Бурштиновий пасьянс

10 червня, 2020, 09:00 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Як "слуги народу" легалізували видобуток бурштину і що з цього вийшло.

Бурштиновий пасьянс
© depositphotos/ArinaV

У 2020–2021 роках бурштинодобувачі замість 25% сплачуватимуть 5 і 8% рентної плати відповідно, що призведе до недоотримання бюджетами сільських територіальних громад значних сум надходжень, а це й надалі консервуватиме вікову відсталість цих територій. Такі ставки рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину - це маркер фіскального нігілізму нинішньої парламентської монобільшості та її сателітів.

Початок вересня 2019 року ознаменувався тим, що Володимир Зеленський поставив завдання уряду та керівництву фракції "Слуга народу" у стислі терміни прийняти закон про легалізацію видобутку бурштину. Для експертного середовища це не стало несподіванкою, оскільки тоді окремі бізнес-групи в бурштиноносних регіонах були дуже зацікавлені в отриманні ліцензій на видобуток цієї мінеральної сировини органічного походження і на той час фактично виступали однією командою з центральною владою.

Треба також нагадати, що президентським ініціативам щодо легалізації видобутку бурштину передували вояжі глави держави до районів найбільшої його концентрації та найбільших масштабів незаконного видобутку. Візити супроводжувалися показовими прочуханами регіональним чиновникам і не завжди законним їх зняттям із займаних посад. Через певний період таке показове пороття президентом чиновників регіонального рівня почали трактувати як черговий піар-хід владної верхівки, оскільки час пройшов, а реальних зрушень з наведенням ладу в царині видобутку бурштину так і не відбулося.

Після вказівки Зеленського стосовно законодавчого врегулювання відносин, пов'язаних з освоєнням запасів бурштину, пропрезидентська монобільшість в українському парламенті відразу взялася за виконання поставленого їх лідером завдання і почала форсувати підготовку законодавчих актів, які забезпечують легалізацію видобутку бурштину.

Прийняті законопроекти №2240 і 2241 дали зелене світло легальному видобутку "поліського золота". Хоча ці законодавчі акти мають відверто лобістський характері не забезпечують навіть критично необхідних екологічних і соціальних амортизаторів для повноцінної легалізації видобутку цінної мінеральної сировини органічного походження та попередження численних проявів нелегального освоєння бурштиноносних надр.

Враховуючи, що видобуток бурштину виступає складовою спеціального природокористування, він має здійснюватися на платній основі через вилучення рентної плати. Згідно із здоровим глуздом і принципами платності спеціального природокористування 24 грудня 2015 року було ухвалено Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2016 році". Тому з 1 січня 2016 року видобуток бурштину, як і інші види діяльності, пов'язані з користуванням надрами для видобутку корисних копалин, супроводжується сплатою рентної плати. Кабінет міністрів України для впорядкування системи фіскального регулювання видобутку бурштину до переліку кодів бюджетної класифікації ввів код 13031000 "Рентна плата за користування надрами для видобування бурштину". Цей законодавчий акт з 1 січня 2016-го встановив на видобуток бурштину рентну плату в розмірі 25% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Однак запровадження рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину (бурштинової ренти) не забезпечило адекватного адміністрування цього фіскального платежу як до державного, так і до місцевих бюджетів. Якщо 2016 року до державного бюджету надійшло 2,08 млн грн, то 2019-го - 0,75 млн. У 2017 році надходження бурштинової ренти до місцевих бюджетів становили 0,4 млн грн, а у 2019-му - 0,3 млн.

Фактично надходження бурштинової ренти до державного та місцевих бюджетів у 2016–2019 роках є мізерними, незважаючи на те, що поліська земля рясніє "бурштиновими" котлованами. До кінця минулого року символічні надходження рентної плати за користування надрами для видобування бурштину можна було пояснити відсутністю належного інституціонального підґрунтя легалізації відповідного виду "старательства". Однак ухвалення законопроєктів №2240 і 2241 перемістило проблему фіскальної віддачі освоєння бурштиноносних горизонтів з площини нормативно-правового забезпечення легалізації видобутку цінної сировини в площину формування сучасного інструментарію вилучення ренти, яка утворюється під дією природних факторів.

Парламент вніс зміни до статті 252 Податкового кодексу України, згідно з якими ставку рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину було знижено з 25 до 10% від вартості товарної продукції гірничого підприємства. Більш того, було тимчасово запроваджено пільгові ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину: до 31 грудня 2020 року включно - у розмірі 5%; до 31 грудня 2021 року включно - у розмірі 8%. Це означає, що монобільшість створила фінансові преференції для бурштинодобувних підприємств і фактично позбавила державний і місцеві бюджети додаткових доходів за рахунок адміністрування бурштинової ренти.

Таких тепличних умов при сплаті податків український законодавець давно нікому не створював. Мабуть, дуже вже вислужилися майбутні куратори легального видобутку бурштину перед нинішньою владою, що отримали від неї такі преференції, яких вона дотепер не надавала "ні свату, ні брату". Як версію можна розглядати такий погоджений владою і місцевими бізнес-елітами "бурштиновий" пасьянс: ті, хто контролював нелегальний видобуток бурштину, і далі його контролюватимуть, але вже в правовому полі, і нікого стороннього, навіть якщо це надрокористувач із всесвітньо відомим брендом і бездоганною репутацією, у сферу видобування бурштинової сировини не пустять, а рентну плату зменшено з 25 до 5–8% (у 2020–2021 роках) для того, щоб нинішнім присвоювачам бурштинової ренти полегшити життя.

