Економічна структура Казахстану як ресурс взаємовигідного партнерства

Відповідно до міжурядових угод між Україною і Казахстаном, 2007 рік стане «Роком Казахстану в Україні». Відповідно, наступний, 2008-й, Казахстан має намір оголосити «Роком України в Казахстані».

Під час реалізації проекту сторони планують розширити й поглибити контакти, ініціювати розширення й поглиблення міжкультурних зв’язків, залучити до намічених заходів максимально широке коло діячів науки, культури й мистецтва. Особливу увагу буде приділено виведенню на якісно новий рівень торгово-економічних відносин між двома країнами.

Стратегія індустріально-інноваційного розвитку Казахстану

Заяву президента Нурсултана Назарбаєва про те, що вже найближчими роками Казахстан увійде в число 50 найрозвиненіших країн світу, можна було б віднести до розряду політичних технологій, у яких популізм відіграє далеко не останню роль. Проте детальніший аналіз динаміки розвитку національної економіки, на тлі сучасних політичних і економічних реалій країни, дає підстави ставитися до цієї заяви як до серйозної стратегічної мети.

Підставою для довіри до програмних заяв Н.Назарбаєва є те, що за період свого існування як незалежної держави Казахстан пройшов етапи створення і зміцнення інститутів державного управління, успішно здійснив правову й фінансово-банкову реформу, істотно зміцнив економічний потенціал і завоював визнання як надійний діловий партнер у міжнародного співтовариства. Всі ці реформи стали головним чинником, який забезпечив стійкий громадянський мир, злагоду і територіальну цілісність країни.

Остання обставина особливо цікавить міжнародних аналітиків, бо територія Казахстану являє собою господарсько-економічні зони, які істотно різняться одна від одної. Ще більш мозаїчною є демографічна структура країни. Крім того, у Казахстані функціонує широкий спектр релігійних конфесій. Тобто є всі ознаки, на основі яких її могли буквально роздерти нерозв’язні протиріччя й конфлікти. І те, що цього не сталося, дає змогу говорити про якісь внутрішні закономірності, вивчення механізму котрих заслуговує на увагу серйозного дослідника.

Оцінюючи результати послідовної політики президента РК, не можна не погодитися, що її реалізація створила міцний фундамент і передумови для розробки амбіційної — у найліпшому значенні цього слова — Стратегії індустріально-інноваційного розвитку Казахстану (СІІРК).

Відомо, що пріоритетність гірничо- і нафтогазодобувних виробництв у структурі казахстанської економіки визначалася умовами внутрішньосоюзного поділу праці. За розвіданими запасами і обсягам видобутку багатьох стратегічно важливих мінеральних ресурсів Казахстан займає головні позиції у світі. У перехідний період виробництво широкої номенклатури сировини значно скоротилося, а національна економіка ввійшла в стан глибокого колапсу.

Закономірно, що з другої половини 90-х відбудовні процеси почалися саме з цих базових галузей. І за відносно короткі терміни виробництво на підприємствах газо- і нафтовидобутку, металургії зросло й стало основою динамічного зростання інших галузей національної економіки.

Нині Казахстан продовжує інтенсивно нарощувати обсяги поставок стратегічної сировини на світові ринки енергоносіїв, де за видобутком нафти йому належить 19-е місце, газу — 13-е, урану — третє, вугілля — десяте. Причому позиції ці неухильно підвищуються. Найближчим часом республіка може вийти на дев’яту позицію у видобутку нафти, десяту — газу, дев’яту — вугілля й стати світовим лідером з видобутку урану.

Із 11 млрд. тонн мінералів, що видобуваються у світі, на частку Казахстану припадає понад 250 млн. тонн, що забезпечило йому стійке 11-е місце серед основних світових постачальників. До США експортуються цинк, реній і берилій, до Німеччини — нафта, до Росії — свинець, залізна руда, котуни...

Лідируючі позиції на світовому ринку займають 17 казахстанських компаній. РДП «Жезказганрідмет» — єдиний у світі виробник радіоактивного осмію, посідає перше-друге місця з випуску ренію, перше — з виробництва офлюсованих залізорудних котунів, АТ «УКТМК» — друге з випуску титанової губки, восьме — з виробництва первинного магнію, Донський ГЗК — друге з видобутку хромової руди, АТ «УМЗ» — друге з виробництва берилію і третє — з танталу, ТНК «Казхром» — друге з випуску ферохрому, третє — з феросплавів, «Алюміній Казахстану» — третє з випуску високочистого галію, дев’яте — з глинозему, «Костанайські мінерали» — третє з випуску азбесту, «Казатомпром» — четверте з видобутку урану, 15-е — з виробництва паливних таблеток, «Казахмис» — четверте зі срібла, десяте — з випуску рафінованої міді, Жайремський ГЗК — п’яте з видобутку марганцевих руд, «Південполіметал» — шосте з виробництва вісмуту, «Казцинк» — сьоме з випуску рафінованого цинку, п’яте — з випуску срібла. Словом, практично вся таблиця Менделєєва!

