ЧИ ПІДСУДНА «ФАХОВА РАДА»?

У газеті «Дзеркало тижня» №6 опубліковано статтю «Фахова рада» не має права відступати». В ній ідеться про результати перевірки фаховою радою з права (яку автори статті навіть у російському викладі вперто називають «фаховой радой») вищих навчальних закладів, котрі здійснюють підготовку юристів. Цій перевірці на початку літа були піддані кілька відомих у країні вузів, у тому числі Дніпропетровський державний університет, Одеський державний університет ім. І.Мєчникова, Міжрегіональна Академія управління персоналом.

Попри велику кількість авторів (16 осіб), що підписалися під статтею (хоча деякі з них, за нашими даними, про це й не знають), викладена в ній інформація не тільки недостатньо аргументована й обгрунтована, а й в окремих випадках викликає подив.

Мабуть, бажання виправдати себе в очах громадськості штовхнуло авторів статті «Фахова рада» не має права відступати» на деякі «пасажі», що відбилися в маніпуляціях цифрами і фактами собі на догоду. Матеріал так і підштовхує недосвідченого читача перейнятися щирим обуренням із приводу неподобств на ниві юридичної освіти, але з перших рядків здоровий глузд підказує, що тут щось не так.

Насправді перевірки так званої «фахової ради», про які йде мова, були проведені з грубими порушеннями чинного законодавства. Документи, положення яких були порушені, склали цілий «букет» — Указ Президента України від 23.07.98 №817/98, Типове положення про фахову раду (наказ Міністерства освіти України від 11.03.96 №72), Критерії і вимоги до ліцензування підготовки фахівців відповідних рівнів, затверджене рішенням ДАК України від 23.11.99, протокол №23 тощо. Понад те, фахова рада, фактично, проігнорувала доручення Президента України від 02.06.2000, яким ставилося завдання спочатку розробити і затвердити до 1 вересня нинішнього року критерії та вимоги до підготовки юристів, а вже потім до 1 лютого 2001 року перевіряти умови ліцензування й акредитації вищих навчальних закладів усіх форм власності, що здійснюють підготовку спе-ціалістів-правознавців, відповідно до затверджених нових вимог.

Фахова рада виконала доручення Президента з точністю до навпаки. Спочатку вона провела перевірки навчальних закладів, а тепер, судячи з матеріалів вищезгаданої статті, розроблятиме відповідні критерії та вимоги щодо їх проведення. Так би мовити, базуючись на особистому досвіді. Самі ж «критерії», за якими здійснювалися перевірки і які наводились у статті, не відповідають затвердженим рішенням ДАК України, про що вже згадувалося. Вони (критерії) вільно трактуються авторами статті або через незнання, або навмисно.

Дивує поведінка членів комісій: їхня грубість і пихатість, абсолютно неприйнятні в освітньому середовищі й такі, що порушують елементарні культурно-етичні норми.

Цікава деталь. Характер перевірок, квапливість, що виявилася при їх здійсненні, а також перелік перевірених навчальних закладів свідчать про швидше комерційні, ніж благі наміри окремих вузів, чиї інтереси представляли члени комісії. Ще одним підтвердженням цьому став також час, обраний для здійснення «перевірок-нальотів», — саме напередодні проведення кампанії з прийому абітурієнтів до вузів. Тобто, тут ідеться, по суті, про несумлінну конкуренцію, а відповідальність за недозволені методи конкурентної боротьби передбачена чинним законодавством.

Тому не дивно, що рішення, ухвалене фаховою радою з права, про припинення дії ліцензій у «перевірених» вузах не було взяте ДАКом до розгляду. Цьому сприяли також подані вузами апеляції, у яких наведені серйозні та обгрунтовані аргументи щодо несумлінного здійснення перевірок.

Ситуація, що склалася, вийшла за межі сфери освіти й набула широкого суспільного резонансу. Обурення діями фахової ради висловили у своїх виступах народні депутати України, в засобах масової інформації з’явилися численні публікації відомих по-літиків і вчених, у яких вони різко негативно поставилися до подібних методів «конкурентної боротьби».

Характерною в цьому контексті є позиція Міністерства освіти і науки України. У статті «Рівня державних вимог буде дотримано» («Урядовий кур’єр» від 15.07.2000) міністр освіти і науки України звернув увагу на таке: «Ми часто є заручниками фахових рад. Власне, одного-двох викладачів, яких рада уповноважила перевірити той чи інший ВНЗ, і часто за хибними, суто формальними критеріями — скільки, скажімо, там викладачів зі ступенем, скільки професорів тощо. Але чи завжди 70-річний професор читає краще за 30-річного асистента? Найчастіше — навпаки. А трудові книжки професорів- стариків, які вже давно і з дома не виходять, лежать у відділах кадрів деяких ВНЗ, вимальовуючи справну цифру».

Необгрунтованій критиці було піддано і Міжрегіональну Академію управління персоналом — найбільший недержавний вищий навчальний заклад України, що, за результатами багатьох рейтингів, уже не перший рік визнається кращим недержавним вузом країни. І це не дивно, оскільки до якості підготовки фахівців тут ставляться із якнайбільш серйозною увагою (серед професорсько-викладацького складу академії понад 70% докторів і кандидатів наук). Наприклад, фахівців з правознавства готують в Інституті права МАУП, створеному з участю Національної академії СБУ, що саме собою свідчить про якість підготовки спеціалістів-юристів. Таким чином, наведена в статті інформація неправдива і, швидше за все, схожа на звичайну дезінформацію.

З урахуванням неправо-мірності дій фахової ради, зокрема її членів, при здійсненні перевірок, у результаті чого було завдано шкоди діловій репутації навчальних закладів, уже підготовлені матеріали для подання до суду позовної заяви про захист порушених прав і стягнення моральної шкоди.

Загалом, з огляду на те, що діяльність МАУП викликає такий одностайний опір з боку «радянських юристів-монополістів», ми розуміємо, що йдемо правильним шляхом реформування вітчизняної вищої освіти. Тому ми вдячні всім членам фахової ради, які підписалися під вищезгаданою статтею, за дійову, ефективну та додаткову пропаганду нашої праці на благо нової демократичної України.

В.Яровий