Аура геніальності

На тлі невпинного плачу, який чується звідусіль від вчених і працівників освіти, і багаторічних обіцянок влади прийти до них на допомогу, останні заяви Президента країни вносять обнадійливу нотку. Якщо проаналізувати, на яких зустрічах побував Віктор Ющенко (а його відвідування були далеко не формальними й досить знаковими), стає більш-менш зрозумілим вектор зусиль керівництва країни в найближчій перспективі.

Про багато що свідчила і тональність спілкування Віктора Андрійовича. Так, на нещодавній зустрічі з ректорами вузів привернули увагу жорсткі заяви В.Ющенка про неприпустимість корупції у ввірених їм установах. Те, що вона дотепер розквітала пишним цвітом, сумніву не піддавалося, і протесту в представницькій аудиторії не викликало. При цьому не виглядала випадковою фраза Президента про те, що жодний український університет не входить навіть у 500 кращих вузів світу...

До цього ректори деяких столичних вузів поспішили повідомити пресу, що керовані ними університети входять до 15 кращих вищих навчальних закладів світу. Зауваження Віктора Андрійовича свідчить, що деза не пройшла — влада досить поінформована про реальний стан справ в освіті. Судячи з усього, Президент не має жодних ілюзій і щодо справ в українській науці. Що ж, знання реальної ситуації — це вже чимало!

Досвід і перші дії топ-менеджерів, які приходили в будь-яку занедбану українську галузь, щоб успішно здійснити перетворення в ній, показує: усі починали передусім із того, що відмовлялися від послуг людей, вихованих у старій системі. Так, приміром, директори перших супермаркетів відразу ж і категорично відмовилися від послуг досвідчених продавців. Певне, досвід обважування і недоплачування для нової торгівлі виявився незатребуваним. Схожа ситуація спостерігалася скрізь — при становленні популярних газет, на телебаченні, у банківській сфері...

Нині настав час, коли нові люди мають прийти в державне управління, промисловість, сільське господарство, науку, освіту. Звідки взяти кадри (величезна кількість молодих ініціативних людей), які відповідали б новим вимогам?..

Мабуть, відповідь на це запитання дає тепла зустріч В.Ющенка з переможцями обласних олімпіад, що відбулася наприкінці минулого тижня. Видно було, що спілкуватися з такими дітьми для Президента — велике задоволення. Аура юної геніальності заворожувала, і Віктор Андрійович не приховував, що пов’язує майбутнє України з молодою генерацією українців, які добре освічені та позбавлені комплексів попередніх поколінь. Він навіть повідомив присутніх, що не пам’ятає, коли останнім часом підписував заяву про прийом на роботу людини, якій за сорок...

Якщо звернутися до найвражаючого досвіду розвитку у світі — досвіду Китаю, впадає в око таке: однією з причин нинішнього економічного успіху цієї країни була посилена увага до вищої освіти. Причому не до доморослої, настояної на вікових забобонах, а до оволодіння кращими досягненнями людства в передових країнах. Для цього Китай буквально «відірвав від себе» далеко не зайві в будь-якій бідній країні кошти і направив на навчання за кордон (в основному в університети США) 100 тисяч своїх наймолодших і здібних громадян. Результат не змусив на себе чекати — технічні, наукові, соціальні досягнення цієї країни сьогодні дивують світ. І темпи розвитку Китаю не знижуються!

У стані нашеукраїнців задовго до того, як вони йшли до влади, китайський досвід обговорювався неодноразово. Років шість тому особисто чув від Євгена Червоненка пропозицію-мрію: відправити б тисяч десять молодих українців до університетів Заходу й тоді все інше доклалося б само собою — Україну вже ніхто не наздогнав би в економічному розвитку. Схоже, нова команда вирішила серйозно взятися за виконання цієї програми.

Станіслав Довгий — один із небагатьох, хто не просто мріяв, а й чимало робив усі ці роки для Малої академії наук. Він возив юних переможців української Олімпіади на виставки за кордон, відправляв на стажування до кращих університетів світу. Крім всього іншого, ініціював унікальне видання — «Лауреати Нобелівської премії». На зустрічі з Президентом саме цю книжку вручали кожному переможцю Олімпіади. У цьому був великий підтекст — не виключено, що нагорода послужить стимулом для видатних досягнень у науці.

Президент вручив переможцям Олімпіади золоті медалі. Це додало їм особливої ваги. Не дивно, що діти попросили Віктора Андрійовича, щоб він — мабуть, найреальніший претендент на цю премію — залишив у книжці автограф. Можна не сумніватися, що цей підпис вони показуватимуть своїм дітям і онукам.

Президент розповів присутнім про те, що нещодавно повернувся з поїздки до Європи, де, за його словами, особливу увагу звернув на те, скільки студентів з України навчаються за кордоном. Цифра вийшла обнадійлива — близько п’яти тисяч. В.Ющенко сказав, що це лише початок. І підкреслив, що майбутнє своєї країни пов’язує з двома чинниками: хорошим рівнем освіти й новими технологіями.