Розрив шаблону

У грудні 2016 р. Мінекономрозвитку офіційно визнало, що застосування антидемпінгових заходів до імпорту в Україну азотних добрив походженням із РФ "відповідає національним інтересам", але вже в лютому 2017-го комісія при міністерстві визнала, що "національні інтереси потребують зупинки дії антидемпінгових заходів"…

Зважаючи на все, багатостраждальне рішення від 27.12.2016 г. Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Мінекономрозвитку, яке мало покласти край російській експансії на український ринок азотних добрив, може не набрати чинності ніколи або з плином часу просто втратить актуальність. Адже національні інтереси держави Україна передбачають негайну зупинку демпінгу, доки не сталися необоротні процеси на ринку, тісно пов'язаному з локомотивом нинішньої економіки України - сільським господарством.

Але те, що відбувається, свідчить про протилежне - вирішення питання затягується на роки. І в такому разі вже треба говорити про національні інтереси, але демпінгуючої держави. Тому МКМТ, приймаючи своє лютневе рішення з урахуванням національних інтересів, для ясності годилося б уточнити, національні інтереси якої саме держави малися на увазі.

Рік - за півтора

Щоб не бути голослівним, трохи хронології. 30 квітня 2015 р. Мінекономрозвитку, реагуючи на скаргу трьох вітчизняних виробників азотних добрив (АД), порушило антидемпінгову процедуру до імпорту в Україну АД походженням із РФ - карбаміду і карбамідно-аміачної суміші (КАС). 23 червня 2015 р. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі прийняла рішення "Про порушення і проведення антидемпінгового розслідування", №АД-331/2015/4442-06. Через рік, 9 червня 2016 р., МКМТ прийняла рішення продовжити термін проведення розслідування до 15 місяців. (Нагадаємо, що в практиці СОТ розгляд антидемпінгових справ триває не більше року). Та й цього виявилося мало. 22 вересня 2016 р. комісія приймає рішення ще раз продовжити розслідування до 18 місяців.

Слід зазначити, що за цей час пройшли чотири посівні кампанії, супроводжувані прискореним захопленням українського ринку російським демпінгом і, відповідно, дуже серйозними втратами. Причому погіршення тенденції не було секретом для людей, котрі так "оперативно" проводили антидемпінгове розслідування і приймали рішення: "Дослідження останніх тенденцій імпорту свідчить, що вже 2015 р. обсяги російського експорту зросли на 45,8%, а в першому півріччі 2016 р. - на 40,5%... Якщо тенденції зростання обсягу демпінгового імпорту збережуться, то можна чекати, що потенційний обсяг поставок за 2016 р. може становити близько 470 тис. тонн, що на 83% більше за обсяг 2012 р.". Це цитата з антидемпінгового звіту Мінекономрозвитку. А ось іще: "Через цінову боротьбу з демпінговим імпортом із РФ національний товаровиробник, щоб утримати частку на внутрішньому ринку України, був змушений реалізовувати товар нижче від його собівартості (!). Як наслідок протягом усього періоду дослідження спостерігається збільшення величини збитків, загалом за 2012-2014 рр. - на 778,3% (!) і зокрема: 2013 р., порівняно з 2012 р., - учетверо; 2014 р., порівняно з 2013 р., - удвічі… При збільшенні частки демпінгового імпорту частка національного товаровиробника у споживанні зменшилася на 12,8% у 2015 р., порівняно з 2014-м, і на 3,7% у першому півріччі 2016 р., порівняно з першим півріччям 2015 р.".

Діагноз - залежні

Не дуже поспішали розслідувати, але хоч розібралися: "У разі незастосування антидемпінгових заходів є загроза банкрутства вітчизняних товаровиробників і знищення всієї галузі з виробництва АД в Україні, що призведе до повної залежності українських споживачів від імпортної продукції з імовірністю підвищення її ціни, що, безумовно, призведе до зростання собівартості кінцевого продукту виробництва споживачів товару".

Здавалося б, тепер захистять вітчизняного виробника АД і не дадуть аграріям остаточно підсісти на голку дешевого імпорту, що на 80% виробляється з російського газу, можливо, того самого, якого держава Україна так довго не закуповує. Ось вам і російське ноу-хау з перетворення надлишкового й дуже дешевого газу (буквально за ціною 70-80 дол./тис. кубометрів) на валюту шляхом продажу АД Україні.

Справді, МКМТ прийняла офіційне рішення впровадити антидемпінгові мита до імпорту АД з Росії: Новомосковська акціонерна компанія "Азот" - 18,78%; Невинномиський "Азот" - 18,78; "Куйбишевазот" - 4,19; решта виробників - 31,84%. Але, по-перше, розміри ставок, вираховуючи їх з аптечною точністю (до сотих часток відсотка), встановили надто скромні. По-друге, чомусь термін набрання рішенням чинності комісія відклала аж на 60 днів з моменту його опублікування. А по-третє, і це головне, того ж дня комісія поспішила опублікувати заяву на сайті Мінекономрозвитку, повідомивши, що "найближчим часом у МКМТ буде подано звернення Мінагрополітики стосовно припинення вжитих заходів для розгляду до набрання рішенням чинності".

