Знищити нотаріат. Кому вигідно?

Влада таємно готує реформу нотаріату. Цю тему юридична спільнота України та зацікавлена громадськість почали обговорювати ще на початку листопада, після напівзакритої зустрічі президента України з представниками великого бізнесу, членами Європейської бізнес-асоціації. В інформаційний простір потрапили буквально крихти інформації. При цьому Нотаріальній палаті України (НПУ) як єдиній організації професійного самоврядування нотаріусів не надійшло жодної пропозиції приєднатися до розробки законопроекту.

НПУ публічно звернулася і до президента, і до міністра юстиції із закликом залучити нотаріальну спільноту до розробки законодавчих змін, але реакції на ці листи ми не отримали. Натомість блискавично розроблений законопроект 19 листопада вже презентували в стінах уряду, а 21 листопада - зареєстрували у парламенті під №9311.

Така ситуація йде в розріз із положеннями Закону України "Про нотаріат", у якому серед повноважень Нотаріальної палати України зазначено участь у проведенні експертиз законопроектів з питань, пов'язаних із нотаріальною діяльністю.

Більш того, це суперечить здоровому глузду: як можна розробляти такі суттєві зміни у нотаріальній діяльності та не порадитися із самими нотаріусами?

Нотаріат відіграє важливу соціальну роль, захищає права та законні інтереси громадян, і будь-які необдумані зміни у цій сфері насамперед вплинуть на правовий захист громадян. Адже, на відміну від високопосадовців, нотаріуси щодня спілкуються з людьми та знають усі найдрібніші нюанси кожного правочину.

Зупинити рейдерство?

Безумовно, НПУ підтримує прагнення боротися з рейдерством. Понад те, власне нотаріат на сьогодні - це єдина правова інституція в державі, яка спроможна захистити власність в Україні, яка стоїть на заваді рейдерству.

Кредит довіри держави щодо наданих публічних повноважень у сфері державної реєстрації нотаріатом повністю виправдано. Це підтвердили і автори законопроекту №9311 під час його презентації, зазначивши факт відсутності зловживань з боку нотаріусів у сфері державної реєстрації та заклавши в основу всіх антирейдерських механізмів одночасність обов'язкового нотаріального посвідчення правочину і державної реєстрації прав, які виникають.

Попри це, поточна редакція законопроекту №9311 не містить системного та ефективного вирішення проблеми рейдерства. Навпаки, він містить великі корупційні ризики, загрожує руйнівними наслідками для власності громадян, нівелює конституційні права та підриває основи не лише нотаріату, а й усієї правової системи України.

Згадаймо вже трохи призабутий недолугий законопроект №9140, яким те ж Міністерство юстиції хотіло запровадити інститут "уповноважених осіб юстиції", по суті, квазінотаріат. Законопроект було жорстко розкритиковано юридичною спільнотою, народними депутатами, громадськими організаціями, міжнародними експертами.

І от законопроектом №9311 учергове планується закріпити на законодавчому рівні новий перелік осіб, яким без складання кваліфікаційного іспиту надається право вчиняти нотаріальні дії та здійснювати державну реєстрацію прав і бізнесу.

При цьому, за статистичними даними Міністерства юстиції України, 90% рейдерських захоплень у країні на сьогодні здійснюються комунальними підприємствами та їх філіями (акредитованими суб'єктами державної реєстрації), повноваження яких зазначеним законопроектом пропонується ліквідувати.

Підтримуючи цю ініціативу, наголошую на тому, що така невтішна статистика виникла перш за все через відсутність кваліфікаційних вимог до даних суб'єктів, відсутність необхідності складати ними кваліфікаційного іспиту для отримання спеціального свідоцтва на право здійснювати таку діяльність, а також через відсутність відповідальності цих осіб шляхом позбавлення такого свідоцтва.

