Чи є вихід з кризи науки в Україні?

Уже близько двох десятиліть Європа будує "Суспільство знань". Стратегію і тактику цієї розбудови визначено через системний план побудови Європейського дослідницького простору (ЄДП). Україна стала асоційованим членом ЄС, і, здавалося б, ніщо не заважає Кабміну разом з основними стейкхолдерами науки розробити Дорожню карту ЄДП та взяти її за основу реформування нашого дослідницького простору. Натомість Мінфін, без попереднього аудиту наукової системи, запускає план різкого скорочення фінансування науки. Це, безумовно, призведе до її подальшої (і незворотної!) деградації.

Перед ухваленням Закону про бюджет 2016 року Верховна Рада прийняла Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність", де було закладено європейські принципи реформування Дослідницького простору України, заплановано створення структур європейського типу: Національної ради з науки і технологій та Національного фонду досліджень. Цей Закон став консенсусом української наукової громади, НАНУ, МОН, досягнутим значною мірою завдяки зусиллям Комітету з науки та освіти ВР, зокрема голови комітету Лілії Гриневич, яка багато зробила для закладення в нього європейських принципів.

У другій половині 2015 р. робочою групою при президії НАН України розроблено Методику оцінювання наукових установ НАНУ (затверджена постановою президії НАНУ № 22 від 03.02.2016 р.) У основу методики закладено принципи евалюації інститутів Асоціації Лейбніца в Німеччині, зокрема обов‘язкова присутність у експертних комісіях закордонних науковців.

Бюджет-2016 вступає в протиріччя не тільки з буквою і духом закону, а й із низкою ухвалених Верховною Радою і Урядом України документів: статті 375 Угоди про Асоціацію з ЄС, Указ президента України "Про Стратегію сталого розвитку "Україна-2020"", Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна", Постанови ВР України № 182-19 від 11 лютого 2015 р. "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави"", де майже в кожному пункті визначається довгострокова фінансова підтримка РОЗВИТКУ науки, а також пряме доручення Мінфіну щодо цього. Про те, що він вступає в протиріччя з трендами розвитку Європейського дослідницького простору та флагманської стратегії Європи - Інноваційного союзу, - можна вже й не казати. Таке враження, що прийшла представниця американського істеблішменту і заявила - все, досить рухатись у бік Європи; що, забули хто гроші дає і на кого треба працювати? Таланти потрібні США, а Європа є конкурентом у сфері науки та інноваційного розвитку. Смішно? А нам - ні. Бо посадовці на своє виправдання нагадують нам, що йде війна і треба економити кошти, що НАНУ неефективна (на відміну від парламенту та Кабміну), а тому її слід "оптимізувати".

І це замість того, щоб запропонувати розумний план реформування дослідницького простору в Україні у відповідності до нового Закону про науку: створити Національну раду та Національний фонд досліджень, укласти угоду з основними стейкхолдерами науки про поетапне виконання дорожньої карти з реформування, розробити стратегію і методи реформування для підвищення ефективності наукових досліджень. Тобто виправити головні її біди - відсутність мотивації наукової молоді, сучасної наукової інфраструктури, ефективного обміну вченими та доступу до сучасних баз знань і потужних е-інфраструктур. Натомість, бачте, різко скорочують фінансування. За яким принципом? А за будь-яким, аби швидше. Може таки дочекаємося аудиту міжнародних експертів, які мають дати висновок у вересні? А навіщо? Скоріше землю та будинки звільняйте, особливо в центрі Києва. І, звісно, землі під посівами, телескопами та ботанічними садами. Один олігарх у Донецьку побудував собі в ботанічному саду "маленькі будиночки", а ми чим гірші?..

От ми й прийшли до того, з чого починали за Януковича: економіка країни не може бути замовником у науки, а тому її потрібно зни…, вибачте, "зберегти" до кращих часів, тобто "оптимізувати".

Що ж маємо після кількох місяців втілення проекту "оптимізації" науки від Мінфіну? Віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній озвучив на останньому засіданні Комітету з науки та освіти ВР, присвяченому критичним питанням фінансового забезпечення сфери науки і освіти 2016 року, такі цифри: за скорочення бюджету (на 284,8 млн грн, тобто на 12,2% менше за обсяг фінансування 2015 року), різкого зростання комунальних витрат (у середньому на 80%), підвищення мінімальної зарплати на 28%, НАНУ доведеться скоротити найближчим часом третину наукових співробітників у академічних інститутах. Комітет з науки та освіти ВР, розуміючи, якого нищівного удару завдав Мінфін українській науці, підтримав пропозиції національних академій наук - просити Бюджетний комітет ВР розглянути питання про повернення до мінімальних цифр їх бюджетів. Це дасть змогу стабілізувати процеси знищення науки в України і, зокрема, дозволить провести евалюацію академічних інститутів, а за її результатами і оптимізацію інститутів НАНУ.