У Казахстані розроблено багато світових технологій. Корпус казахстанських учених, вихованців таких видатних науковців і організаторів науки, як К.Сатпаєв, Д.Кунаєв, Г.Бекжанов, Д.Сокольський, Ж.Абишев, С.Такежанов та інші, забезпечив солідну науково-інженерну підтримку виходу країни на передові позиції, зміцнення її конкурентоспроможності. Потужна наукова школа в інститутах гірничої справи, металургії й збагачення, хімії, органічного каталізу й електрохімії, хіміко-металургійному не тільки зберегла свій потенціал, а й нарощує його.

Казахстан має серйозний аграрний потенціал. За 30 позиціями він посідає головні місця на світовому аграрному ринку, зокрема за 11 — входить до першої десятки. За виробництвом каракулю країна перебуває на четвертому місці у світі, гречки — на п’ятому, соняшникової олії та жита — на дев’ятому, твердої пшениці й тваринного масла — на десятому, вовни — на 13-му.

Уже зараз республіка висунулася на друге місце у світі за експортом борошна, має великі перспективи з експорту макаронних виробів. Є потрібні фінансові ресурси, достатні потужності з переробки цукру-сирцю, щоб стати найбільшим регіональним експортером. Загалом же, за прогнозами експертів, аграрний рейтинг Казахстану вже найближчими роками може піднятися за 29 товарними позиціями.

На окрему розмову заслуговує транспортний потенціал країни. Лише кілька цифр. Газотранспортні мережі протяжністю понад 10 тис. км мають загальну пропускну здатність до 190 млрд. кубометрів. Сумарна протяжність нафтопроводів — понад 7,4 тис. км, обсяг перевалювання нафти наблизився до 40 млн. тонн. Компанії «Казтрансойл» і «Казтрансгаз» належать до світової еліти транспортувальників нафтогазових ресурсів, посідаючи, відповідно, четверту й 11-у позиції. «Казахстан темір жоли» входить до п’ятірки найбільших у світі залізничних компаній за обсягами перевезення вантажів — після компаній США, Китаю, Росії й України.

Успішно реформується й сектор зв’язку, де впроваджуються найсучасніші технології. Республіка має всі види світових комунікацій. Найбільш динамічно зростають стільниковий зв’язок (у 2005 році — 167,7%) і Інтернет (164,9). Послугами стільникового зв’язку користуються понад 5 млн. чоловік.

Реформи та соціум

Динамічний розвиток економіки супроводжується структурними змінами й формуванням нових «точок зростання» — мережних промислових структур (кластерів), що повною мірою відповідає новітнім тенденціям міжнародного економічного співтовариства. Розширення конкуренції стало тим стимулюючим чинником, який вплинув на всі сфери суспільної діяльності.

Зростання інвестицій, доходів населення позитивно позначилося на темпах зростання сукупного попиту. За останні п’ять років гострота проблеми бідності знизилася вчетверо, частка населення, яке має доходи нижчі за прожитковий мінімум, — удвічі, що, у свою чергу, не могло не позначитися на соціально-економічному кліматі в країні.

У структурі споживчих витрат населення випереджаючими темпами зростає частка непродовольчих товарів. Якщо 2000-го товарообіг цієї продукції випереджав товарообіг продовольчої в 1,27 разу, то 2006-го розрив збільшився майже до трьох разів. Загальний розмір депозитних вкладів населення та небанківських юридичних осіб наприкінці квітня 2006-го перевищив 1 трлн. 856 млрд. дол. До 2005 року за рівнем середньої заробітної плати й середньомісячної пенсії Казахстан зрівнявся з Росією, а за ВВП на душу населення — почав її переганяти.

Говорячи про позитивні зміни в житті казахстанського соціуму, видається доречним познайомити українського читача з основною їх передумовою — казахстанською моделлю економіки, яка почала створюватися в середині 90-х років ХХ сторіччя й за минуле десятиліття одержала серйозний розвиток.

