Високі обрії космічної науки

Наука необхідна народу. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетвориться на колонію.

Фредерік Жоліо-Кюрі

Потрібен час, щоб зрозуміти й оцінити значення тієї чи іншої
події.

З 23 по 26 травня ц.р. у місті Дніпрі відбулася 6-та міжнародна конференція "Космічні технології: сьогодення й майбутнє", організатори якої - ДП "КБ "Південне" і Міжнародна академія астронавтики (МАА). Конференція вперше проходила на базі КБ "Південне" провідного підприємства у ракетно-космічній галузі України. Захід було присвячено 80-річчю від дня народження видатного вченого, академіка Національної академії наук України й віце-президента МАА С.Конюхова, який усе своє життя пропрацював у КБ, очолював його і був генеральним конструктором останні 19 років.

Ініціатором проведення конференції саме на території КБ "Південне" виступив його генеральний конструктор О.Дегтярьов - академік НАН України, віце-президент Міжнародної астронавтичної федерації (МАФ). У зв'язку з цим вона привернула увагу широких наукових кіл з багатьох країн світу, а її результати згодом викликали великий резонанс серед фахівців.

На конференції зареєструвалися 503 учасники з 21 країни світу. Серед них почесні гості: член опікунської ради МАА, академік МАА, професор Римського університету Філліпо Граціані (Італія), опікун фонду премії Роберта й Вірджинії Хайнлайн, академік МАА Артур Дула (США), академік НАН України й МАА, директор Головної астрономічної обсерваторії Ярослав Яцків (Україна) і голова Придніпровського наукового центру НАНУ, академік-секретар відділення механіки й академік НАНУ Анатолій Булат (Україна).

Учасники презентували понад 300 доповідей, заслуханих у шести секціях, роботою яких керували академіки й члени-кореспонденти МАА. В останній день роботи конференції було проведено круглий стіл "Місячна промислово-дослідницька база", що викликав великий інтерес.

Особливістю цієї конференції стала робота нової секції "Наземний комплекс. Стартове обладнання і йогоексплуатація". Ця тема особливо важлива для нашої країни з урахуванням пошуку можливостей для незалежного доступу в космос і у зв'язку з виходом із політичних причин з проекту "Алькантара-Циклон-4" Бразилії.

Учасники конференції вперше опинилися в самісінькому серці ракетно-космічної промисловості України, у легендарних КБ "Південне" і ВО "Південмаш" і змогли на собі відчути творчий і будівничий дух розробників і творців ракетної техніки, на власні очі побачити складне виробництво й випробну базу, де виготовлялися найкращі у світі ракети-носії та космічні апарати, що зберегли свою привабливість і донині.

Доповідачі торкнулися ряду актуальних тем розвитку ракетно-космічної техніки, наукових досліджень, націлених на майбутні проекти вивчення й освоєння навколоземного космічного простору, нових методів вивчення планет Сонячної системи, створення нових перспективних матеріалів для космічних апаратів.

Майданчик конференції був використаний українськими вченими для доповідей з актуальних проблем, над якими вони працюють останні роки.

Цікавими були повідомлення доповідачів КБ "Південне", присвячені розробці рідинних ракетних двигунів. Україна є однією з небагатьох країн, що мають усі складові замкненого циклу створення ракетних двигунів, які можуть знайти застосування як маршові як для перших, так і для верхніх ступенів перспективних ракет-носіїв. Особливу увагу було приділено двигунам, що виключають негативний вплив на навколишнє середовище, створенню кластерних двигунових установок на перших ступенях ракет-носіїв (РН) середнього й важкого класу, що дають можливість уникнути труднощів, пов'язаних зі створенням двигунів великої розмірності з тягами 600–800 тс і більше. Створювана фахівцями КБП вітчизняна лінійка перспективних рідинних ракетних двигунів широкого діапазону тяг пропонується до використання і у власних проектах, і як самостійний продукт для міжнародного ринку. Причому конструктори закладають уже на етапі їх розробки можливість наступних модернізацій цих виробів.