Уявіть, після зняття мораторію на продаж землі чиновники-квазінотаріуси будуть зручним ручним інструментом впливу для переоформлення права власності. А це рейдерство у його класичному прояві! Тому називати законопроект №9311 антирейдерським - цинізм з боку його авторів.

Розробники проекту залишають людей та їх майно напризволяще. Важко уявити, які наслідки потягнуть за собою такі зміни, і скількома сотнями тисяч справ будуть завалені суди.

Україна вже відчула наслідки невдалих реформ, впроваджених Міністерством юстиції в системі органів, що здійснюють державну реєстрацію, коли до професії було допущено чиновників без складання будь-яких кваліфікаційних іспитів.

Однак Мін'юст укотре пропонує видавати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю співробітникам управлінь юстиції та посадовим особам органів місцевого самоврядування:

- без проходження спеціального стажування;

- без досвіду роботи помічником нотаріуса;

- без досвіду роботи в державних реєстрах;

- без складання кваліфікаційного іспиту.

Такі зміни порушують принцип рівності доступу осіб до професії нотаріуса, ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість.

Передбачається, що працівники територіальних управлінь юстиції, органів місцевого самоврядування зможуть отримати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за спрощеною процедурою, без складання кваліфікаційного іспиту, з обов'язком три роки відпрацювати в держнотконторі за направленням Мін'юсту. Тобто заплановано безконтрольну роздачу свідоцтв чиновникам та іншим особам, які не відповідають високим кваліфікаційним вимогам, що висуваються до нотаріусів. Корупція очевидна.

Ще один момент. Зверніть увагу, в законопроекті не йдеться про те, що новоявлені "нотаріуси-чиновники" муситимуть відпрацювати заплановані три роки, наприклад, у віддалених сільських регіонах. Такі особи зможуть працювати у будь-яких конторах за вказівкою міністерства - там, де їм з тих чи інших причин це буде потрібно.

І хочеться нагадати урядовцям, що найкращий спосіб забезпечити віддалені населені пункти нотаріусами - це створити для них матеріальні стимули, тобто встановити гідну зарплату державним нотаріусам.

До речі, щоб аргументувати удавану користь законопроекту №9311 для селян, під час промови у парламенті міністр юстиції стверджував, що у місті Маневичі на Волині зовсім відсутні нотаріуси, тож жителі "мають 300 км їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права". Але від Маневичів навіть до обласного центру - лише 77 км, навіщо ж міністр посилає жителів до нотаріусів у сусідні області? Найцікавіше те, що згідно з даними того ж Мін'юсту в Маневичах є державна нотаріальна контора та два приватні нотаріуси. Аналогічні приклади з оманливою інформацією міністр навів про села у Чернігівській і Полтавській областях. З яких причин міністрові доводиться публічно озвучувати недостовірну інформацію?

Нотаріат - не бізнес

Про абсолютну необізнаність розробників законопроекту із природою нотаріату свідчить, зокрема, той факт, що вони активно вживають словосполучення "нотаріальні послуги", а значить, не усвідомлюють, що нотаріат - це не сервіс і не сфера обслуговування. Немає ніяких "нотаріальних послуг" - є вчинення нотаріальних дій. У нотаріаті заборонена конкуренція - нотаріус не бізнесмен. Чому ж тоді законопроект №9311, як стверджують його автори, передбачає створення конкуренції для нотаріусів?

Нотаріус виконує функції, делеговані державою, і при виконанні цих функцій не може бути впроваджена конкуренція, як її не може бути для суддів, прокурорів та інших суб'єктів, що виконують державні функції.

Якщо нотаріуси працюватимуть за законами ринку та бізнесу, то вони змушені будуть не лише конкурувати, встановлюючи нижчі ціни, а й вимагати менше необхідних документів для вчинення дії та не перевіряти їх належним чином. Якими тоді будуть якість вчинення нотаріальних дій і рівень захищеності прав громадян?