Казахстан сприймає себе як частину міжнародного співтовариства, а тому старанно враховує й вивчає досвід багатьох країн, що успішно розвиваються. Зросла цінова кон’юнктура на вуглеводневу сировину, безсумнівно, стала чинником, який істотно прискорив розвиток. І його роль в успіху казахстанських реформ навряд чи варто заперечувати. Але все ж, як показує аналіз, в основі успіху країни лежить вивірена стратегія управління й ретельний добір компетентних керівників.

Широкий комплекс реформ у сфері побудови законодавчої бази, здійсненних до того ж у стислий термін, створив потрібні умови для рішучої реконструкції всієї багаторівневої системи національної економіки. На думку багатьох російських експертів, залізниці, лінії електропередач і трубопроводи працюють нині у Казахстані більш ефективно, ніж у Росії. Але це єдина заслуга казахстанської влади: за підтримки держави й майже з нуля було створено фінансово-банківську систему, що значною мірою активізувало економіку.

Раніш за всіх у СНД Казахстан провів широку кампанію з приватизації промислових підприємств, чим залучив у свою економіку зарубіжних інвесторів. Проте, всупереч висловлюванням скептиків про розпродаж народного надбання, майже у всіх найбільших СП казахстанська держава має своїх представників у радах директорів, залишивши під своїм контролем до 20—25% акцій. Більш того, на новому етапі економічного розвитку, при підготовці й розробці нових родовищ участь казахстанської сторони порівняно з серединою 90-х передбачається значно розширити. Нині вже можна з упевненістю говорити, що політико-економічна й соціальна модель казахстанської держави починає набувати дедалі чіткіших контурів.

Конкретизація курсу

У своїх програмних виступах президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв особливо підкреслює, що країна виходить на нові рубежі свого розвитку. Для прискорення структурних змін у першій декаді поточного року було проведено кадрову ротацію у виконавчому ешелоні влади — Кабінеті міністрів РК. У своєму виступі на спільному засіданні парламенту й нового складу уряду президент звернув особливу увагу на необхідність рішучого здійснення широкомасштабної адміністративної реформи, особливо виокремивши дев’ять її ключових позицій.

По-перше, як уже було сказано, вивести Казахстан у число 50 найбільш конкурентоспроможних держав світу. По-друге, у рамках адміністративної реформи впровадити нові методи й механізми державного планування. По-третє, підвищити ефективність бюджетного планування та взагалі переорієнтувати систему управління на результат. По-четверте, забезпечити стійкий розвиток регіонів, причому за новою методикою — через центри економічного зростання. По-п’яте, запропонувати шляхи розвитку накопичувальної пенсійної реформи. По-шосте, змінити систему освіти, щоб країна могла мати високопрофесійну робочу силу, яка відповідає вимогам глобальної економіки. По-сьоме, підвищити якість державного управління й державних послуг. По-восьме, поліпшити систему корпоративного управління в державному секторі економіки. По-дев’яте, реально диверсифікувати економіку.

У рамках цієї широкомасштабної програми новому складу уряду було доручено впровадити нові методи й механізми державного планування, які сприяють, з одного боку, більшій ініціативі керівних органів, з іншого — підвищенню персональної відповідальності керівників за забезпечення результатів. Одним із найважливіших критеріїв оцінки діяльності керівництва стануть цільові показники ефективності й результативності.

Ще одним із пріоритетів роботи оновленого уряду стане підтримка вразливих прошарків населення, адресна допомога окремим категоріям населення, зміцнення бази пенсійної системи й реалізація програми «соціальне житло».

Н.Назарбаєв нагадав те, про що свідчить передовий міжнародний досвід: базовими чинниками високого рівня конкурентоспроможності країни є сприятливий баланс економічної політики на макро- й мікрорівні, інвестиційний клімат, однакові конкурентні умови й найважливіше — висока якість послуг у сферах освіти й охорони здоров’я.

Казахстан успішно реалізовує проекти, спільні з державами центральноазіатського регіону, а також із країнами пострадянського простору. Разом із Киргизстаном повернулися до необхідності завершити створення Наринського каскаду гідроелектростанцій, який було започатковано ще за Радянського Союзу. Разом з Узбекистаном можна й треба відродити Аральське море й увесь регіон навколо Аралу. Цю роботу вже почали на казахстанському боці Аральського моря.

Україна також входить до числа пріоритетних партнерів Казахстану. І потенціал взаємовигідного співробітництва в торгово-економічній, науковій і соціально-культурній сферах значно вищий, ніж його нинішній рівень.

Отже, можна сподіватися, що два роки активнішого діалогу між двома країнами стануть імпульсом для нових ініціатив з боку державного й приватного секторів в економіці, науці, освіті та культурі. Ініціатив на благо українського й казахстанського народів.