Південний ГЗК: судове керівництво

Захоплення підприємств під свята стало вже настільки звичним, що нікого, на жаль, не дивує. На підприємство приноситься чергова ухвала якогось суду, і міцні хлопці в камуфляжі починають «заводити» нове керівництво. Часто — із ламанням дверей і відкриванням сейфів. А також із неприємностями для працівників цього підприємства.

Захоплення Південного гірничо-збагачувального комбінату напередодні травневих свят відбулося за класичною схемою, відрізняючись хіба що масованою участю деяких держструктур.

А так — усе як по нотах: було принесено ухвалу Саксаганського районного суду Кривого Рогу від 22 квітня 2010 року із зовні нейтральним формулюванням «про заборону будь-яким фізичним і юридичним особам перешкоджати в доступі і перебуванні на території ВАТ «Південний ГЗК» Михайла Короленка». Ухвалу виніс добре відомий у Кривому Розі суддя Сергій Мхітарян.

Із цим папером і прийшли на комбінат. Причому виявилося, що пан Короленко хоче не просто безперешкодно перебувати на території ГЗК, а виключно в статусі «улюбленого керівника».

За іронією долі, у поспіху було переплутано навіть номер судової ухвали, і «група захоплення» бадьоро з’явилася брати ГЗК із документом, під номером якого зареєстровано... «справу про визначення часток спільної власності між подружжям Васенків».

Взагалі-то юристи вважають, що для зміни керівництва величезного підприємства ухвали про забезпечення позову, м’яко кажучи, замало: як мінімум потрібне рішення суду. Вони вже звернулися до Апеляційного суду Дніпропетровської області зі скаргою на цю ухвалу і проханням про її скасування.

Не кажучи вже про те, що в статуті ЗАТ «Південний ГЗК» чітко записано: зміна членів і голови правління належить до виключної компетенції зборів акціонерів. Однак за наявності потужної групи підтримки, у тому числі і з працівників силових структур, такі дрібниці мало кого хвилювали.

За словами голови правління Південного ГЗК Сергія Барабанова, видворяти його з робочого кабінету допомагали кілька «беркутівців». Після чого — практично «не відходячи від каси» — почалися чистки. За словами голови правління, працівників викликали до нового начальника служби безпеки, котрий із дуже своєрідним тактом пропонував: «У вас є два варіанти — або ви самі напишете заяву про звільнення, або вам допоможуть ті двоє, що стоять у мене за спиною».

Керівник комбінату констатував, що «ті, хто стає неугодним новому керівництву, звільняються. При цьому законні рішення зборів акціонерів Південного ГЗК і наглядової ради комбінату ігноруються».

Таким чином швидко розпрощалися приблизно з 20 керівними працівниками комбінату. Зокрема, було звільнено начальника фінансового відділу, помічників голови правління з виробництва, заступників головного інженера з розвитку, головного бухгалтера та інших.

Навколо звільнення головного бухгалтера події розвиваються вкрай тривожно.

30 квітня, під час силового захоплення, головного бухгалтера Південного ГЗК Ніну Козловську примусили до написання заяви про звільнення. Судячи з усього, методи звільнення її вразили, і вона уклала договір про охорону своєї сім’ї з охоронною фірмою.

Однак, за неофіційною інформацією, 8 травня головбух разом із чоловіком і дочкою, двома охоронцями та водієм була затримана працівниками міліції в одному з криворізьких кафе.

Після затримання пані Козловська була доставлена в УВС м. Кривого Рога. Після нічного перебування і з’явилася заява про те, що її викрали... «затримані разом із нею охоронці та водій». Можна навіть уявити, як з’явилася ця заява.

При цьому, за словами довго працюючого разом із головбухом Сергія Барабанова, існує реальна загроза здоров’ю і життю пані Козловської, котру зараз міліція тримає в якійсь лікарні під своєю невсипущою опікою. Вона давно страждає на гіпертонію, і навряд чи міліція забезпечить їй належне медичне обслуговування. Як зазначив С.Барабанов, у Ніни Іванівни вже був гіпертонічний криз.

