Експорт змінює країну

Український експорт був і є двигуном української економіки та протягом останніх років становив близько 50% ВВП. Успішний і диверсифікований експорт - це запорука економічної незалежності країни.

А ще це фінансова стабільність і стабільна гривня, робочі місця та якісні умови праці, податки, якісніша продукція на внутрішньому ринку, інновації та інвестиції. І насамкінець це покращення іміджу України в світі. Саме тому ми всі слідкуємо не лише за показниками експорту та його географією, а й за успіхами і поразками українських компаній на зовнішніх ринках.

Експорт переживав досить складні часи у 2014–2015 рр. Нам відрізали найбільший ринок збуту та захопили території з виробничими потужностями для традиційного експорту, перекрили сухопутний транзит на традиційні для нас ринки. А ще уповільнилися темпи зростання міжнародної торгівлі, кон'юнктура світового ринку також була несприятливою. У зв'язку з цими та іншими обставинами обсяги українського експорту значно скорочувалися. З 2016 р. почалося зростання українського експорту як у грошовому, так і у фізичному вимірі, а ще виходи на нові ринки та експорт нових товарів і послуг. Збільшилася кількість підприємств, які почали експортувати до ЄС. Євросоюз став нашим основним торговельним партнером. Усе це давало надію на швидке відновлення української торгівлі та позитивні результати для економіки.

Однак протягом останніх періодів уповільнюються темпи зростання українського експорту. Так, за десять місяців 2019 р. експорт товарів становив 41,6 млрд дол., збільшившись на 7,4%, або на 2,8 млрд дол. При цьому темпи зростання були на 2,9 в.п. нижчими порівняно з 10,3% за десять місяців 2018-го.

Одразу зазначу, що ми не живемо в ізоляції, і глобальні тренди мають вплив на український експорт: від уповільнення темпів зростання міжнародної торгівлі до коливання цін на сировинні товари. От і глобальна криза міжнародної торгівлі та торговельні війни впливають, серед іншого, на український експорт.

Проте ця криза та торговельні війни знову продемонстрували, що в таких ситуаціях перемагають чи виходять з них із найменшими втратами ті країни, в яких є стратегія розвитку (економічна стратегія) і план дій. Чи є в України бачення та стратегія розвитку, зокрема економічного, на 2020-й, 2021-й, 2024-й, а на 2030 р.? А план її виконання? Відповідь проста: немає. В України є експортна стратегія, але експорт, та й уся міжнародна торгівля є складним механізмом взаємодії багатьох сфер і галузей. І на практиці експорт не функціонує сам по собі.

Він залежить від різних сфер, кожна з яких має окремі алгоритм і завдання: виробництво, транспортна інфраструктура, регулювання (митне, податкове, валютне, технічне), освіта, трудові ресурси, інновації, інвестиції, кредитування, представлення та просування України в світі.

Тому без стратегії економічного розвитку України, невіддільною частиною якої має бути стратегія розвитку експорту, ми не зможемо бути успішними на зовнішніх ринках.

Основою стратегії має стати розвиток підприємництва та українського бізнесу. А це про повагу, підтримку і пропагування культури підприємництва в Україні.

Ми цінуватимемо та підтримуватимемо всіх виробників незалежно від галузі та товару чи послуги, які вони виробляють, а ще й експортують: сталь це чи авіазапчастини, соняшникова олія чи ІТ-послуги, дизайнерські кепки чи м'ясо, шоколадні вироби, меблі чи фармацевтика. А також незалежно від розміру: розвивати малий і середній бізнес і виходити з того, що великий український бізнес - це надбання, а не зло. Курс з підприємництва та інновацій стане обов'язковим в українських вищих навчальних закладах і професійній освіті. Всі державні органи, в тому числі контролюючі, виходитимуть у своїй роботі з того, що підприємець - герой, а не барига, торгаш чи мінімізатор, і цей принцип буде закріплено на законодавчому рівні.

Український бізнес отримуватиме той самий рівень уваги від держави і уряду, як іноземний, і на засіданнях уряду поряд з європейськими та американськими будуть присутні представники провідних українських бізнес-об'єднань, а у нас працюватимуть державні та місцеві офіси для підтримки українських інвесторів. Український бізнес матиме підтримку своїх освітніх ініціатив, запровадження інновацій і технологій, і не лише на словах, а й у вигляді податкових преференцій.

При цьому одним із стовпів економічної стратегії має бути бачення того, що Україна може запропонувати світові. Інтернаціоналізація українського бізнесу має бути в основі економічного розвитку: експорт, залучення технологій та інвестицій, відкриття виробництв за кордоном, франчайзинг, сильні українські бренди.

При цьому щодо розвитку експорту основне завдання держави зрозуміле - зробити сприяння і розвиток експорту пріоритетом, а ще постійною, послідовною та консолідованою державною політикою.

Напрями діяльності щодо розвитку експорту давно відомі і зрозумілі, а ще закріплені в Експортній стратегії України на 2019–2024 рр. Наші цілі - створення сприятливих умов, що стимулюють торгівлю; розвиток послуг із підтримки бізнесу та торгівлі для підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу (зокрема, малого та середнього) і запуск повноцінної системи підтримки та просування експорту; зміцнення навичок і компетенцій українського бізнесу, необхідних для участі в міжнародній торгівлі; залучення малого і середнього бізнесу до експортної діяльності.

Наприклад, у практичній площині держава створюватиме і належним чином фінансуватиме більше інституцій і програм розвитку підприємництва та інтернаціоналізації українського бізнесу, таких як Офіс з розвитку підприємництва чи Офіс з просування експорту, Експортно-кредитне агентство, та плекатиме і підтримуватиме глобальні амбіції українських підприємців.

Проте, як говорять гуру з трансформаційного менеджменту, "культура з'їдає стратегію на сніданок" та "стратегія - це тільки обіцянка, а виконує її культура". Тому, крім стратегії, має бути чіткий і зрозумілий для всіх план дій, а ще моніторинг його виконання. І саме тут роль бізнес-об'єднань є вкрай важливою. І не лише в контексті прохань, вимог і критики, але й у частині напрацювання спільних позицій пропозицій, співпраці з владою і спільного творення нових проектів.

Я бачу єдиний шлях, як стати успішними. Створити економічну стратегію з підприємцем та інтернаціоналізацією українського бізнесу в основі розвитку, а розвиток експорту визначити як пріоритет державної політики. Розробити план дій і виконувати його кожного дня та контролювати виконання, навчитися співпрацювати та взаємодіяти: уряду з бізнесом, а бізнесу між собою. А ще постійно йти вперед і мотивувати один одного.

У нас єдиний шлях - стати кожному і всім гуртом успішними!