З урахуванням прогнозів на найближче десятиліття передбачається зростання кількості космічних апаратів (КА), необхідних для забезпечення вирішення різних завдань для людства. Очікується запуск близько 1500 важких КА вагою понад 50 кг і 10 тис. малих супутників вагою до 50 кг, створення сузір'їв мікро-, нано-, пікосупутників, що викличе зростання ринку пускових послуг приблизно на 20% і появу на цьому ринку нових ракет-носіїв, що працюватимуть, можливо, на нових принципах. КБП працює над створенням РН малого класу, які за своїми техніко-економічними характеристиками зможуть успішно конкурувати на міжнародному ринку. Серед нових розробок перспективне сімейство РН "Маяк" (від легкої до важкої РН), у якій використовуються сучасні технічні підходи й перспективні розробки двигунів, систем управління, нові матеріали й сплави. Новий вигляд одержить і розроблена для Бразилії РН "Циклон-4". Роботи щодо цієї ракети ведуться разом із колегами з Канади під робочою назвою РН "Циклон-4М".

Для подібного роду завдань, оперативнішого їх вирішення й здешевлення робіт у КБП створюється дослідно-виробничийкомплекс. Після відпрацьовування нових технологій, вузлів і макетів вони передаватимуться для серійного виробництва на завод "Південмаш".

Велику увагу на конференції приділено питанням створення космічних апаратів, корисних навантажень, різних приладів для дослідження космічного простору, новим методикам обробки супутникової інформації. З інтересом учасники конференції сприйняли доповіді за цим напрямом вчених, які представляють наукові організації й установи Харкова, Львова, Києва. Представники АТ "Курс" і ПАТ "Елміз" (м. Київ) розробили конструкцію КА "Гравісат" для моніторингу гравітаційного поля Землі, представники КБП проінформували про роботи зі створення КА "СІЧ-2М", "Южсат" на новій вітчизняній платформі.

На ще одній секції "Сучасні й майбутні космічнісупутникові системи" привернули увагу проекти "КластерІон" на базі платформи "Южсат" для вивчення навколоземного космічного простору. Виконавці - фахівці Болгарії й України. Передбачається запуск в іоносферу трьох КА, оснащених комплексом наукової апаратури для вивчення відгуків іоносфери на природні й штучні джерела енерговиділення з поверхні Землі.

Проект "Аерозоль-UA" для вивчення просторового розподілу земного атмосферного аерозолю й кількісної оцінки внеску аерозолів у зміну клімату представили вчені Головної астрономічної обсерваторії й Національного університету ім. Т.Шевченка.

Великий інтерес присутніх викликали доповіді зі створення космічних апаратів типу "Кубсат" представників Технологічного інституту Японії, Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут ім. І.Сікорського", а також пропозиція КБП зі створення КА "Дніпросат-1". Це дозволило б у проміжках між реалізацією великих проектів здійснювати космічні дослідження при порівняно невеликих часових і фінансових витратах. Крім прикладних завдань, які допомагатимуть вирішувати такі КА в майбутньому, особлива увага буде приділена вивченню сонячно-земних зв'язків і космічної погоди. Погодні катаклізми, які ми спостерігаємо цього року і які, за припущенням багатьох учених, протягом найближчих років тільки посилюватимуться, свідчать про гостроту цієї проблеми й реальну загрозу для життя землян поряд з астероїдною загрозою, що потребує об'єднання зусиль учених розвинених країн для вирішення цих життєво важливих завдань сучасності.

Як ніколи раніше велика увага була приділена найважливішій темі - боротьбі з так званим космічним сміттям. Уже сьогодні в космосі перебуває більш як 750 тис. старих КА, фрагментів останніх ступенів РН, уламків і дрібних часток. Зростання кількості запусків КА в наступне десятиліття значно погіршить обстановку в навколоземному просторі й ставить під загрозу виконання космічних місій у майбутньому, й насамперед пілотованих. Пошук методів боротьби з космічним сміттям стає дедалі актуальнішим. Привабливим для вирішення цього завдання став запропонований Інститутом технічної механіки НАНУ проект за назвою "Пастух з іонним променем", в основу якого покладено концепцію безконтактного відведення орбітальних об'єктів. Цей проект має ряд переваг порівняно з іншими підходами, а саме: ефективність відведення, низький рівень ризику, можливість кількаразового використання, технологічна готовність.

