Керівники європейського каналу ARTE: «Політичної цензури на ТБ як такої не існує ні у Франції, ні в Німеччині!»

До столиці в рамках програми «Уїк-енд з ARTE» (у кінотеатрі «Київ») прибули поважні гості. Це керівники популярного в Європі телеканалу, який так і називається - ARTE.

Цей знаменитий канал є взірцем громадського телебачення. Його контент складається в основному з програм про культуру та мистецтво, а також тем, пов’язаних з Європою та Євросоюзом. Крім того, у програмі ARTE - документальні проекти та інформаційні програми. Чимало фільмів, знятих з участю ARTE, здобули престижні нагороди - «Оскар», «Золотий Глобус», Каннського кінофоруму.

Як відомо, канал є своєрідним мостом дружби між Францією та Німеччиною. Його створення «благословили» Франсуа Міттеран і Гельмут Коль. Численні програми створюються спільними зусиллями телекомпаній ARTE France і ARTE Deutschland GmbH.

В ексклюзивному інтерв’ю DT.UA Жером Клеман (президент ARTE France) і Готтфрід Лангенштайн (віце-президент ARTE) розповіли про досвід «будівництва» європейського культурного каналу… І такий досвід, звісно ж, дуже знадобився б і Україні, де, на жаль, вітчизняний канал «Культура» уже не перший рік залишається на периферії уваги влади і суспільства.

- Скільки країн мають доступ до вашого каналу? Яка його світова аудиторія, крім Франції та Німеччини?

Готтфрід Лангенштайн: - Канал ARTE веде мовлення у багатьох європейських країнах і за їхніми межами. За нашими оцінками, більше ніж 190 мільйонів телеглядачів (а це близько 80 мільйонів родин) можуть отримувати сигнал ARTE через супутниковий зв’язок Atlantic Bird, ASTRA 1, цифровий Hot Bird або через кабельну мережу, в яку сигнал надходить з супутників. Завдяки цифровому пакету CANALSATELLITE HORIZONS нас дивляться і в двадцяти франкомовних країнах Африки.

- Які проекти в рамках каналу, на ваш погляд, мали найбільший резонанс і вплив?

Готтфрід Лангенштайн: - Телеканал ARTE нещодавно відсвяткував двадцять років свого існування, а отже, список найбільш емблематичних програм був би дуже довгим. Зазначу: ми дуже пишаємося тим, що наші спільні проекти щороку отримують величезну кількість нагород від професійних журі у всьому світі. Серед численних прикладів - фільм «Життя інших» Фларіана Хенкеля фон Доннерсмарка, який здобув «Оскар» 2007 року в номінації «Кращий фільм іноземною мовою», фільм «Дядечко Бунме» тайського режисера Апічатпонга Верасетакула, що недавно отримав «Золоту пальмову гілку», фільм «Пляжі Аньєс» Аньєс Варда нагороджений у Франції премією «Сезар» у номінації «Кращий документальний фільм» та гран-прі американського «Національного товариства кінокритиків», «Карлос» Олів’є Ассаяса має кінопремію «Золотий глобус», «Вальс з Баширом» Арі Фольмана - так само премію «Золотий глобус» у номінації «Кращий фільм іноземною мовою», а ще - «Сезар» у номінації «Кращий іноземний фільм».

- Ваш телеканал ARTE висвітлює здебільшого події у світі культури. Чим більше цікавляться ваші глядачі - кінематографом, малярством, театром чи музикою?

Жером Клеман: - Ми відслідковуємо смаки аудиторії. Знаємо, що найбільшим успіхом користуються кінематограф і фантастика. Однак цікаві документальні програми з історичною перспективою або присвячені таким актуальним темам, як якість харчових продуктів, повітря, води або крайнощі споживацького суспільства, мають великий успіх і в аудиторії, і в плані резонансу.

Ми також ретранслюємо у прямому ефірі оперні вистави з великих концертних залів у всьому світі («Кармен» з Ла Скала), присвячуємо передачі видатним артистам - таким як Марія Каллас, Пласідо Домінго, Рудольф Нурєєв... І ми знаємо, що глядачі ніколи їх не пропускають.