Тобто, попри тривале розслідування, що підтвердило у разі зволікання неминучу втрату підприємств цілої галузі (завдяки якій Україна ще 2013 р. входила в десятку найбільших світових експортерів АД й отримувала 8% ВВП), ми свідомо продовжуватимемо підтримувати демпінг уже тільки тому, що внаслідок бездіяльності (або неповороткості) держави компанії з РФ встигли стати монополістами на вітчизняному ринку. І за це з ними закликає рахуватися (не дай Боже скривдити!) Мінагрополітики, визнаючи, що вже утворилася залежність від поставок РФ добрив. А позицію аграріїв МКМТ зобов'язується враховувати при впровадженні антидемпінгових заходів.

Після такого вже мало дивує офіційне рішення МКМТ від 13 лютого 2017 р. (задовго до теоретичного набрання чинності її ж рішенням від 27.12.2016 р.), у якому "національні інтереси потребують зупинки дії антидемпінгових заходів стосовно імпорту в Україну деяких АД походженням із РФ". Інакше кажучи, 14 високопоставлених державних чиновників (рангом рівня заступника міністра) комісії, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр України, міністр Мінекономрозвитку і торгівлі Степан Кубів, документально визнають, що Україні без російського демпінгу АД аж ніяк не обійтися. І за ті, щонайменше, кілька років, відколи їм стало відомо про цю проблему, вони нічого не зробили.

Ось і виходить - чиновники декларують залучення в Україну інвестицій. Президент їде в Західну Україну на запуск іноземцями звичайного конвеєрного підприємство з виробництва джгутів для автомобілів. Але при цьому ігнорується зупинка останніх хімічних гігантів, які всього-на-всього хочуть конкурувати нарівні бодай на внутрішньому ринку, чудово розуміючи, що на зовнішніх ринках їхніх інтересів Україна, на відміну від інших країн, не відстоюватиме. Так, вони приватні і входять у групу Дмитра Фірташа, але ж вони - українські. І це святе завдання рідної держави - захистити їх від несумлінної конкуренції з боку імпорту. Більше нікому. Зрештою, вони, на відміну від демпінгуючих російських компаній, діям яких в Україні, по суті, дали зелене світло, не наповнюють російський бюджет, що живить гібридну війну з Україною. Невже й після цього потрібні якісь додаткові аргументи?

Весняна капітуляція

Результату чекали недовго. У березні 2017 р., уперше в історії української хімічної промисловості, в розпал підготовки до посівної остаточно зупинилися два найбільших українських підприємства з виробництва азоту - у Рівному та Черкасах. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив ЗМІ, що він не розуміє, чому підприємства групи Ostchem простоюють. А як їм не простоювати, коли в умовах дедалі сильнішого тиску російського демпінгу антидемпінгові мита переносяться на липень, тут-таки синхронно починаються дії "Укртрансгазу" з обмеження поставок газу на "азоти". І це при тому, що набрало законної сили судове рішення, і за ним відкрито виконавче провадження, яке зобов'язує "Укртрансгаз" відновити в обліку цих підприємств 346 млн кубометрів незаконно конфіскованого газу.Ось це справді не тільки незрозумілий, а й досить неприємний збіг, внаслідок якого компанії країни-агресора отримали безпрецедентний доступ на український ринок, де в них, по суті, не залишилося конкурентів. Тобто де-факто повна ринкова капітуляція країни-експортера на власному ринку в період весняної посівної.

Є ще один момент, який потребує пояснення. Річ у тому, що для запуску в роботу підприємства з виробництва АД і виведення його на технологічну потужність потрібно приблизно 3 млн дол. (ось чим такі страшні зупинки). На практиці підприємства отримують частину коштів за рахунок передоплати аграріїв. Причому передоплати ці короткі - близько місяця, тобто через місяць замовник розраховує на поставку добрив. Але чи багато знайдеться навіть таких замовників, якщо росіяни занижують ціни, а МКМТ спочатку кілька разів подовжувала антидемпінгове розслідування, потім (уже в момент впровадження антидемпінгових мит) попереджає, що термін набрання ними чинності буде перенесено. Чим не сигнали для покупця купувати російське? Ці ж сигнали стимулюють РФ без яких-небудь ризиків безпрецедентно нарощувати імпорт в Україну.

У таких умовах ринок живе під диктовку росіян: скільки вони зуміють завезти, стільки й продадуть. І лише те, що їм поки що не під силу, потрапляє в розпорядження вітчизняного виробника. Якщо нічого не змінювати, як тепер, то перспектива, взагалі-то, зрозуміла. Україна сама себе позбавить галузі з виробництва добрив і потрапить в остаточну залежність від імпорту. Після цього аграріям доведеться платити, скільки їм скажуть. Уже цієї весни фіксувалися неритмічні поставки й нетривале підняття цін на імпортні АД до 100%. І це з оглядкою на вітчизняні "азоти". А що буде, коли їх не стане?

