Уряд обрав неефективний підхід щодо перепрофілювання лікарень – Ковтонюк

В Україні Мінздоров’я на початку 2022 року оголосило інфраструктурний етап медреформи. Кабмін видав постанову 28 лютого 2023 року №174 "Порядок функціонування госпітальних округів і госпітальних кластерів та встановлення їх меж". До 1 травня обласні та міські держадміністрації мали подати на погодження в МОЗ плани щодо спроможної мережі та розвитку госпітальних округів, проте проблеми почалися ще на етапі їх створення. Про те, що це має означати для пацієнтів; як це відбувається зараз і які викликає проблеми; як врешті добитись того, щоб українці в результаті впровадження реформи виграли, а не постраждали  - розповів в інтерв'ю ZN.UA співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC) Павло Ковтонюк.

За його словами, історично склалося так, що в Україні мережа лікарень більша, ніж спеціалістів, які можуть фахово надати людині допомогу, тому виникає ситуація, коли людина потрапляє до лікарні, їй там не можуть надати допомогу і нікуди не направляють. Тому вже зараз люди найчастіше шукають фахівців по знайомствах.

"Скорочення лікарень було на порядку денному завжди. Але оскільки ця тема політично дуже дражлива, до неї майже ніколи не підступалися. Кількість лікарень у нас майже не скорочувалась. Тобто всі лікарні, набудовані в СРСР на 52 млн. населення (яких і тоді було забагато), залишились на 37 млн чоловік на 24 лютого 2022 року. А зараз людей у нас - 30-31 млн, і років за 15 буде ще менше. Тому чим далі ця проблема відкладається, тим радикальнішим і менш популярним буде її рішення", - розповів Ковтонюк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У медичній інформаційній системі Helsi виявили численні приписки щодо кількості відвідувань медзакладів українцями

Він пояснив, що вперше впорядкувати лікарні намагалися через створення "госпітальних округів", слабші лікарні, які б стали донорами фахівців для більшої лікарні, мали бути перепрофільовані в щось більш амбулаторне, що не потребувало би серйозних технологій і вузьких фахівців, однак ініціатива не вдалася.

"Нинішні закон і постанова де-факто є повторенням тої нашої практики. Тільки з деякими нюансами і змінами назв. Тепер “лікарня інтенсивного лікування” називається “кластерною” або “загальною”. Але суть від цього не міняється. Ідея та сама - концентрація технологій і фахівців у більших лікарнях, які матимуть великий потік пацієнтів. А потім відбудова маршруту, щоб пацієнтів зразу везли туди", - пояснив Ковтонюк.

Однак він прогнозує, що з новою ініціативою будуть такі самі проблеми, як були з госпітальними округами. Докладніше про те, чому підхід, який зараз обрав уряд – не перспективний, читайте докладніше в інтерв'ю Алли Котляр із співзасновником Українського центру охорони здоров’я (UHC)Павлом Ковтонюком “Чому побилися мери Тростянця та Охтирки, або Про проблеми інфраструктурної реформи МОЗ”.