- Що можете сказати про перспективи розвитку каналу ARTE? Які завдання ставить собі його дирекція? Можливо, розширити обсяг мовлення або підвищити рейтинги?

Готтфрід Лангенштайн: - Надзвичайно важливе запитання. З появою Інтернету ми переживаємо безпрецедентну технологічну революцію, коли дуже багато важить картинка. Лінійне телебачення, яким користувався канал ARTE двадцять років тому, остаточно зникло. Тепер усі представники професії, а не тільки співробітники ARTE, повинні робити все для того, щоб поєднати телебачення з інтерактивною сучасністю Інтернету, щоб охопити численні вектори мовлення, які нині з’являються: планшетники Ipad, смартфони, високошвидкісний Інтернет ADSL, телевізор з Інтернетом тощо.

Що ж до ARTE, то незалежно від того, який вектор мовлення ми використовуємо, дуже важливо, щоб канал залишався вірним своєму іміджу творчого й оригінального каналу. Таким чином ми хочемо не тільки зберегти, а й поліпшити якість та новаторський характер програм, які ми пропонуємо нашим глядачам, телеглядачам, користувачам Інтернету сьогодні і пропонуватимем у майбутньому. І нам це вдається. Наприклад, нещодавно ми створили інтерактивну інтернет-платформу ARTE Creative, присвячену цифровому мистецтву, що поєднує стрит-арт, фотографію, нет-арт і т.п.

- Який аспект української культури, на ваш погляд, міг б зацікавити глядачів Франції та Німеччини? Які напрями української культури цікавлять саме вас?

Готтфрід Лангенштайн: - Ми приїжджаємо в Україну для знайомства з нею, адже культура України не дуже відома широкому колу європейської публіки. Звісно, ми знаємо Україну як колиску слов’янської культури, знаємо дуже багату архітектурну спадщину Києва та його околиць, а також Крим і Одесу. Однак сучасна українська культура нам іще мало відома. Саме тому ми з великим задоволенням зустрінемося із сучасними діячами телебачення та кінематографії.

- Чи були у вашій телевізійній практиці випадки цензури? Чи існують у Франції та Німеччині певні інституції, які обмежують вашу творчу свободу?

Жером Клеман: - За всі двадцять років ми ніколи не були об’єктом цензури: політичної цензури як такої не існує ні у Франції, ні в Німеччині. Свобода слова є абсолютною в Західній Європі. Звичайно нам можуть сказати, що та чи інша програма з критичним змістом не сподобалася деяким політичним лідерам. Але це не має жодного наслідку для свободи слова, вона - недоторканна.

- Франсуа Міттеран особисто підтримував ваш канал… Чи спілкувалися ви з ним? Якщо так, то які враження й спогади залишились у вас про ці зустрічі?

Жером Клеман: - Створення каналу ARTE стало результатом спільного політичного рішення, ухваленого Гельмутом Колем та Франсуа Міттераном. Звісно, я мав багато нагод зустрітися з Франсуа Міттераном. Для цих великих діячів, і особливо для Франсуа Міттерана, створення культурного каналу Францією та Німеччиною мало велике значення. Заснування каналу ARTE повинно було стати доказом того, що вже через рік після падіння Берлінського муру Європа стала на шлях інтеграції, а культурі в цьому відведено дуже важливу роль. Я думаю, що проект ARTE навіть перевершив усі сподівання, бо канал швидко здобув повагу всіх, а надто преси, яка завжди уважно стежила за нашою роботою.

- Чи маєте ви сьогодні ділові стосунки з Ніколя Саркозі?

Жером Клеман: - Трапляється, що я зустрічаюсь з президентом. З ним можна мати відкритий діалог з питань загальної політики, розвитку ЗМІ чи відносин з Німеччиною. Він дуже цікавиться кінематографом.

Редакція DT.UA дякує за допомогу в організації інтерв’ю Французькому інституту в Україні