Чи скасують братові екс-президента Ющенка науковий ступінь за плагіат?

Захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Петром Ющенком, братом екс-президента Віктора Ющенка, відбувся 12 вересня 2019 р., у спеціалізованій вченій раді Д 26.053.02 Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова. Тема дисертації - "Києворуська спадщина в історичній пам'яті українського суспільства (ХІІ - початок ХХІ ст.)".

Здобувач не історик за фахом, його базова освіта - Харківський інститут інженерів комунального господарства (1970), спеціальність - інженер-електрик. Петро Ющенко - народний депутат України IV–VI скликань. За результатами дострокових виборів до ВРУ в листопаді 2007 року, отримав мандат нардепа за списком блоку "Наша Україна - Народна самооборона" (НУНС). Всі три скликання працював у парламентському комітеті з питань культури і духовності.

Присудження наукового ступеня за сумнівний опус на історичну тематику викликало обурення вчених, які подали лист про порушення академічної доброчесності до Міністерства освіти і науки з вимогою скасувати рішення спеціалізованої вченої ради (Д 26.053.02) НПУ ім. Драгоманова. У відгуку вчених (істориків, археологів - усього 23 підписи) йдеться про істотні порушення наукової доброчесності здобувача, зокрема масовий академічний плагіат.

"Ознайомившись зі змістом дисертації, ми дійшли висновку, що вона не є авторським науковим дослідженням в галузі історії, а являє собою погано упорядковану компіляцію з великою кількістю текстових запозичень (академічного плагіату) у цілої низки українських істориків. Ця дисертація не може слугувати підставою для присвоєння її автору наукового ступеня доктора історичних наук.

Сам факт, що така робота взагалі могла бути винесена на захист, викликає сильну стурбованість, насамперед рівнем фаховості та відсутністю належної професійної відповідальності та професійної етики у голови і членів спеціалізованої вченої ради Д 26.053.02 Національного педагогічного університету імені М.Драгоманова, як і наукових опонентів, рецензентів та інших фахівців, які вважали за можливе присудження наукового ступеня доктора історичних наук за таку роботу", - зазначають автори листа.

До листа додано відгук істориків на цю дисертацію з таблицею конкретних фактів плагіату.

"Велике місце в дисертації займають уривки з текстів інших дослідників, переписані сюди абзацами, а то й по кілька абзаців відразу, без взяття цих тестів у лапки, але часто з посиланням після абзацу або декількох абзаців тексту на автора, звідки цей текст переписано, або і без всякої вказівки імені автора. І так йдуть абзац за абзацом, один списаний в одного слово в слово, іноді з незначним редагуванням, або в тексті П.А.Ющенка переставлені два абзаци, взяті в когось, у зворотному порядку, може бути вставлена якась сентенція. А далі йде абзац тексту вже іншого дослідника, знову ж таки - не взятий в лапки, але з зазначенням автора. З таких "нарізок" і компонується "авторський текст" дисертації", - зокрема, йдеться у відгуку.

Опублікований також список авторів і наукових робіт, звідки Петро Ющенко брав ті чи інші фрагменти тексту. При цьому наголошується, що в таблицю ввійшли далеко не всі випадки плагіату, який є в дисертації.

У таких скандальних історіях питання постають не так до плагіаторів, як до спеціалізованих учених рад, де захищаються такі дисертації. Адже існують конкретні й прості рекомендації для запобігання проходженню дисертацій із плагіатом.

Коментар керівниці відділу з питань етики секретаріату НАЗЯВО, докторки філософських наук, професорки Тетяни Пархоменко:

- На момент захисту докторської дисертації П.Ющенка, який відбувся 12 вересня 2019 р. у спеціалізованій вченій раді Д 26.053.02 Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, керівництву цього ЗВО і членам зазначеної спецради мали бути відомі "РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)". Ці рекомендації було офіційно запропоновано для використання в роботі, зокрема, спецрад, Атестаційної колегії і членів експертних рад Міністерства освіти і науки листом МОН № 1/11-8681 від 15.08.2018 р.

Зважаючи на ситуацію навколо цього захисту, спецрада Д 26.053.02 Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова зазначені рекомендації проігнорувала.

У цьому офіційному документі міститься уточнення академічного плагіату і дано рекомендації з виявлення його різновидів.

Так, згідно з п.2.1., академічним плагіатом є: "Відтворення в тексті наукової роботибез змін, з незначними змінами або в перекладі тексту іншого автора (інших авторів), обсягом від речення і більше, без посилання на автора (авторів) відтвореного тексту".

Згідно з 4.1.: "Для констатації різновиду академічного плагіату, визначеного у пункті 2.1 цих Рекомендацій, достатньо встановити одночасну наявність таких ознак:

(а) в тексті іншого автора (інших авторів) наявний такий чи майже такий текстовий фрагмент обсягом більше одного речення, як в оцінюваній науковій роботі…;

(б) цей текст іншого автора (інших авторів) було створено раніше, ніж оцінювану наукову роботу…;

(в) автор оцінюваної наукової роботи не посилається на цей текст іншого автора (інших авторів) або посилається деінде … так, що незрозуміло, якого саме речення (якої саме групи речень) оцінюваної наукової роботи стосується посилання".

Ознайомлення зі сторінками докторської дисертації П. Ющенка, на яких виділено фрагменти, зафіксовані в таблиці текстових запозичень, - Додаток 1 до Листа до Міністерства освіти і науки щодо порушення академічної доброчесності від 2 жовтня 2019 р., підписаного докторами історичних наук, кандидатами історичних і юридичних наук, - дозволяє припустити, що більшість із цих фрагментів підпадає під умови констатації різновиду академічного плагіату, сформульовані у підпункті (в) пункту 4.1. Рекомендацій.

Так, фрагменти зі стор. 141,146, 239, 299, 303, 306 та ін. дисертації становлять собою абзаци, які починаються авторським текстом з одного-трьох речень, після яких у межах цього ж абзацу приєднується великий (з кількох речень) фрагмент тексту без графічного виділення початку цитування (лапки або відбивка іншим кеглем) іншого автора. Проставлене наприкінці абзацу посилання не дає можливості зрозуміти, якого саме обсягу речень воно стосується.

Другий варіант порушень у дисертації полягає в тому, що в рамках одного абзацу (наприклад, стор.318) спочатку йде текст іншого автора без графічного виділення меж цитування і посилань на джерело, потім - власний текст п.Ющенка, потім - знову цитування, після якого вже з'являється посилання на джерело. Зрозуміти, якого саме речення (якої саме групи речень) стосується посилання: останнього, чи ще й попереднього, чи всього абзацу, - неможливо.

До речі, антиплагіатні програми у разі відсутності виділення меж цитування (лапок) як цитату виділяють лише одне - останнє - речення, після якого безпосередньо проставлено посилання. За відсутності графічної фіксації початку цитованого тексту (початку цитати) все решта цитатою не вважається і може бути кваліфіковане як плагіат, - зазначила професорка Т. Пархоменко.

Залишається додати, що на цей час лише Атестаційна колегія МОН України має повноваження скасовувати рішення спеціалізованих учених рад про присудження наукових ступенів та вчених звань.