На думку С.Барабанова, із боку правоохоронних органів до головбуха застосовували заходи психологічного тиску. У тому числі й для отримання свідчень про фінансово-господарську діяльність Південного ГЗК.

Однак 12 травня, під час очних ставок, Козловська відмовилася від своєї заяви про її викрадення охоронцями, заявивши, що з 1 травня вони охороняли її на законних підставах. За даними криворізьких журналістів, вона та її сім’я до останнього часу так і перебували в будівлі УВС
м. Кривого Рога.

Взагалі місцева міліція дуже активно брала участь у подіях — як міська, так і Інгулецького райуправління МВС. Саме вони забезпечували і силове захоплення підприємства. Як і всі подальші дії.

Сам Барабанов заявив журналістам, що у нього «не викликає жодних сумнівів, що силові структури Кривого Рогу діють за чиїмось планом, зокрема, це підтверджується тим фактом, що захопленням Південного ГЗК особисто керував нещодавно призначений начальник УВС Кривого Рога Сергій Шматов. Їхнє головне завдання — дати можливість рейдерам незаконно управляти підприємством».

При цьому, окрім ухвали суду, «новий менеджмент» заявив про проведення засідання наглядової ради компанії. Проте голова НР Південного ГЗК Геннадій Корбан спростував інформацію про те, що 30 квітня взагалі проводилося таке засідання.

Юристи ГЗК також кажуть, що при захопленні вони так і не побачили протоколу засідання. Втім, нагадаємо, що проведені кадрові перестановки — прерогатива зборів акціонерів підприємства.

До речі, під час описаних подій перепало й пресі. Постраждала апаратура двох телевізійних груп (у тому числі телеканалу «1+1»), котрі прибули для висвітлення подій на комбінаті. Охорона підприємства напала на журналістів і з застосуванням сили витурила їх за територію. Заяви журналістів про перешкоджання їхній професійній діяльності прийняті і зареєстровані в міліції.

За версією осіб, які взяли владу на Південному ГЗК, журналісти виявилися... групою осіб, «котрі намагалися прорватися в кабінет голови правління». Напевно, особливо злякали охоронців дівчата-кореспондентки.

На думку легітимного керівництва Південного ГЗК та експертів, захоплення було здійснено на користь одного з мажоритарних акціонерів Вадима Новінського (компанія «Смарт-Груп»), якому активно допомагав бізнесмен Давид Давидович. Обидва були присутні при захопленні підприємства. Пана Короленка вважають саме людиною Новінського.

Експерти звернули увагу і на прибуття до Кривого Рога у момент «зміни влади» на Південному ГЗК нового губернатора області Олександра Вілкула.

Новий менеджмент уже поквапився зробити кілька заяв, у тому числі і про підвищення зарплати та погашення боргів по ній. Проте боргів по самій зарплаті якраз і не спостерігалося. За березень її було виплачено в повному обсязі в квітні, а наступна зарплата мала бути виплачена в травні.

Більше того, наказ про підвищення зарплати було підписано... в середині квітня, тобто ще до рейдерського захоплення комбінату.

— Наказ підписував я, — розповів журналістам С.Барабанов. — Ми тоді переглянули тарифні ставки і підвищили зарплату. Минулий рік був дуже важким, металургія впала, і не було попиту на нашу продукцію. Цього року почалося відновлення, і ми чотири місяці відпрацювали значно краще. Порівняно з минулим роком — на 65%. Тому й підняли зарплату. У квітні ми виробили майже мільйон тонн концентрату і 220 тис. тонн агломерату. Тому мені дивно чути про те, що комбінат працював на 40% потужності. Цього року такого не було. Такі заяви — просто елемент дискредитації законного керівництва Південного ГЗК.

Дуже схоже, що так воно і є. Списувати все на попередників — технологія далеко не нова...

Із силовим захопленням керівництво Південного ГЗК миритися не збирається. Долю містоутворюючого підприємства мають усе ж таки вирішувати не автоматники. Це ми вже проходили. Комусь хочеться повернутися у ті часи?