Білий 1%

І, мабуть, найнебезпечнішим із того, що закладено у законопроекті №9311, є скасування норми про мінімальну плату в розмірі не менш як 1% від суми договору для приватних нотаріусів.

Один із авторів законопроекту назвав цей 1% "сірим, тіньовим податком". Дуже прикро, що ні окремі народні депутати, ні перші особи Міністерства юстиції не знають, як визначається правовий статус нотаріуса, які податки сплачує нотаріус, чим займається та яке значення має в житті практично кожної людини.

Передусім скасування 1% призведе до втрати надходжень до місцевих і державного бюджетів. У 2017 р. нотаріуси сплатили податків близько 390 млн грн, а в 2018-му ця сума зросте до 500 млн, адже нотаріус є платником податків на загальній системі оподаткування.

За статистикою, нотаріус є найбільш "білим" платником податків серед самозайнятих осіб.

Саме цей гарантований 1% дає нотаріусу можливість:

- сплачувати податки та інші обов'язкові платежі (41,5% - у вигляді ЄСВ, військового збору і ПДФО);

- здійснювати первинний фінансовий моніторинг;

- контролювати сплату коштів до Пенсійного фонду;

- контролювати перерахування військового збору;

- зберігати державний нотаріальний архів (власність держави!);

- створювати додаткові робочі місця та виплачувати заробітну плату;

- утримувати власне робоче місце відповідно до встановлених державою високих стандартів;

- нести повну матеріальну відповідальність за свої дії (унікальна особливість саме нотаріальної професії).

Якщо скасують мінімальну плату за вчинення нотаріальної дії або змусять обмежити максимальну суму оплати, то нотаріус фактично не зможе нести матеріальну відповідальність у повному обсязі, бо у нього просто не буде для цього ресурсу.

Якщо взяти до уваги риторику й аргументи розробників проекту, зокрема, щодо турботи про малозабезпечених громадян, виникає запитання: чому ж 1% залишили для державних нотаріальних контор, куди найчастіше звертаються такі особи?

Можна прогнозувати, що скасування 1% призведе до масового закриття державних нотаріальних контор у масштабах усієї країни, адже громадяни обиратимуть приватних нотаріусів, у яких не буде 1%.

Насправді скасування 1% вигідне виключно великому бізнесу. Можливо, саме тому разом із цим бізнесом, за словами міністра, лише за два тижні було написано цей законопроект.

Конструктивні пропозиції

Законопроект у частині реформування нотаріату не містить жодних дієвих механізмів із посилення захисту державних реєстрів майнових і корпоративних прав від несанкціонованого доступу.

Не враховано навіть основного - забезпечення захисту державних реєстрів від злому. Такі зміни пропонуються НПУ вже кілька років, але Міністерство юстиції робить вигляд, що не чує нас.

Також ми давно просимо запровадити двофакторну автентифікацію задля підтвердження входу реєстратора у відповідний державний реєстр, що унеможливить використання ключа реєстратора третіми особами в незаконних цілях.

Окрім того, варто забезпечити надійний обмін даними між державним реєстратором і ДП "НАІС" шляхом запровадження VPN-каналу передачі даних. Необхідно визначити вимоги для програмного забезпечення, яке використовується ДП "НАІС", а також встановити відповідальність для ДП "НАІС" у разі невиконання вимог щодо забезпечення надійного захисту інформації, яка міститься у державних реєстрах.

Серед конструктивних пропозицій НПУ - встановити чітку диференціацію санкцій, які можуть застосовуватися до державних реєстраторів у зв'язку з виявленими порушеннями; закріпити критерії для проведення моніторингу реєстраційних дій, які виключали б можливість будь-яких зловживань з боку контролюючого органу, в тому числі з корупційними ознаками.

Суттєвих змін потребує законодавство про реєстрацію, є безліч технічних недоліків у роботі державних реєстрів, які потрібно виправляти. Врешті, треба запроваджувати електронний нотаріат! Але це все традиційно не на часі.