Виклик екстреної медичної допомоги: коли це треба робити

В столиці України через погіршення погодних умов збільшилося навантаження на службу екстреної медичної допомоги (ЕМД). Але не у всіх випадках слід викликати «швидку». У Департаменті охорони здоров'я КМДА розповіли, на які виклики бригади ЕМД можуть не виїздити.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Доступні ліки»: чи можна одержати комбіновані препарати проти серцево-судинних захворювань

Коли необхідно викликати «швидку»

У КМДА пояснили, що служба екстреної медичної допомоги «103» створена для порятунку життя у критичних ситуаціях.

«Вона не виїжджає, якщо стан пацієнта не несе безпосередньої загрози життю. У таких випадках диспетчер має право надати консультацію телефоном або скерувати пацієнта до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію», – йдеться у повідомленні.

У Києві також працює сервіс «Поради лікаря по телефону» в режимі 24/7. Звернутися можна за телефонами:

• 1583 (зі стаціонарних);
• (044) 235-01-01 (з мобільних).

У Департаменті охорони здоров'я КМДА підкреслили, що бригада ЕМД виїжджає на виклик за наявності таких симптомів і скарг:

• втрата свідомості або її порушення;
• судоми;
• раптові проблеми з диханням, його відсутність або неефективність;
• раптовий біль у грудній клітці;
• ознаки інсульту – раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням та/або нудотою, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, раптове порушення зору;
• діабетичні ускладнення  (гіпо- та гіперглікемічна кома);
• гострий біль у животі чи поперековому відділі;
• кровотечі – значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
• ознаки внутрішньої кровотечі – різке падіння тиску, прискорений пульс, різка слабкість, блідість шкіри;
• порушення перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча;
• переохолодження, що загрожують життю;
• гострі психічні розлади.

На які виклики «швидка» не приїде

Бригада ЕМД не виїжджає на виклик у разі:

• підвищення температури тіла до 38–39 °C, якщо гарячка не супроводжується судомами, втратою свідомості або критичними порушеннями дихання. У такому випадку слід приймати жарознижувальні препарати і проконсультуватися з сімейним лікарем або педіатром;
• хронічного больового синдрому при загостренні захворювань;
• підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується симптомами інсульту або інфаркту;
• симптомів ГРВІ – нежитю, кашлю, болю в горлі без ознак тяжкого перебігу захворювання;
• виконання планових медичних призначень, зокрема ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, які були призначені іншим лікарем;
• адміністративних питань, зокрема виписки рецептів, довідок чи листків непрацездатності;
• стоматологічних та офтальмологічних скарг.

Медики додали, що відповідальне ставлення до викликів екстренки береже ресурс бригад для порятунку пацієнтів у критичних станах.

Нагадаємо, як звернутися до лікаря та викликати «швидку», коли немає мобільного зв'язку.