Круглий стіл, на якому було розглянуто концепцію створення місячної науково-промислової бази, відбувся за активної участі доповідачів усіх тематичних секцій. Фахівці КБП підготували концептуальний проект, що містить основні етапи й ключові заходи щодо реалізації цієї амбіційної ідеї. Ними запропонована до розгляду можливість створення місячної бази як опорного пункту для вивчення й освоєння планет Сонячної системи. Можна говорити про експериментальне місячне поселення, про створення сервісного хабу (вузлового центру) для міжпланетних місій і місій з дослідження далекого космосу. Зрозуміло, що самостійно Україна реалізувати це завдання не зможе. Однак у нас є необхідні знання, технології, розробки для того, щоб виступити одним з лідерів в об'єднанні зусиль ключових космічних держав щодо реалізації цього складного і необхідного для всього людства завдання - освоєння космічного простору. Запропонований місячний проект відрізняється тим, що Україна пропонує приєднатися до нього всім охочим. Пропозиції української сторони стосувалися участі в проектуванні важкої ракети-носія й посадкового модуля (КБП), створення поселення на Місяці з вакуумних конструкцій, які розкриваються, для створення герметичних модулів для довгострокових місячних баз (Інститут електрозварювання НАНУ), забезпечення життєдіяльності поселенців (Інститут ботаніки НАНУ), а також захисту модулів від радіації космосу й мікрометеоритів, у видобутку корисних копалин, їх переробці в місячних умовах і доставці на Землю, створенні Місячної сонячної електростанції для забезпечення роботи поселення, а також накопичення й передачі енергії на Землю. Італійські вчені запропонували створити супутник Lunisat для роботи на орбіті навколо Місяця й спостереження за її поверхнею, у тому числі й за поселенням землян.

У ході роботи конференції, під час засідань секцій і екскурсій по підприємству багато хто ставив питання, зокрема, як в умовах економічної кризи в країні, мізерного фінансування державної космічної програми КБ "Південне" вдається підтримувати такий високий рівень науково-технічних розробок, забезпечити приплив молодих кадрів на підприємство, а також гідний рівень зарплати й гарний соціальний пакет для працівників.

Відповідь непроста, але переконлива. Багато в чому завдяки сформованим ще в першій космічній програмі напрямкам на комерціалізацію й вихід на міжнародний ринок космічних послуг, створеній законодавчій базі й постійній підтримці з боку НКАУ, вдалося зберегти науково-інженерний колектив підприємства, знайти своє місце в міжнародній кооперації, увійти до складу великих міжнародних спільних підприємств. У галузі ми були першими, коли ще в 1995 р. увійшли до складу приватного міжнародного спільного підприємства "Морський старт", а потім і підприємства "Космотрас".

Щорічно виконуються сотні контрактів для багатьох країн світу. Тісна робота КБП з Національною академією наук забезпечує високий рівень наукових, технічних і технологічних розробок, про що можна судити з доповідей на цій конференції.

Та головне, безумовно, - це активна позиція й визнання на світовому космічному ринку генерального конструктора КБ "Південне" академіка О.Дегтярьова, що допомагає головному підприємству ракетно-космічної галузі України перебувати на вістрі багатьох перспективних міжнародних проектів. Так, в умовах відсутності істотних державних замовлень, здатних забезпечити необхідний рівень завантаження підприємства, менеджмент КБП використовує всі доступні можливості для виходу й закріплення своїх позицій на світовому ринку.

Сумарні надходження за іноземними комерційними контрактами за період з 2010-го по 2016 р. становили 8,7 млрд грн. Активна позиція на світовому ринку дозволяє КБП не тільки розвиватися самому, а й забезпечувати значну підтримку суміжним українським підприємствам, залучаючи їх до реалізації зарубіжних проектів. За останні п'ять років суттєво розширилася кооперація наших суміжників з 73 до 120. КБП за цей період із власних надходжень за укладеними з 98 організаціями 320 договорам профінансувало роботи суміжників на суму майже 4 млрд грн, причому фінансувалися підприємства й Укроборонпрому, інститути й організації НАНУ, Міністерства науки й Міністерства оборони. За експертними оцінками, кошти, залучені КБП з міжнародного космічного ринку, дають змогу щороку забезпечувати роботою більш як 20 тис. робочих місць.

