Обхідний маневр. Через неможливість роботи з юридичними особами вже у квітні сотні тисяч приватних підприємців згорнуть діяльність?

Відомий літературний персонаж барон Мюнхгаузен витягнув себе з болота за волосся. Не менш складне завдання стоїть перед українськими підприємцями. Як зберегти бізнес в умовах, коли добре налагоджену співпрацю великих підприємств із малим бізнесом фактично руйнує розділ III Податкового кодексу? Чи існують схеми, які б давали можливість колишнім партнерам продовжити взаємовигідну діяльність?

З водою вихлюпнули дитину

Країні вкрай потрібні нові податкові надходження, які, на думку влади, здатна дати лише промисловість. А їй гостро бракує робочих рук. Взяти їх можна у малому бізнесі. Схоже, що саме такою була головна мотивація Податкового кодексу (ПК), яким малий бізнес поставлено, практично, у безвихідне становище. Ні, прямо його ніхто забороняти не збирається. Але палицею в колеса діяльності цього сегмента промисловості стала заборона юридичним особам відносити придбання товарів, робіт, послуг у підприємців-фізичних осіб до своїх валових витрат.

Коли наприкінці свого президентства Л.Кучма узаконив статус підприємців-спрощенців, це допомогло їм легально працювати й розвиватися. Та досить скоро у статусі спрощенців побачили свій інтерес потужні підприємства, які почали використовувати їхні потенціал та переваги в оподаткуванні для мінімізації власних доходів, а відтак - і сум податку на них.

Робота з підприємцями на спрощеній системі оподаткування дозволяла юридичним особам вирішити одночасно кілька завдань: 1) зменшити оподаткування свого прибутку за рахунок збільшення витрат на таких підприємців; 2) зменшити витрати на персонал шляхом укладання з працівниками-підприємцями договорів на виконання робіт або послуг, замість оформлення трудових відносин; 3) отримати в обіг вільні готівкові кошти.

Спостерігаючи цей готівковий струмочок, законодавці давно прагнули змінити ситуацію. (Хоча логічніше було б припинити офшорні ігри великого бізнесу, які дозволяють виводити
з-під оподаткування повноводі ріки коштів.) І таки свого домоглися. Однак при цьому, так би мовити, разом із водою вихлюпнули й дитину.

«Раніше підприємці-спрощенці не платили внесків на загальнодержавне пенсійне і соціальне страхування, - каже старший юрист юридичної фірми ILF Олена Пархоменко
(м. Харків). - З першого січня 2011 р., на додачу до єдиного податку, вони зобов’язані сплачувати єдиний соціальний внесок, розмір якого становить близько 34,7% від розміру мінімальної заробітної плати, - близько 327 грн. З квітня ж підприємство не зможе відносити на витрати кошти на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи-підприємця на єдиному податку. Тим самим збільшується його прибуток - база для оподаткування податком на прибуток у розмірі 23%.

Це істотно вдарить по великому і середньому бізнесу. Ціни на його продукцію зростатимуть. Тому юридичні особи на загальній системі оподаткування, які раніше працювали зі спрощенцями, вже тепер шукають обхідні шляхи».

Хрест на старих схемах

На думку Олени Пархоменко, розділ III (п.139.1.12.) ПК ставить хрест на багатьох схемах оптимізації оподаткування. Зазначені положення набирають чинності першого квітня 2011 року. Оскільки з січня платник єдиного податку не може бути платником ПДВ, підприємець на спрощеній системі оподаткування подвійно стає невигідним контрагентом для більшості суб’єктів господарювання. Чого ж слід очікувати в результаті?

Відбудеться кардинальна перебудова українського бізнесу. Раніше популярні схеми мінімізації оподаткування перестануть працювати. Робота з підприємцями - платниками єдиного податку - стає невигідною для бізнесу. Відбудеться реструктуризація вітчизняного бізнесу. Для юридичних осіб вона полягатиме в перегляді переліку своїх контрагентів та схем оптимізації оподаткування. Як один з потенційних учасників таких схем можуть розглядатися підприємства, звільнені кодексом від сплати податку на прибуток.