Фактично ставки рентної плати за видобуток бурштину у 2020–2021 роках зменшено в рази, що різко знижує загальну суму бурштинової ренти, яка мала б надійти до державного бюджету та бюджетів територіальних громад. І якщо для державного бюджету це погоди не робить, то для територіальних громад, які виступають територіями концентрації бурштиноносних надр і зіткнуться з усіма екологічними наслідками його видобутку, це дуже суттєво. І тому немає нічого дивного, що населення окремих територіальних громад у поліській зоні стає на диби, щоб не допустити грабіжницького для себе і екологічно шкідливого для своїх нащадків видобутку бурштину. Місцеве населення не бажає допустити видобування бурштину, від якого не отримає ні прямого економічного зиску, ні поштовху для розвитку місцевого господарства та об'єктів соціальної інфраструктури.

Крім того, в умовах поглиблення децентралізації господарська та фінансова самодостатність об'єднаних територіальних громад поліської зони певною мірою залежить від справедливого міжбюджетного розподілу рентної плати за господарське використання природної сировини, яка концентрується на прилеглих територіях. А виходячи зі змісту законопроєкту №2242, який передбачає внесення змін до Бюджетного кодексу України, нинішня влада планує передавати бюджетам територіальних громад лише 30% рентної плати за користування надрами за видобування бурштину. А враховуючи те, що у 2020–2021 роках ставка рентної плати за видобуток цього виду мінерального ресурсу становитиме 5 і 8%, сільським територіальним громадам поліської зони не варто очікувати відчутного збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Водночас встановлення символічних (занижених) ставок рентної плати за видобування бурштину суперечить класичним атрибутам вилучення природно-ресурсної ренти. Тому варто нагадати, що бурштин - це органічна речовина, яка утворилася під впливом комплексу природних факторів, і його видобуток уже означає привласнення ренти, оскільки надрокористувач залучає в господарський оборот матеріальну субстанцію, якої він сам не створював, а тільки поніс витрати на організацію її видобутку. Від рівня обґрунтованості ставок рентної плати за видобування бурштину залежить еквівалентність вилучення бурштинової ренти.

Також залишається невпорядкованим як у правовому, так і в адміністративному аспектах механізм фінансування рекультивації земель, порушених у зв'язку з видобуванням бурштину. Як показує передова іноземна практика та позитивні прецеденти фінансування природоохоронної діяльності, в Україні своєчасність і результативність рекультивації значною мірою залежить від наявності спеціальних фондів у відповідних публічних бюджетах, а також від дієвості їх наповнення. І щоб своєчасно повертати території, де здійснювався видобуток бурштину, до продуктивного господарського обороту і убезпечувати тим самим місцеве населення від екологічних негараздів, необхідно створити фонди фінансування заходів з екологічної реабілітації порушених земель шляхом концентрації в цих фондах частини бурштинової ренти як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Чому ж у царині справляння рентної плати за користування надрами для видобування бурштину нехтують прописними істинами вилучення природно-ресурсної ренти і не враховують інтересів місцевого населення? Тому що депутати Верховної Ради України, які представляють поліські адміністративні райони, що є багатими на бурштин, активно лобіюють ідею "легалізації" видобутку цього цінного мінералу органічного походження. Фактично це є лобіюванням інтересів місцевих бізнес-еліт, які де-факто зараз і контролюють видобуток бурштину на значних територіях. Побоюючись певних форс-мажорних ситуацій на кшталт того, що іноземні партнери змусять припинити "закон джунглів" у видобутку цієї цінної сировини, місцеві бізнес-еліти намагаються скористатися законотворчим турборежимом та інфантильним прагненням монобільшості "покращити життя" пересічним українцям і під цей шумок прийняти закони, які регулюють видобуток бурштину, як-то кажуть, під себе.

Більш того, народні обранці та місцева бізнес-еліта прагнуть легалізувати видобуток бурштину у найкоротші терміни, нехтуючи при цьому елементарними запобіжними заходами для збереження довкілля, щоб зняти вершки у сфері діяльності, де отримання надприбутків не потребує підприємницьких надзусиль, а лише формування технічних умов для того, щоб узяти те, що створила матінка-природа.

Місця концентрації найбільших запасів бурштину - це поліські адміністративні райони, де є сприятливі природно-ресурсні умови для розвитку тваринництва, введення додаткових потужностей у деревообробному бізнесі, підвищення рівня утилізації лісосічних відходів і відходів сільськогосподарського виробництва для виготовлення біологічного палива. Але в питаннях організаційного та фінансового забезпечення активізації цих видів діяльності народні депутати та місцева бізнес-еліта особливої прудкості не виявляють, незважаючи на те, що ці види діяльності не несуть значних ризиків для стійкості природних екосистем, але кардинальним чином можуть вирішити проблему зайнятості та самозайнятості місцевого населення і забезпечити збільшення виробництва продукції з високою доданою вартістю.

Водночас розширення масштабів видобування бурштину по-українськи - це майже гарантоване перетворення поліських краєвидів на тотальний ланцюг котлованів, де фактично вже не ростиме ні ліс, ні інші флористичні ресурси, а також зруйнується просторовий базис для розвитку сільського господарства та зеленого туризму.

Чому є ймовірним такий песимістичний чи, точніше, катастрофічний сценарій? А тому, що прийняті закони, які легалізують видобування бурштину та передбачають його податкове регулювання, суперечать базовим ринковим атрибутам використання національного природного багатства і справедливого вилучення і розподілу бурштинової ренти.

Замість того, щоб поповнювати бюджети місцевих громад і надходити до спеціальних фондів охорони довкілля, бурштинова рента майже повністю присвоюватиметься регіональними бізнес-елітами, що продовжить їх паразитування у сфері видобування корисних копалин у зв'язку з правовим нігілізмом і слабкістю інститутів громадянського суспільства, особливо в хронічно депресивних поліських районах.

Всі статті автора тут.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Ентер або кнопку нижче відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК