Запит на розкіш і податок на бідність

Спрощуючи, якщо інфляція наступного року буде нижчою за закладені до проєкту держбюджету 7%, податкові надходження будуть меншими, бюджетний дефіцит збільшиться, економічне зростання сповільниться. А якщо інфляція досягне очікуваних 7%, НБУ буде змушений посилити монетарну політику, дисконтна ставка підвищиться, а економічне зростання сповільниться. І все через один-єдиний, але такий важливий показник.

Критикуючи проєкт держбюджету на 2021 рік, експерти говорять про не виконувану в ньому дохідну частину, непомірні видатки, високий рівень дефіциту, але МФВ невипадково зацікавився саме показником інфляції на рівні 7,3%. Нині Кабмін, Нацбанк і експерти МВФ проводять консультації про перегляд цього орієнтира, щоб він більшою мірою відповідав нинішньому цільовому коридору НБУ в 5% (+/- 1 п.п.). Джерела запевняють, що, можливо, прогноз інфляції в держбюджеті-2021 зменшать до 6%. Але й тут є своя складність: зниження прогнозу інфляції в проєкті держбюджету збільшує його дефіцит, який, згідно з очікуваннями Кабміну, і так досягне 6% ВВП 2021-го, перевищивши всі межі розумного.

Намір МВФ переглянути прогноз інфляції цілком зрозумілий. Адже на сьогодні інфляція перебуває на дуже низькому рівні, й краще не фантазувати, а відштовхуватися від того, що є. За даними Держстату, споживчі ціни в Україні в серпні 2020 року порівняно з липнем знизилися на 0,2%. Із початку 2020-го інфляція становила 1,2%. Відносно серпня 2019 року інфляція прискорилася до 2,5% із 2,4% у липні 2020-го. При цьому продукти харчування в серпні подешевшали на 1,5%, одяг і взуття — на 3,0%. Подорожчали тільки житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива — на 5,7% (зокрема, газ зріс у ціні на 37,7%).

Місяць тому в Нацбанку, коментуючи низький рівень інфляції, заявляли про те, що в розвинених країнах інфляційні цілі зазвичай становлять близько 2%. У країнах, що розвиваються, до яких належить Україна, цей рівень вищий, бо інфляція — один із способів стимулювати економіку, і країни, що розвиваються, аби «наздоганяти» розвинені, прагнуть до інфляції 3–5%. І Україна тут не виняток. Згідно з липневим прогнозом Нацбанку, за підсумками 2020 року НБУ очікує поступового зростання інфляції до 4,7%, у 2021–2022 роках — до 5,5 і 5%, відповідно. У Нацбанку зазначали: «НБУ має порівняно високу ціль інфляції, підвищувати яку нема сенсу». Наголошувалося, що інфляційну ціль не можна змінювати часто, адже в населення і бізнесу не має бути побоювань із приводу майбутніх цін. Очевидно, що ринок повинен бути прогнозованим, а негативні очікування — зведеними до мінімуму. У НБУ запевняли, що незначні відхилення не зашкодять економіці, але якщо інфляція відхилиться від цілі суттєво, то регулятор вживатиме заходів.

Однак у Кабміну свій погляд. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час підготовки проєкту держбюджету наполягав, що інфляція має бути втричі вищою за нинішній рівень. На його думку, нинішній рівень не сприяє пожвавленню економіки, не стимулює експорту продукції, розвитку промисловості тощо.

На сьогодні об'єктивних і очевидних економічних передумов для зростання інфляції немає. Але інфляцію можна стимулювати примусово, наприклад, підвищивши мінімальну зарплату. 2021 року, згідно з проєктом держбюджету, мінімалку планують збільшити на 30%, що, за оцінками експертів, приведе до зростання середньої зарплати на 15%. Логіка української влади при цьому така: підвищення МЗП стимулює зростання доходів населення, що, своєю чергою, пожвавлює попит на товари й послуги, приводячи як до зростання виробництва, так і до збільшення інфляції.

Реальний сектор очікувано проти підвищення мінімалки наступного року, адже це прямо збільшує його витрати як на зарплати, так і на податки. Приміром, експерти провідних економічних аналітичних центрів країни звернулися до депутатів парламенту із закликом доопрацювати проєкт держбюджету-2021, оскільки він не відповідає економічній ситуації, а також попередили про негативний вплив підвищення мінімалки, а саме: про зростання тіньової економіки. Тобто разом із інфляцією може вирости й «тінь». І тут хотілося б розуміти, чи вистачить обіцяного підвищення МЗП, щоб досягнути очікуваної інфляції, і чи не вийде так, що ми й інфляції в 7% не досягнемо, й реальний сектор у «тінь» заженемо.

У Нацбанку, наприклад, згодні, що підвищення мінімалки вплине на інфляцію, але при цьому втримуються від будь-якої конкретики. Ми їх розуміємо.

Чи є інші передумови для зростання інфляції 2021 року. Небагато: відкладений карантином попит уже себе вичерпав, часткові карантинні обмеження продовжують діяти та, імовірно, їх посилюватимуть, хіба що Мінфін розраховує на набагато більшу девальвацію гривні, ніж 29 грн/дол.

«З урахуванням того, що НБУ заявляє, що не друкуватиме грошей (ідеться про емісію. — О.С.), то на даний момент немає економічних передумов для суттєвого зростання інфляції (до 7,3%) наступного року. Хоча зрозуміло, що є різні сценарії, за яких інфляція почне зростати, зокрема завдяки зовнішнім шокам (наприклад, МВФ припинить співробітництво з Україною. — О.С.), — говорить професор Київської школи економіки Олеся Верченко. — Чому ж тоді Кабмін заклав у проєкті держбюджету-2021 вищий показник інфляції? Щоб зрозуміти, як впливає інфляція на бюджет, потрібно подивитися на його дохідну й видаткову частини. Вища інфляція дала змогу відкоригувати доходи та знизити бюджетний дефіцит, а зі зниженням інфляції потрібно буде переглядати дефіцит у бік збільшення». Іншими словами, Мінфін більше піклувався про складання проєкту бюджету й підгонку показників, ніж про майбутнє його виконання, точніше, наслідки невиконання. Аби зверстати, а як виконувати — потім розберемося.

Утім, за прогнозами деяких аналітиків (Dragon Capital і ICU), очікування Мінфіну можуть справдитися. Ні, ніхто не чекає інфляції 7,3%, але збільшення її до 6,5% вважають цілком можливим. Серед чинників зростання — все ті ж самі девальвація, підвищення МЗП, відновлення низки галузей, зростання імпорту та капітальних інвестицій.

І ми поділяли б цей оптимізм, якби він не базувався на сліпій вірі в стабільне економічне зростання, в плідне співробітництво України з МВФ та іншими МФО, у виконання держбюджету як цього року, так і наступного. І якщо зростання економіки ми ще можемо досягти завдяки низькій порівняльній базі, то інші пункти поки що не поспішаємо виконувати та, що гірше, точно не виконаємо, якщо не переглянемо свого інфляційного прогнозу.

Всі статті цієї авторки читайте тут.