Так, згідно з п.154.6 ПК, податок на прибуток за ставкою 0% застосовується до підприємства, дохід якого протягом кожного звітного періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн. і зарплата найманих працівників цього підприємства за кожен місяць звітного періоду становить не менше двох мінімальних заробітних плат (на сьогодні це 1882 грн.).

Причому це мають бути або підприємства, створені в установленому законом порядку після першого квітня 2011 року, або підприємства, чий щорічний обсяг доходів протягом трьох попередніх років (чи протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх створення минуло менше трьох років) задекларований у сумі не більше 3 млн. грн. і середня чисельність найманих працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 чоловік. Такі підприємства мають бути зареєстрованими платниками єдиного податку до набрання чинності Податковим кодексом з обсягом виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній календарний рік до одного мільйона гривень та середньою чисельністю працівників до 50 осіб.

Якщо підприємство відповідає одному із зазначених критеріїв, то воно може претендувати на «податкові канікули» - звільнення від податку на прибуток з першого квітня 2011 по перше січня 2016 року.

Зазначеною пільгою не зможуть скористатися підприємства, котрі здійснюють діяльність із виробництва та гуртового продажу підакцизних товарів і паливно-мастильних матеріалів, охоронну діяльність, зовнішньоекономічну діяльність, діяльність у сфері бухгалтерського обліку, інжинірингу, котрі надають послуги підприємцям, здійснюють операції з нерухомим майном, гуртову торгівлю і посередництво в гуртовій торгівлі, інші види діяльності.

Тобто й тут законодавець постарався запобігти можливій оптимізації з боку платників податків. Було скорочено коло претендентів на пільгу з видами діяльності, найбільш поширеними в оптимізаційних схемах.

Слід зазначити, що обмеження у роботі зі спрощенцями, передбачені п.139.1.12. ПК, не поширюються на роботу з підприємцями, які надають послуги у сфері інформатизації. Тому можна передбачати збільшення кількості підприємців на єдиному податку, що працюють у цій сфері. А спрощенців, які консультують із питань інформатизації, також можна вважати новими контрагентами українських підприємств.

Фірма на Канарах

1. Найрадикальніший варіант збереження справи в умовах податкового пресу, на думку співрозмовників, - виведення бізнесу за кордон. На перший погляд, це складно. Незнайома країна, звичаї, люди… Та лише на перший погляд. Зареєструвати фірму за кордоном дуже просто. До того ж там адекватні закони, сприятливі і зрозумілі правила гри. Отож юрособа засновує за кордоном підприємство, де й сплачує всі податки. У свою чергу, вона бере на себе функції постачання продукції в Україну.

2. Розробники кодексу залишили й деякі можливості продовження співпраці юридичних осіб зі спрощенцями, - ПК не заперечує проти юридичної фірми на єдиному податку. Тобто до 2016 року, фактично, дозволили юридичним особам, які працюють на єдиному податку, відносити на валові витрати придбання товарів, робіт, послуг у підприємців - фізичних осіб. Як повідомив агентству «Інтерфакс-Україна» адвокат Валентин Гвоздій, для збереження фізичними особами - підприємцями ділових зв’язків із контрагентами - юридичними особами їм доведеться реєструвати юридичну особу на єдиному податку, що означатиме сплату єдиного податку в розмірі 6%+ПДВ або 10% від суми виручки. Звісно, це несе додаткові витрати, але є оптимальним виходом із замкненого кола.

Таку ж юридичну особу на єдиному податку може заснувати і велике підприємство, переклавши на неї всю співпрацю зі спрощенцями.

3. На думку Володимира Ващенка, партнера юридичної компанії «Ващенко, Бугай та Партнери», приватні підприємці почнуть займатися не забороненою для них зовнішньоекономічною діяльністю. У зв’язку з цим можлива поява нових схем оптимізації. Щоправда, на перешкоді - складні митні процедури і ПДВ, який спрощенці також мають сплачувати.