Чи є вихід? Президент та прем'єр кажуть, що є Програма "Горизонт-2020" і ще будуть програми Оборонпрому. У Оборонпромі багато коштів на фундаментальну науку? І з ким за ці гроші маємо змагатися, якщо за визнанням Оборонпрому у нас застаріла дослідницька інфраструктура. Останнє має відношення і до змагання за ґранти Програми "Горизонт-2020". Програму заплановано на 7 років (2014-2020). Розмір членського внеску для України становить близько 5 млн євро на рік, що є 5 % від необхідного, якщо без скидки, річного внеску. Тож до 2020 року необхідно виплатити 35,5 млн євро. Від депутатів та чиновників можна почути, що ті наукові групи, які отримають ґранти Програми, дійсно проводять дослідження на європейському рівні, тому фінансування академій можна скоротити, хай вчаться заробляти гроші. Але дефіцит бюджету НАНУ на цей рік становить 700 млн грн, і це необхідне базове фінансування. Для отримання ґрантового фінансування з Програми "Горизонт-2020" треба пройти жорсткий відбір проектів за європейськими правилами, мати тісні контакти з європейськими науковими командами і проводити дослідження на високому рівні, для підтримання якого і потрібне базове фінансування. Як можна проводити ефективні дослідження в застарілій дослідницький інфраструктурі, за рахунок чого можна підвищувати ефективність? Відповідь очевидна - тільки за рахунок сучасної інфраструктури та критичної маси обміну професійними знаннями, як радить досвід Кремнієвої долини. І, звісно, потрібні молоді таланти. А талант тільки в фільмах має бути голодним. А в житті талант буде шукати місце, де він зможе найкраще реалізувати свої можливості.

Чи є інший вихід з найменшими втратами для бюджету та втратами людського капіталу?

Давайте розбиратися. Україна підписала Угоду і стала асоційованим членом Програми "Горизонт-2020". За визначенням ЄС, ті, хто вніс грошовий внесок у Програму, стають учасниками Європейського дослідницького простору. Координаційний комітет ЄДП (разом з країнами Європи та Єврокомісією) визначив певні пріоритети, яким мають дотримуватися всі країни для найбільшої координації досліджень. Згідно зі звітом Єврокомісії "Розвиток ЄДП 2014", країни, які просувалися на шляху реалізації цих пріоритетів на національному рівні, мали в рази кращі результати за кількістю статей та патентів. Чому так? Може тому, що ці пріоритети є відображенням кращих практик Кремнієвої долини і розвитку кращих практик країн ЄС з підвищення ефективності за рахунок розумної спеціалізації та зменшення фрагментації зусиль, незважаючи на різноманітність країн ЄС. Термін "розумна спеціалізація" не має на увазі розподілу країн за спеціалізацією, бо творчу діяльність дуже важко втиснути в певні рамки. Він визначає розвиток стратегії доставки необхідних наукових знань спільноти в точки, де є розвинутий бізнесовий потенціал: висока конкуренція малого та середнього бізнесу, наявність необхідних фінансових інструментів та рівня освіти. Наука глобальна, а малий та середній бізнес має
локальний характер.

Отож, уряд зробив тільки перший крок, підписавши угоду з Програмою "Горизонт-2020", яка є стимулом для країн реалізовувати пріоритети ЄДП на основі взаємодії з іншими країнами та стейкхолдерами ЄДП. А ми. замість того, щоб спрямувати зусилля на реформування управління науковою сферою, зайнялися совковою "оптимізацією". ЇЇ логіку важко зрозуміти. Бо якщо неефективна наука, то треба їй допомагати стати ефективною - це не комерційна фірма, яку можна закрити і відкрити. І головним інструментом для розвитку завжди є гроші та створення конкурентних умов для кращих науковців. А це не тільки нобелівські лауреати, а й багато інших дослідників з різним IQ і різними функціями. І коли кажуть, що 80% результату дають 20% дослідників, то це аж ніяк не означає, що потрібно скорочувати оті 80%, бо без них ці 20% нічого не зроблять, бо їм потрібно з кимось конкурувати, з кимось дискутувати, отримувати нищівну критику своїх досліджень. Тобто це є певне соціальне середовище, яке має назву - соціальний капітал.

18 лютого 2016 року мабуть слід закарбувати як певну віху досягнень Верховної Ради. Цього дня з трибуни парламенту депутат від Радикальної партії розповів про інноваційну модель потрійної спіралі. А отже, для Уряду та Верховної Ради вже не потрібно великих зусиль для розуміння, щоб розробити (імплементувати) Дорожню карту інтеграції України в ЄДП на 2015-2020 роки до 22 квітня 2016 року, - саме цю кінцеву дату встановив Комітет ЄС з Європейського дослідницького простору для тих країн, які бажають (!) увійти до ЄДП. З огляду на остатні тенденції розвитку наукової та інноваційної політики ЄС, у Дорожній карті необхідно відобразити й останні пріоритети щодо використання ЄДП для інновацій -відкриті інновації, відкрита наука та відкритість до світу.

До речі, згадані дорожні карти ЄС пропонує розглядати як важливу частину національних стратегій та дорожніх карт з реформування економік, яку Україна ніяк не може запропонувати в сфері управління наукою та інноваціями з урахуванням інтеграції в Європейський науковий, освітній та інноваційний простір. Так, на це потрібні ресурси. Але, як казали посли країн ЄС та країн донорів - на реформи заради майбутнього гроші завжди можна знайти. Дайте свої пропозиції і покажіть власну волю, щоб це впровадити. Усе залежить тільки від нас: уряду та наукової спільноти. На жаль, уряд про це мовчить, а наукова спільнота перебуває у стресі від урядових новацій. Невже і тут змова олігархату та боротьба за залишки ресурсів національних академій наук у вигляді земель та будівель у центрі міст?

На нашу думку, Комітет з науки та освіти ВР має активізувати свою діяльність щодо контролю імплементації нового Закону про науку, створення та реалізації Дорожньої карти інтеграції України в ЄДП на 2015-2020 роки та відстоювання державної власності. А для цього невідкладно (з огляду на те, що до 22 квітня залишилося мало часу) створити постійно діючу робочу групу, в якій мають брати участь основні українські стейкхолдери науки та запрошені стейкхолдери ЄДП.