в інтересах своїх керівників або їхніх патронів-однопартійців? Чому вчені, яких обікрали наділені адміністративним ресурсом плагіатори, не подають позовів до суду? Бояться?

Схоже, що так, бояться. І недарма. Приклад зі звільненням з Київського національного університету культури та мистецтв доктора філософських наук професора Т.Пархоменко, яка наважилася оприлюднити плагіат у роботах К.Кириленко, свідчить, що корупціонери в науці остаточно знахабніли і при невтручанні, а може, й підтримці першого керівника МОН України порушують усілякі межі. Нагадувати плагіаторам і корупціонерам про честь, совість, етику, мораль немає сенсу".

Результати наукової експертизи дисертації К.Кириленко не залишають приводу для сумнівів в упередженості (або непрофесіоналізмі) харківських експертів. Багато хто з наших співрозмовників вважає, що експертний висновок Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ може бути приводом до опротестування результатів експертизи ХНПУ, яка викликала всі негативні наслідки, в суді. Адже, спираючись на цей сфальсифікований висновок, спецрада Національного університету біоресурсов і природокористування (НУБіП), очолювана ректором С.Ніколаєнком, не позбавила К.Кириленко наукового ступеня. Атестаційна колегія МОН, розігравши показовий спектакль на своєму засіданні 1 липня 2016 р., "взяла до відома" інформацію про рішення спецради Д 26.004.18 НУБіП. До речі, ректор ХНПУ І.Прокопенко був другим опонентом на захисті докторської дисертації С.Ніколаєнка у 2009 р. І, як виявили експерти групи "Дисергейт", дисертаційна робота екс-міністра й нинішнього ректора буяє плагіатом. Однак ця обставина не завадила І. Прокопенку через рік отримати орден "За заслуги" II ступеня, як і не завадила через два місяці після проведеної в ХНПУ, яким він керує, експертизи докторської дисертації К. Кириленко отримати орден "За заслуги" уже I ступеня.

Звісно, суд не може позбавляти наукового ступеня. (Хоча вже є прецеденти, коли через суд видають дипломи, попри те, що робота повністю списана.) МОН теж не може, оскільки скасовано відповідні законодавчі норми. НАЗЯВО (а тільки воно, точніше - комітет з етики може встановити факт плагіату й потім позбавити ступеня на підставі рішення НАЗЯВО) також не в змозі щось зробити. Положення про порядок позбавлення наукових ступенів поки що немає. Тобто, відповідно до нового закону "Про вищу освіту", законодавчо-нормативну базу має розробляти НАЗЯВО, а його робота - блокується. Можливо, із затвердженням нового голови агентства щось зрушиться?

"Плагіатори правитимуть бал як мінімум доти, доки блокуватиметься НАЗЯВО", - вважає доктор філософських наук Тетяна Пархоменко.Як ми свого часу повідомляли, Тетяну Сергіївну звільнили з КНУКіМ, де вона завідувала кафедрою культурології, з формальних причин. Хоча ні в кого не виникає сумнівів щодо справжньої причини звільнення. Знаю, що багато порядних людей намагалися допомогти їй працевлаштуватися. Нарешті їй запропонували роботу - з 21 березня нинішнього року професор Т.Пархоменко обіймає посаду начальника відділу етики при секретаріаті НАЗЯВО.

"Ще у вересні минулого року керівництво НАЗЯВО встановило контакти з групою "Дисергейт", - розповідає Т. Пархоменко. - Було декілька спільних засідань комітету з етики НАЗЯВО і "Дисергейту", на яких обговорювалися першочергові кроки, які необхідно зробити агентству (зокрема, розробка нормативно-правових документів), щоб перекрити шлях плагіату. Співробітництво НАЗЯВО з громадськими активістами, до речі, передбачено статутом НАЗЯВО і Законом "Про вищу освіту". Це, очевидно, не сподобалося ні МОН, ні вищому гуманітарному керівництву, які почали блокувати призначення Кабміном головою НАЗЯВО С. Храпатого, обраного більшістю голосів таємним голосуванням. На мою думку, саме в намаганні співробітничати з групою "Дисергейт" слід вбачати головну причину оголошення С. Храпатого "ворогом народу" і, врешті-решт, його переобрання, причому за неоднозначних у правовому відношенні засад. Припускаю, що "останньою краплею" стало моє призначення керівником відділу етики при секретаріаті НАЗЯВО. Уже після цього призначення – 23 березня – відбулися вибори нового голови, після яких, можливо, втратить свою актуальність рішення Спілки ректорів державних ВНЗ, яка в січні цього року на засіданні, що проходило за присутності віце-прем'єра В. Кириленка і міністра освіти і науки Л. Гриневич, прийняла рішення про проведення з"їзду з метою переобрання делегованих від вишів членів НАЗЯВО. Прикро, що за моє призначення
С. Храпатий поплатився посадою голови НАЗЯВО".

Те, що сталося в НАЗЯВО 23 березня, назвали переворотом. Про його наслідки, слід гадати, ми скоро дізнаємося.