4. Ще один цілком легальний варіант утечі від податків - славетні офшори. Щоправда, у малого і середнього бізнесу він не дуже популярний. До того ж для спрощенців це надто дороге задоволення.

5. Валентин Гвоздій бачить інший варіант оптимізації сплати податків - шляхом виконання кредитних зобов’язань перед нерезидентами за кредитами, позиками, а також в оплаті страхових послуг. Щоправда, і такі способи оптимізації через значні витрати доступні переважно для великих платників податків.

Коментарі

В’ячеслав Єнбаєв, директор Агентства економічного лобіювання «Дроно»:

- Частина спрощенців, які працюють із юрособами, традиційно вважалися найбільш заможними. Тепер для них єдиний вихід - укрупнення. Потрібно об’єднатися п’ятьом, десятьом - зареєструвати ТОВ або ПП і найняти одного бухгалтера на всіх.

Олена Пархоменко, старший юрист юридичної фірми ILF:

- Спрощенці, які не працюють у сфері інформатизації, опиняться перед вибором: продовжити підприємницьку діяльність у статусі підприємця на загальній системі оподаткування чи в статусі юридичної особи. На жаль, сьогодні можна говорити про правову необізнаність вітчизняних підприємців, тому вибір буде для них досить складним.

З одного боку, підприємець на загальній системі оподаткування сплачує податок з доходів у розмірі 15% (у разі перевищення 10 мінімальних заробітних плат - 17%), що, порівняно з податком на прибуток для юридичних осіб у розмірі 25 відсотків, - істотно. Однак, відповідно до перехідних положень ПК, ставка податку на прибуток для юридичних осіб поетапно знижуватиметься і становитиме 16% з 01.01.2014 р. Таким чином, через три роки ставки податку фізичних осіб і юридичних осіб практично зрівняються.

Ще однією істотною відмінністю у статусах підприємця та юридичної особи є рівень відповідальності. Відповідно до українського законодавства, фізична особа-підприємець відповідає усім своїм майном.

За бізнес-ризики у процесі діяльності підприємства несе відповідальність керівник підприємства або саме підприємство. Відповідальність власника бізнесу, як правило, обмежена. Так, відповідальність учасника товариства з обмеженою відповідальністю обмежена розміром його внеску в статутний капітал.

З огляду на жорсткість режиму адміністрування податків, а також появу нового виду перевірок, які можуть проводитися без попереднього повідомлення платника податків, питання відповідальності стає більш актуальним для українських бізнесменів.

Крім того, ведення бізнесу у формі юридичної особи створює можливість залучення додаткового фінансування, у тому числі з-за кордону. Адже інвестор хоче інвестувати насамперед у середній та великий бізнес, який може принести серйозні дивіденди, а не у фізичних осіб-підприємців, котрі асоціюються з малим бізнесом. Тому підприємці, які мають ліквідні активи і бізнес, що розвивається, все ж таки оберуть юридичну особу як форму ведення бізнесу в нових умовах.

Зеновій Бермес, голова
Асоціації роботодавців Львівщини:

- Ймовірно, спрощенцям-контрагентам юридичних осіб доведеться згорнути свою діяльність в Україні. Звісно, будуть і такі, які перенесуть свій бізнес за кордон. Уже тепер різні держави запрошують український бізнес відкривати підприємства за кордоном, де умови діяльності набагато простіші. Відкрити фірму, наприклад, у Німеччині нескладно.

Моя позиція - не потрібно боротися зі спрощенцями, а потрібно зробити вигідною загальну систему оподаткування. А для невеликих підприємств - зробити спрощені умови ведення справи.

Нинішньої системи з подвійним адмініструванням бізнесу, веденням обліку податкових накладних не витримують навіть великі платники ПДВ. Керівники таких великих суб’єктів, як стрийська фірма «Леоні», на якій працюють шість тисяч робітників, кажуть: «В Україні дуже складно компенсувати ПДВ. Чому ми щоразу маємо доводити своє право на його відшкодування?»