Запізнилися: влада має намір впровадити обмеження на експорт продовольчої пшениці

Не може бути! Україна, що виростила цього року небувалий урожай зернових та соняшнику, всерйоз має намір обмежити експорт пшениці, ба більше — впровадити вивізне мито? Ось чим обернулося самовихваляння чиновників, які намірялися нагодувати жителів планети Земля. А ZN.UA ж із серпня попереджало про загрозу дефіциту продовольчої пшениці, придатної для випікання хліба. Причини дві: низька якість зерна та фактично необмежений експорт. Невже чиновникам не вистачило п'яти місяців, аби почитати наші матеріали чи бодай подивитися двохвилинний ролик, який попереджає про насування хлібних проблем?

Обмежувальні сценарії

Тепер, коли в країні залишилося 800 тис. тонн продовольчої пшениці, говорити про обмеження експорту, м'яко кажучи, пізно. Час думати, звідки тепер будемо завозити зерно чи борошно для забезпечення населення «житниці Європи» звичайним хлібом. І за якою ціною…

Нині влада розглядає кілька сценаріїв. Обговорюється впровадження граничних обсягів експорту продовольчої пшениці. Ще варіант — впровадити експортні мита на вивезення пшениці. Остаточне рішення офіційний Київ, швидше за все, прийме в січні 2022 року.

І все це після справді рекордного врожаю пшениці — понад 30 млн тонн.

При цьому пекарі знову й знову пишуть листи на ім'я президента, а виробники борошна роблять забіги навіть на довгі дистанції в пошуках придатної для випікання хліба сировини за межами нашої країни.

Зате трейдери зі своїм завданням упоралися на «відмінно», хоч і постійно скаржилися на фермерів, які притримували врожай. А експортери примудрилися підписати меморандум із владою й отримали дозвіл на вивезення 25,3 млн тонн пшениці, не поділяючи на продовольчу й фуражну. І вже відвантажили споживачам інших країн 15,7 млн тонн нашої стратегічної культури. Причому, порівняно з липнем—груднем минулого року, продали на 3,2 млн тонн більше.

А якщо нагадати, що вивозилося переважно продовольче зерно, то тема обмеження експорту виникла невипадково.

Куди пропала пшениця?

Щойно трейдери «пішли на канікули» (зазвичай ринок із 15 грудня по 15 січня вмовкає), чиновники витягли з-під сукна манускрипт «де пшениця?» і, посилаючись на надміру динамічні темпи експорту, вирішили «загнати трейдерів у рамки».

«Обговорюється граничний обсяг експорту «продоволки» на рівні 3,8 млн тонн», — повідомив представник спілки «Борошномели України».

При цьому точної відповіді на просте запитання, скільки в країні залишилося високоякісної пшениці, не знає ніхто. Чому? Бо на рівні країни якість урожаю останні кілька років ніхто не оцінює. Ось така дивна історія.

І якщо на 1 грудня елеватори декларують 3,2 млн тонн пшениці, то продовольчої (пшениці 2-го класу), тобто придатної для випікання хліба, — всього 800 тис. тонн. І цього катастрофічно недостатньо зі щомісячною потребою у пшениці на рівні пів мільйона тонн. Правда, є ще майже 1,5 млн тонн пшениці 3-го класу. Не ідеально, та все ж. Плюс фураж (а що ви хотіли?).

Державна служба статистики стверджує, що на початок грудня у країні залишалося 10 млн тонн пшениці проти 6,8 млн тонн на 1 грудня 2020 року. Одне слово, зерно є, а ось із якістю питання однак лишається відкритим.

Чиновники vs пекарі

Що робити? Обмежити експорт? Але ж попередні три місяці ринок просто захлинався рапортами про рекордний урожай відмінної якості. Так, Україна зібрала рекордних 84 млн тонн зернових, із них пшениці — понад 32 млн тонн (бункер). І пекарі зі своїми заявами про дефіцит «продоволки» тоді видавалися мало не «зрадниками», а мірошники — диваками, які шукають сировину по засіках планети.

А тепер виходить, що пекарі мали рацію.

Тільки зараз особливого сенсу впроваджувати заборону на вивезення пшениці немає, кажуть аналітики. Адже трейдери вивезли, що хотіли вивезти.

Якщо подивитися динаміку відвантаження зернових, стає очевидно, що темпи вивезення пшениці вповільнюються. Експорт пшениці з України падає другий місяць поспіль (приблизно на 1 млн тонн щомісяця), до 2,4 млн тонн у листопаді. Обсяги експорту пшениці за грудень, за попередніми оцінками, — 1 млн тонн. 

У другій половині сезону експорт пшениці з України завжди менш активний. У спину Україні дихають Аргентина й Австралія.

У 2021/2022 маркетинговому році (МР) Австралія виробить рекордних 35–37 млн тонн пшениці, але в листопаді рясні опади через Ла-Нінью теж призвели до значного погіршення якості.

Тим часом Аргентина (друга за величиною країна у світі — експортер кукурудзи і ключовий світовий постачальник пшениці) обмежила експорт кукурудзи і пшениці в сезоні 2021/2022, щоб запобігти дефіцитові зерна й призупинити зростання цін на продукти харчування в країні. Уряд заявив, що експорт кукурудзи буде обмежений обсягом 41,6 млн тонн, ліміт на пшеницю — 12,5 млн тонн.

Борошно з Туреччини

Але повернімося до реалій України. Пригадуєте, кілька місяців тому, посилаючись на низьку якість пшениці врожаю-2021 в Україні, пекарі й борошномели просили владу посприяти у формуванні достатніх запасів борошномельної пшениці для забезпечення потреб внутрішнього ринку. Але ні Мінекономіки, ні Мінагрополітики не почули їхнього прохання. Та й в експортному меморандумі не прописано співвідношення продовольче—фуражне зерно. У результаті, тоді пекарі та борошномели відкликали свої підписи під меморандумом і почали розраховувати виключно на власні сили.

Пекарі вважають, що Україна 2022 року купуватиме борошно в Туреччині. Адже навіть Білорусь упровадила заборону на експорт борошна.

Однак проблем у них менше не стало. Адже реальність підкинула пекарям ще одну головоломку — наддорогі енергоносії. Та це, так би мовити, вже зовсім інша історія, яка не має прямого стосунку до парадоксального імпорту борошна і запізнілого впровадження експортних обмежень у сезон найвищого в історії України врожаю пшениці.

Більше статей Лариси Гук читайте за посиланням.