За півкроку до агонії

Своїм висловлюванням 28 жовтня в Ужгороді Віктор Ющенко неприємно здивував просунуту громадськість та лояльний до ЮВТ Міжнародний валютний фонд. А сказав президент таке: «Ці стандарти піднято, очевидно, через політичну ситуацію, але піднято ким? Політичною силою, яка не є членами більшості, і парламент приймає цей закон. Я згоден із парламентом».

Усім стало зрозуміло: президент підтримав нав’язану БЮТ та «Регіонами» політичну гру, і вето на розроблений Зарубінським Закон «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», проголосований Верховною Радою 20 жовтня, не буде.

30 жовтня В.Ющенко закон підписав.

Заворушилися чиновники в Мінфіні та Мінпраці. Протягом багатьох місяців вони з олімпійським спокоєм мирилися з тим, що прожитковий мінімум для всіх категорій громадян заморожено держбюджетним законом на 2009 рік на рівні грудня 2008-го. І що, наприклад, для непрацездатних він і досі становить усього 498 грн. Тепер, коли парламент нарешті ЗМУСИВ уряд (або без п’яти хвилин змусив) системно зайнятися підтримкою рівня життя українців, той впадає в істерику: грошей катма!

Теж мені новина! З початку літа бюджет міцно сидить на МВФівській голці, але при цьому уряд поводиться цілком по-совковому: щомісяця рапортує про перевиконання бюджетного плану за доходами і в обхід парламенту мало не щомісяця піариться на підвищенні зарплат окремим категоріям працівників. То чиновникам місцевих рад, то бібліотекарям із медиками. Зрозуміло, навіщо — багато хто з облагодіяних обов’язково потрапить до складу виборчих комісій.

«Грошей катма» — це ще м’яко сказано. У жовтні практично припинилося відшкодування ПДВ, а на місцях нарікають на свавілля казначейства, яке частіше не проводить платежів місцевих бюджетів, ніж проводить.

Агонія держфінансів дійшла до того, що в жовтні Мінфін кілька разів підвищував ставку дохідності на первинних аукціонах з розміщення ОВДП, довівши її 27 жовтня до 29,5% річних. Важко навіть сказати, з чим краще порівнювати. Хіба що з відсотками за облігаціями, які платилися напередодні російського дефолту 1998 року?

На думку аналітиків з інвесткомпанії «Аструм Інвестмент Менеджмент», уряд пішов на безпрецедентний рівень дохідності, щоб залучити кошти для рефінансування раніше розміщених випусків ОВДП. І вже в листопаді ставки можуть знизитися до «помірних» (але тільки для України!) 23—25% річних. Проте викрутитися в жовтні — це підкинути проблемку на майбутнє. Навряд чи в Кабміні не розуміють, що «рекорди» жовтня 2009-го створюють новий піковий період погашення у квітні-2010. Протягом 14 квітневих днів Мінфіну необхідно буде погасити держоблігації на
2,5 млрд. грн.

Відсутність стратегічного бачення, серйозних розрахунків стала уже візитною карткою нинішньої влади. Ніхто не може чітко сказати, скільки грошей потрібно на виконання «закону Зарубінського», а урядові цифри «танцюють». Як зіронізував сам депутат, спочатку казали, що треба додатково 20 мільярдів, «потім 50, потім 30, зараз 72, cкоро виявиться, що для реалізації законопроекту треба бюджет Сполучених Штатів Америки».

А насправді? Судячи з останніх виступів в.о. міністра фінансів Ігоря Уманського, принаймні у поточному році додаткові видатки держскарбниці на підвищення соцстандартів будуть досить скромними. У Мінфіні твердо вирішили відбитися від підвищення мінімальної зарплати, посилаючись на те, що депутатам слід було оформити нові мінімалку і прожитковий мінімум у вигляді змін до держбюджетного закону-2009. А оскільки цього не зробили, навіть після підписання президентом виконувати «закон Зарубінського» у цій частині в поточному році не обов’язково.

Від чого чиновникам не відкрутитися, то це від підвищення мінімальних пенсій — із відповідними дотаціями ПФ із держскарбниці. Та ніхто з експертів не вірить в анонсовані Мінфіном видатки на ці цілі — 8 млрд. грн., вважаючи суму багаторазово завищеною. Наприклад, в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України стверджують, що підвищення саме мінімальних пенсій у зв’язку з новим прожитковим мінімумом для непрацездатних обійдеться в листопаді додатково в 600 млн. грн. (плюс ще 200 млн. грн. — на підвищення розмірів соціальної допомоги).

Звісно, якщо робити перерахунок всіх без винятку пенсій, виходячи з нової мінімальної, то, можливо, вісім мільярдів до кінця року і набереться. Але після нещодавніх «подвигів» ПФ і Мінпраці на ниві перерахунків, що призвели до форменого обкрадання працюючих пенсіонерів, якось не віриться, що чергові перерахунки здійснять без казуїстики.

Мінфін лякає нас сумою в 71,3 млрд. грн., які знадобляться для підвищення соціальних стандартів у 2010 році. Експерти практично одностайні: якщо підвищувати справді мінімальні зарплати, а не замахуватися на індексацію всієї тарифної сітки, то грошей потрібно на порядок менше. А індексувати все і вся закон і не змушує.

І вже точно цілковитою «дезою» звучать «страшилки» заступника міністра фінансів В.Матвійчука про те, що підвищення соцстандартів призведе до необхідності скорочення 1,6 млн., або 45% посад у бюджетній сфері. Добродії фінансисти, навіть у вигадках слід знати міру!

Ми не хочемо сказати, що «закон Зарубінського» такий уже хороший і досконально прорахований. І що він не створює жодних проблем — усе-таки в Україні 2,7 млн. осіб одержують мінімальну зарплату. Але у разі набрання документом чинності найсерйозніші труднощі виникнуть зовсім не в бюджетній сфері.

За розрахунками того ж таки Інституту демографії та соціальних досліджень, із 628 млн. грн., які знадобляться для виплати нової мінімалки до кінця 2009-го, лише 57 млн. припадають на бюджетну сферу і 529 млн. — на сферу послуг. У 2010-му прогноз теж досить наочний: 760 млн. грн. — додаткові витрати бюджету, 7,5 млрд. грн. — небюджетної сфери, зокрема малого та середнього бізнесу.

Гроші для підприємців дуже солідні. Причому здобувають їх потом і кров’ю, на відміну, скажімо, від грошей на рекапіталізацію розкрадених банків, які, по суті, друкує Нацбанк.

Чи до снаги країні такі видатки — цим уряд мав перейматися ще влітку, а то й раніше. Якщо ж питання вирішуються з позиції страуса, не варто тепер нарікати на президента...