Як бачимо, це довгострокова й ефективна робота колективу й керівництва КБ "Південне".

Розглядаючи попередні результати конференції, слід зазначити високий рівень представлених доповідей, що відповідає найсучаснішим напрямам розвитку космічних досліджень і створення ракетно-космічної техніки. Українські й іноземні доповідачі говорили однією мовою, мовою сучасного розвитку науки й розуміння загальноцивілізаційних проблем. Їх об'єднували як спільні ідеї вивчення космосу, так і земні проблеми інноваційного розвитку економіки, модернізації високотехнологічного виробництва ракетно-космічної техніки, поліпшення міжнародної кооперації, створення сучасної системи формування "космічного світогляду" населення, підвищення ролі вчених та інженерів у постіндустріальному суспільстві, керівництві державними й громадськими інститутами.

Присутність українських учених у керівних органах МАА, МАФ підтверджує той факт, що Україна поряд зі світовими лідерами космічного співтовариства визначає політику, напрями та перспективи розвитку космічної науки й техніки. Участь у роботі цих елітних об'єднань учених, конструкторів, інженерів, організаторів виробництва допомагає правильно орієнтуватися на світовому ринку, визначити вектор розвитку й приймати правильні рішення в кожному конкретному випадку.

Факт проведення 6-ї міжнародної конференції в Україні, безумовно, є визнанням досягнень науково-технічного потенціалу нашої країни в космосі, а також великим іміджевим фактором для держави на світовій космічній і політичній арені.

P.S. Громадськість, співтовариство експертів та аналітиків завжди приваблювала космічна діяльність в Україні та її місце на світовому ринку космічних послуг. Однак часто вони перебувають поза інформаційним простором галузі, тому їхні оцінки й прогнози трохи неточні. Цього року виповнилося 25років з моменту створення Космічного агентства України. Напередодні ювілею було проаналізовано підсумки роботи галузі за цей час. Уперше було оприлюднено узагальнені результати космічної діяльності галузі за період незалежності, проведено детальний аналіз виконання всіх п'яти космічних програм, під час яких було забезпечене збереження підприємств і конструкторських бюро, сформовано компактну й ефективну космічну галузь країни, забезпечено вихід на міжнародний космічний ринок.

З 1992 р. створено й запущено в космос 27 космічних апаратів,140 ракет-носіїв вітчизняного виробництва стартували з 6 космодромів світу, ними виведено на орбіти 370 космічних апаратів на замовлення 25 країн світу. Крім цього, виготовлено прилади систем управління для 263 ракет-носіїв "Союз", 179 РН "Протон", 66 РН "Зеніт", 46 РН "Молния", 38 РН "Циклон", 28 РН "Рокот", 22 РН "Дніпро", 3 РН "Стрела", 29 космічних апаратів різного призначення й для базового модуля "Зоря" для МКС.

Для забезпечення роботи орбітальних станцій "Мир" і МКСбуло забезпечено найскладнішими вузлами й приладами 66пусків пілотованих кораблів "Союз" і 97 транспортних вантажних кораблів "Прогресс". Було випущено 138 комплектів апаратури "Курс", застосовуваної для пошуку, зближення й стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.

У галузі створено сучасну нормативно-правову базу, що дає можливість успішно працювати на міжнародному космічному ринку (понад 140 постанов Верховної Ради й Кабміну, указів президента, міжнародних угод).

Високопрофесійний менеджмент галузі забезпечив входження підприємств у ряд престижних міжнародних проектів: "Морський старт", "Наземний старт", "Дніпро", "Антарес", "Циклон-4", "Вега", "Єгиптсат-1", "Твінінг-1", "Твінінг-2" тощо.

Протягом усієї діяльності космічна галузь була бюджетоутворюючою. Останні 15 років експорт продукції галузі завжди перевищував імпорт в 2–
2,5 разу, а податки й обов'язкові платежі підприємств галузі до бюджету країни значно перевищували фінансування державних космічних програм, яке в цей період не перевищувало 30% від запланованого.

Відсутність промислової політики в країні неминуче веде до деградації всієї економіки. Відомий американський інженер-фізик Міттіо Каку дійшов висновку: "Нації, які вірять тільки в сільське господарство, приречені бути бідними".