Взяти й скасувати

Намальовану перспективу, яка вже повним ходом реалізується пасивністю державної машини, чиновники чудово усвідомлюють, але практично нічого не роблять, затягуючи час і одночасно - зашморг на шиї хімічної галузі. Так, якщо повернутися до заяви МКМТ від 27.12.2016 г., то ми там побачимо обіцянку, що "найближчим часом уряд подасть на розгляд депутатів законопроект про заходи з диверсифікації поставок добрив шляхом зниження ставок ввізного мита". І, доки цей законопроект не буде прийнятий ВР, "пропонується відстрочити впровадження антидемпінгових заходів до імпорту добрив із РФ". Тобто сміливо можна сказати, що 1 липня 2017 р. - це не остання дата відстрочки прийнятих антидемпінгових мит. А отже, очікування прем'єра Гройсмана осіннього 2017 р. запуску рівненського та черкаського "азотів" - під сумнівом. Знадобилося ж близько чотирьох місяців (за цей час російські виробники добрив вивезли з України близько сотні мільйонів доларів) тільки на те, щоб "найближчим часом" у Раді з'явився тривіальний законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про митний тариф України" №6422, який пропонує буквально помножити на нуль нинішні пільгові ставки (від 5 до 6,5%) імпортних мит на АД.

Саме відсутністю будь-яких імпортних мит розраховують вилікувати вітчизняний ринок АД від монополізму РФ, забезпечивши тим самим "привабливі умови імпорту добрив з Казахстану, Узбекистану, Білорусі, Польщі, Китаю, Литви, Болгарії…" Дуже нагадує запрошення на поминки по вітчизняній хімічній промисловості, умови для справедливої конкуренції якій ніхто створювати не має наміру. Адже чиновникові легше написати простенький законопроект, а решту за нього нехай робить вільний ринок. Таким горе-ринковикам, які перетворюють Україну на залежний сировинний придаток, слід терміново почитати бестселер всесвітньо відомого норвезького економіста, професора Еріка Райнерта "Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними". Якщо, звісно, вони щиро хочуть будувати сучасну багату державу.

Корупція в Кабміні?

Дійшло до того, що в щирості чиновників дуже засумнівалися парламентарії. 14 квітня нардепи Олег Осуховський і Олег Петренко в депутатському запиті на ім'я керівника НАБУ Артема Ситника зажадали від правоохоронних органів розібратися з фактами корупції в Кабміні, які призвели до фактичного скасування мит на ввезення мінеральних добрив із РФ.

Заворушилися і в уряді. Питання створення умов для запуску вітчизняних хімпідприємств, а також обмеження впливу російських компаній на українському ринку стало предметом окремого обговорення на Національному комітеті з промислового розвитку, головою якого є прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

А 20 квітня експертна рада Національного комітету з промислового розвитку повідомила В.Гройсману, що робоча група з питань підтримки і розвитку вітчизняного ринку мінеральних добрив досконало вивчила питання як економічного ефекту, так і втрат від рішень МКМТ про припинення дії антидемпінгових заходів до імпорту з Росії АД і рекомендує Мінекономрозвитку ініціювати розгляд МКМТ таких питань.

1. Відновлення з 1 травня 2017 р. дії антидемпінгових заходів до імпорту карбаміду й КАС відповідно до рішення МКМТ від 27.12.2016 р.

2. Перерахунок до 15 травня 2017 р. у бік збільшення до розміру 40% антидемпінгового мита до демпінгового імпорту карбаміду й КАС для продукції походженням із РФ.

Пропонується також звернутися до Кабміну з ініціативою про внесення змін до постанови КМУ №1147 від 30.12.2015 р. і таким чином доповнити азотовмісними добривами перелік товарів походженням із РФ, заборонених до ввезення на митну територію України. Це - та постанова, якою Україна відповіла на російське ембарго-2016 на українське продовольство. У заборонному переліку, наприклад, є гербіциди й інсектициди, які використовуються при вирощуванні сільгосппродукції. Дивно, що туди свого часу не потрапили й АД, які можуть із надлишком вироблятися в нашій країні.

Робота і рекомендації Нацкомітету з промислового розвитку, очолюваного прем'єром, вселяють оптимізм. Але реальних результатів усе ще немає, хоча в найближчий понеділок травень підійде до своєї середини. А отже, немає й гарантій, що осіння посівна не пройде вже за накатаним сценарієм, але ще з серйознішими наслідками для економічної безпеки країни, включно з продовольчою, якою так активно "опікуються" аграрні лобісти, насправді лобіюючи інтереси конкретних хімічних підприємств держави-агресора.